Перейти на мобільну версію сайту

31.08.2018

ПРО ОСОБИСТИЙ ПРОСТІР, СВОЇХ ТА ЧУЖИХ

Андрій ПавловськийСвіт повен людей. І всі вони різні. Одних ми сприймаємо, інших – ні. Але все одно знаходимо близьких собі по духу. І не тільки у своєму місті чи селі, а й часто зовсім далеко від своєї Батьківщини. Упродовж життя ми їх відшукуємо серед безлічі інших, нанизуємо, як намистинки і тримаємо міцно-міцно, бо вони саме ті, з якими нам комфортно. Відпустити їх, значить втратити частинку себе. Але ми, насправді, нанизуємо не тільки людей, а й ще багато чого.

Чому й навіщо? Бо кожен з нас – коваль свого щастя. І щоб бути по-справжньому щасливим, ми маємо оточити себе усім, що нам до душі. Перелік насправді довжелезний. Але саме так ми створюємо для себе комфортний простір, в якому «all inclusive». Отой особистий простір, де не всім і не всьому є місце.

Іноді буває так, що хочеться втекти від усіх і побути наодинці. Для цього, звісно, ми не завжди тікаємо світ за очі, а зазвичай – у одну із зон комфорту. Наприклад, у бібліотеку, де, занурившись у читання, думаємо тільки про сюжет; до кав’ярні, де улюблена кава стає рятівним колом; у боулінг, де кожним страйком відганяємо від себе все, що нас гнітить.

А часом йдемо до дорогих нам людей. І як же добре, що такі у нас є. То справжній талан! Так, хотілося б із кожним знаходити спільну мову, але дуже часто буває так, що вже з перших моментів для тієї чи іншої людини настає вигнання (а як часто буває шкода, що чужих ми бачимо не одразу). Просто це люди, яких ми не можемо назвати своїми. Вони – чужі. А чужих у своєму особистому просторі не терпить ніхто. Тут мають бути тільки свої. Іншим – зась!

Ми – керманичі свого життя, захисники своєї території, тому інстинкт, що відповідає за її цілісність та гармонію, має спрацьовувати чітко, аби не впустити у власний оазис звіра, якого не придушити нічим – ні мораллю, ні ввічливістю, ні будь-якими іншими здобутками цивілізації. У такому випадку дієвим буде лише один варіант – також перетворитися на звіра, що прожене чужинця, не давши пошматувати свій особистий простір на дрібні клаптики, які потім важко буде знову зібрати докупи.

Сумніваєтеся в людині? Тримайте її поодаль. Придивіться до неї, зважте усі «За» та «Проти», а далі вирішуйте. Звір скинув личину? Не гайте ні секунди – женіть геть! Людина до душі? Відчиняйте двері навстіж!


Дивіться також:




Повернення до списку




Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.