Перейти на мобільну версію сайту

14.04.2017

ЩЕ НЕ ЗА ТИМ ПАРКАНОМ

НаташаУ світовому бестселері Дарона Аджемоґлу та Джеймса Робінсона «Чому нації занепадають. Походження влади, багатства та бідності» автори досліджують розвиток країн світу, феномен багатих і бідних.

Уже з перших сторінок письменники розповідають про приклад міста Ногалеса, яке розділене навпіл парканом. Одна його частина знаходиться у США, інша - в Мексиці. Відмінність між ними разюча не через паркан, що їх розділяє. Автори таку нерівність пояснюють історичними змінами, що свого часу склалися на цьому континенті.

По всьому колоніальному іспанському світу в Америці створювалися спеціальні мережі інститутів, призначених для експлуатації місцевих жителів. Стандарти життя тубільців колоністи знижували до рівня виживання, а також для збирання всіх їхніх доходів на користь іспанців. Цитата з книги: «Це здійснювалося шляхом експропріації землі місцевих жителів, накладання високих податків, встановлення завищених цін на товари, які навіть не можна було вільно купити. Хоч ці інститути і сприяли збагаченню іспанської корони та зробили конкістадорів і їхніх нащадків дуже багатими, вони також перетворили Латинську Америку на континент із найвищою нерівністю у світі й висотали більшу частину її потенціалу». До слова, все це відбувалося в 16 столітті. Вам це нічого не нагадує? ... Так, майже через п’ять століть в Україні. 

Якщо говорять, що ми країна третього світу, відстала у розвитку нація, то варто розуміти, що відстала десь майже на п’ять століть. Наші конкістадори, читай - можновладці, роблять все можливе, аби українські тубільці не піднімали голову вище рівня виживання. Високі податки на все й без причини, завищені ціни на товари і зарплати, які не можуть наздогнати ці ціни, як їх не піднімай, на черзі - земельне питання, яке так активно обговорюється, насотуючи навколо себе міфи і чергові страшилки. Ми на п’ять століть вперед перегнали Америку за нерівністю, наш цвіт нації, найкращий потенціал щороку тікає в Європу, тільки б не залишатися на руїнах України. А хто ще має сили тут жити, того в АТО, на східні кордони, де як не виживе, то помре.

Не знаю, чи зможуть тубільці зробити стрибок через п’ять століть, щоб жити без страху, висловлюватися вільно, критикувати впевнено, реагувати на критику помірковано, працювати з користю і дивитись іншим у вічі з гідністю?

Хочеться вірити у світле й чисте, у воскресіння нації, в її переродження, як вірила у воскресіння свого сина Діва Марія. Надія є, тож втрачено не все. Зі святом!

Дивіться також:




Повернення до списку




Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.