Перейти на мобільну версію сайту

24.08.2020

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ – ЦЕ СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ДУШІ

29 років тому в українському календарі з’явилося одне з найбільших та найважливіших державних свят – День незалежності України. На той момент мені виповнилось 10 років, але той день я пам’ятатиму завжди. Мені здається, що не було такої родини, яка б не була прикута до екранів телевізорів. Я згадую, як наші сусіди виходили з під’їзду та вітали одне одного. Вдома було гамірно. Всі активно щось обговорювали, ділилися враженнями. А я намагалася до кінця зрозуміти, що ж такого особливого сталося в той день і чому мій дідусь з посмішкою сказав мені тоді: «Ти щаслива дитина і твої діти будуть теж щасливими, тому що тепер житимемо в незалежній державі, яку будуть поважати і цінувати».

Сказати, що я щось глибоко усвідомлювала тоді, я точно не можу, але відчуття метеликів у животі і незрозумілого підняття настрою переповнювало точно. Та це було все не те, в порівнянні з тим, коли під час першого дзвоника пролунав гімн України. Тоді, 29 років тому, це було насправді дуже урочисто. Якраз я пішла в 5-й клас, в іншу нову школу і тоді на тлі загальних змін все здавалося особливим. І шкільна лінійка, і синьо-жовтий стяг, і гімн, і новий статус держави.

Пройшло багато років, коли присмак отої отриманої незалежності я відчула вже будучи дорослою людиною. Це був 2014 рік. Страшний переламний період в історії нашої держави. Коли нам, давно незалежним громадянам з самобутньою культурою і історією, довелося відстоювати своє право називати себе українцями. У моїх словах немає жодного пафосу, але саме так я почувалася тоді. Взагалі, від природи маючи доволі складний характер, можу себе назвати бунтаркою. А можливо це просто закладено в генетичному коді нашої української нації. Людей, які все життя прагнули свободи і незалежності, які її отримали і яку століттями намагаються в нас відібрати.

Більш зрозумілими в ті дні стали слова українських класиків. По іншому перечитувалися вірші Шевченка, Сковороди, Лесі Українки, Франка, Рильського. На мою думку, в кожному з них зашифровувалися послання нам, нащадкам. В надії, що ми передамо це нашим дітям. Ми почали більше шанувати нашу історію, цікавитися нею. По іншому почали формуватися літературні захоплення. Ключовими принципами в житті стала повага до державотворчих персоналій та їхній вплив на історію України.

І слово «незалежність» на сьогодні для кожного справжнього українця має особливий статус. Воно стимулює до розвитку, вчить поважати багатовікові накопичені знання та досвід наших предків, змушує інколи пустити не соромлячись сльозу. У таких випадках завжди згадую наших українських спортсменів, коли вони отримують свої нагороди під час підняття державного прапора і під музику і слова гімну. Але найважливіше, що я для себе усвідомила 29 років тому – незалежність є!

Дивіться також:




Повернення до списку




Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.