Перейти на мобільну версію сайту

27.03.2015

«ПОНАЄХАЛІ»...

Вийшла в обід купити завиванця з маком. Так щось захотілось - край. Йду назад у редакцію, настрій такий добрий, вже мрію понадкушувати цю тепленьку здобу, запити fy.jpgміцною кавою і тішитись з таких нехитрих гастрономічних примх.

Очі якось мимоволі чіпляються поглядом за припарковані «Жигулі»: облуплена жовта фарба, крізь яку пробивається іржа. Одразу видно, що машина доживає свій останній десяток. За кермом поважний дядько длубається в носі, на задньому сидінні - чепурна бабуся щось нудить йому в вухо.

«Напевне, з села приїхали, може, теща з зятем», - не встигаю розгорнути політ фантазії, як старенька чепуруха різко відкриває двері автівки і вправно, наче якийсь баскетболіст, закидає під машину яскраво-фіолетову серветку. І так саме різко гупає дверцятами.

... Далі мало бути так: ми з завиванцем з маком підходимо до машини, чемно стукаємо у віконце і вимагаємо від поважної жіночки прибрати той фіолетовий непотріб. Її щоки заливаються фарбою, у яку хоч зараз вмочай перо і виставляй червоним двійки за погану поведінку. Вона вибачається, дядько рве на собі волосся, йому також соромно. І я кидаюся їм допомагати з прибиранням, щоб хоч якось згладити цю гнітючу паузу. Розходимося присоромлені...

Або ж ні: ми з завиванцем чемно стукаємо у віконце, пояснюємо, що смітити не можна, отримуємо порцію добірної лайки, на підвищених тонах нам розказують, куди піти й куди не пхати носа. Я, звичайно, обурююся, народний гнів клекоче як у чортівському казані, викликаю інспекторів з благоустрою, врешті це їхня робота, бабця пручається, навіть клене, приїжджає опергрупа, можливо, швидка. А, можливо, і ніхто не приїжджає, достатньо колоритних прокльонів. Виграє бабця з дядьком, які перед моїм носом гупають дверцятами, й мені не залишається іншого виходу, аніж присоромити поважну не-пані через газету, користуючись, так би мовити, службовим становищем.

... Натомість я йду попри ті облуплені «Жигулі», роззявивши рота, залишивши свою голову й повні німого здивування очі в сільської бабці на хустці. Йду розгублена, від цілковитого нерозуміння, як реагувати у такій ситуації. І не знаю, чи можна змінити свідомість тих, кому фіолетово, де викинути власний фіолетовий непотріб...

Дивіться також:




Повернення до списку




Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють акції




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.