Перейти на мобільну версію сайту

06.11.2015

Я – ІГРАШКА

Чи відчували ви себе коли-небудь іграшкою, котрою погралися, а потім викинули на смітник? І у вас в 10358728_989106684448636_8561144911488346423_n.jpgголові роїлася одна-єдина думка: «Я – іграшка. Нікому непотрібна іграшка». Ні?! Тоді ви – щасливчик. Але не всім, на жаль, ТАК щастить. Скривджених іграшок серед нас насправді багато.

Ось, наприклад, живете собі, насолоджуєтеся світом навколо, шукаєте місце під сонцем, жадібно ловлячи подаровані ним промінці, знаходите себе, працюєте на авторитет. Колеги тішаться вами, мов іграшкою. І так умієте, і сяк, а ще ось так, і так, і так... І ніби все гаразд, усіх все влаштовує, всі задоволені, life is good. Ідете тільки вперед, перегортаючи сторінки життя. Аж тут раптом щось ламається. Усе враз засотує павутиною, ви втрачаєте свою цінність в очах інших, вас відкидають у тінь. Чому? А хтозна. Певно, у вас промінців більше. А може сторінка якась не та перегорнулася?

Або ж не так. Промінців вистачає. Навколо вас однодумці. І промінців у всіх ніби порівну. Спілкуєтесь, зустрічаєтесь, робите спільну справу. Дізнаєтеся повідомленням-сюрпризом від сторонніх, що вас взяли у один вже добре відомий колектив. І все ніби в шоколаді. Але пізніше усвідомлюєте, що вашої думки про приєднання до команди навіть не запитали, як і не повідомили про це деяких своїх колег. Тішаться вами, покладають надії, хочуть, щоб допомагали, примножували вже набуте. Але потім усе йде шкереберть, і ви опиняєтеся за бортом. Ні, не так. На роздоріжжі, бо стоїте перед вибором, від якого залежить ваш шлях далі. Але знову ж, вас не спитавши, все вирішують самі, не давши вам навіть оговтатися й подумати про все як слід. Записують у «ворожий табір» і спостерігають, чекають, а раптом ви повернетеся і вами знову втішаться, наче іграшкою, про яку забули, закинувши в підвал, а потім знову знайшли. І радітимуть старому-новому «другові». Але, коли бачать, що ви міцно стоїте на ногах, впевнено туруєте шлях до мети, викреслюють вас зі свого життя, знищують усе, навіть спільно створене, щоб тільки не залишити ні сліду, ні згадки.

І ви, аналізуючи все, розумієте, що маєте почуватися непотрібною іграшкою. Але чому цього не відбувається? Мабуть тому, що вашим «власникам» це тільки здалося. І насправді НЕ ВОНИ використали вас, а ВИ ЇХ покинули і спостерігаєте за тим, що буде далі. А що буде – покаже життя!

Дивіться також:




Повернення до списку




Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.