Перейти на мобільну версію сайту

14.09.2012

БУДЬ ЧЕСНИМ ІЗ СОБОЮ!

3-річна дівчинка бігала по двору. У такому віці всі малюки схожі на маленьких, непосидючих  «енерджайзерів». За мить дитина відволіклась на якийсь шум, зачепилася за гілку, яка валялася посеред двору, й гепнулась на землю. Лементу було на півсвіту! Збіглися мама, бабуся, сусідки. Висолопивши язика, прибіг татко. Усі втішали замурзану від сліз непосиду і намагалися заспокоїтись.
«Не плач, моя маленька!», - дрижала над дитинкою мати і притискала до грудей. «Онученько, хочеш цукерочку?» - витанцьовувала поряд бабуся. «До весілля заживе!» - обнадійливо казали сусіди і теж пропонували солодощі. «Хочеш, наб’ємо цю гілку?», - випалив турботливий татусь і вдарив по шматку сухої деревини.
Спостерігаючи за всім цим дійством уже крізь удавані сльози, дівчинка миттєво вибирала для себе найбільш комфортний сценарій розвитку подій. Як далі бути? У маминих обіймах тепло й, зрештою, біль вже пройшов, від цукерки відмовлятися також не варто, про весілля щось не зрозуміло, а от наб’ємо - це добре. І мала після батьківських слів з посмішкою на устах ствердно киває, витираючи кулачками залишки сліз. Сценарій обрано, а оточуючі лишень раді старатися.
Щосили б’ють ногами ні в чому не винну гілку, а потім демонстративно викидають на смітник...
І ніхто не додумається пояснити цій маленькій людині, що насправді винна вона. Можливо, дитині у такому віці важко це сприймати, можливо, варто дочекатись, поки пройде час, вона виросте й сама наб’є собі гулі?
Та коли вона виросте, то у всьому, що траплятиметься в її житті, звинувачуватиме когось. Сім’ю, за те, що не створила комфортні умови і не позабирала усіх «гілок», що заважали нормально жити, керівника за те, що змушує працювати, підлеглих - бо не працюють, чоловіка чи дружину - бо не любить і зраджує, власних дітей - бо не слухаються, владу - бо нічого не робить.
Зрештою, коли прийде усвідомлення відповідальності за власні вчинки, може статися так, що не буде вже коли жити. Ніби писав усе життя на чернетку, думав, якось воно буде, ще купа часу, потім дожену... А на чистовик переписати не встиг. Так і пішов... розхристаний, прим’ятий, з брудними плямами на полях...

Дивіться також:




Повернення до списку




Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.