Перейти на мобільну версію сайту

09.09.2016

«У ТАКІЙ... ДЕРЖАВІ ЖИВЕМО»

ТаняДе би не була, час від часу при спілкуванні чую від людей, як вони невдоволені діями влади будь-яких рівнів. І це зрозуміло, коли в державі економічна криза і жахлива нестабільність, суцільна соціальна несправедливість, а ще найгірше - війна, жодна нація не може радіти й не нарікати. Та особисто мені не зрозуміло, коли нарікають, що держава не така. Останнє, що змусило мене обуритися, коли вранці в маршрутку зайшов молодий чоловік і голосно нарікав на погане життя, а підсумовуючи, сказав: «Бо в державі ... такій живемо!».

А від самого вже зранку, окрім того, що тхне перегаром, ще й потом нестерпно. Подумалося, мабуть, держава змусила вчора залити кліпку, а сьогодні забула поміняти йому сорочку, щоб вся маршрутка відчувала себе як у газовій камері. Це держава кидає сміття під ноги, не миє вікна, не прибирає у під’їздах, утримує тварин у під’їздах. А можливо, вона й дійсно винна, що не створила належних умов для української еліти – вчителів, які через злидарську зарплату не хочуть вчити наших дітей як слід. Потім із них виростають недовчені лікарі, інженери, правоохоронці, які, в свою чергу, не надають нам нормальну медичну допомогу, не можуть висловити правильну інженерну думку, не знають, як захистити суспільство від різних посягань. Неук породжує неука, хоча всі розуміють, що щось потрібно робити, але...

Потім, щоб виправдати суцільну недолугість, починають різні реформи. Але ж колесо вже придумали і його квадратним не зробиш. Коли вже всі прийшли в глухий кут, знаходиться той, хто проголошує реформу. І вона, та реформа, замість того, щоб прокласти рівний і зрозумілий шлях для всіх, починає як Мойсей водити нас закутками, доки не заплутаємося вкрай і зневірені та втомлені не захочемо нічого. Але ж ніхто не скаже, що не тим шляхом нас вів, відібравши безкоштовні й гарантовані: класичну освіту і медицину, соціальний захист, пристойну старість і щасливе дитинство. Хоча в більшості реформаторів це все є, бо його можна купити за великі гроші.

Та попри все, ми патріоти, бо більшість, як один, коли прийшла біда в наш дім і реформатори знищили нашу армію, наш щит, ми підперли його плечем і тримаємо, щоб встояв на ногах, не впав. Хоча й нині знаходяться такі, хто зазіхає на нашу підтримку, намагаючись у ній зробити дірку побільше.


Дивіться також:




Повернення до списку




Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.