Перейти на мобільну версію сайту

17.02.2017

ЇХ ДАВНО НЕ СОТНЯ

НаташаПройшло три роки з часу розстрілів на Майдані. Тоді за свободу й незалежність загинула сотня українців - свідомих, інтелігентних, які свято вірили в майбутні зміни країни, ба більше - віддали життя за ці зміни.

Сьогодні можна по-різному оцінювати події трирічної давнини, з жахом усвідомлюючи, що ідеали, за які ми боролися, виявилися зовсім не ідеальними. Ті, хто рвав горло на Майдані, нині сидять у теплих кріслах і керують так саме нищівно-безглуздо, як і «папєрєдніки». Маленькі українці у своєму прагненні змінити країну на краще практично нічого не досягли. Іноді складається враження, що ми рухаємося на місці, чи, можливо, імітуємо рух, бо ж змін немає.

Що змінилося за цих три роки після Майдану? За що віддала життя Небесна сотня?

Ми три роки живемо у стані війни при цьому без оголошення самої війни. Вона у нас умовне «АТО», якій немає кінця і краю. Скільки жертв на сході? Уже тисячі. Скільки буде? Страшно відповідати на це питання.

За три роки нас змусили затягнути пояси так, що ще трохи, й очі полізуть на лоба. Але ми терпимо й оптимістично віримо, що скоро кінець. Швидше нам, аніж випробуванням.

Штучно підвищеної зарплати знову не вистачає ні на що, бо її вже давно «зжерли» нові ціни на продукти харчування, захмарна комуналка, електроенергія, яку, швидше за все, подаватимуть за графіком.

У нас реформи схожі на ампутацію хвоста у кота: замість обрубати одним махом ми ріжемо по шматочках, і від вереску, який зчиняє кіт (читай - «спеціалісти» в тій чи іншій галузі), всім позакладало вуха. 

Ми й досі живемо в країні подвійних стандартів та особливих превілеїв: якщо ти депутат, то з касти недоторканих й можеш витворяти все, що заманеться. Якщо простолюдин, то право голосу маєш лише на виборах, і то - право «правильного» голосу.

Нами так заповзято й захоплено навчилися маніпулювати, що поволі й ми самі втягнулися в цю гру, бо ж дозволяємо себе принижувати, обманювати, загравати, робити з чорного біле й навпаки.

Невідомо, чи підемо ми ще на один майдан, адже гарантії, що знову «розведуть як кошенят», ніхто не дає. Хоча... підемо, якщо з чаші терпіння ллятиметься через край, навіть, незважаючи на те, що ми запаслися величезним бутлем.

Але тоді буде вже не сотня, їх буде мільйон...


Дивіться також:




Повернення до списку




Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.