Перейти на мобільну версію сайту

03.08.2012

НЕ ЗАВДЯКИ

Інколи здається, що головне - не це. Що наша держава живе не завдяки Президенту із його сьогоднішньою дилемою, підписувати мовний закон чи ні. Не завдяки голові Верховної Ради, який прагне за будь-що утриматися в своєму кріслі, не завдяки помаху чечетовської руки та «горю» товариша Колісніченка, у якого батько згорів в танку під час Великої Вітчизняної війни, а він взяв і народився у 1958 році. Навіть не завдяки багатостраждальній косі Тимошенко, картавому Луценку, опозиції, що метушиться мов та мавпочка із анекдоту - між «розумними» і «красивими».
Ця країна живе завдяки іншим.
Більше року тому випадково натрапив у Інтернеті на пісню тоді ще маловідомого, а нині доволі популярного російського виконавця, барда Ігоря Растєряєва «Комбайнери». Звичайно, її важко перекласти дослівно, щоб при цьому зберегти весь колорит твору. Однак навіть переклад окремих фраз не змінює усієї сутті: «Вдалині від великих міст, вдалині від дорогих бутіків, там інші люди живуть, про яких не співають пісень. Не знімають про них серіали, адже вони не в форматі каналів, і не пише про них Інтернет, ніби зовсім їх немає. Вони молоді, але не студенти, в суші-барах вони не бувають, і в соляріях не засмагають. У них немає дорогої гарнітури, наплювати їм на емо-культуру. Не сидять вони Вконтактах, в он-лайні. Вони пашуть на комбайні... Випив С2Н5ОН, сів на «Ниву», «Росельмаш», на «ДТ», «ДОН-500», «Т-150». Погодував перед цим поросят, і пішов степ пахати, молотити ячмінь. Буде довгим, довгим, довгим його робочий день. Але зате ти знаєш кожен гвинтик всередині, отримуєш за роботу тисячі три. Комбайнери...».
А ще хочеться додати, що ця держава живе завдяки вчителям, медикам, дояркам, шахтарям, металургам...

Дивіться також:




Повернення до списку




Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.