Перейти на мобільну версію сайту


27.05.2016

ЗАКАДРОВЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ КОМАНДИ

Ірина Фурман.jpgХоч такі люди більшу частину свого часу перебувають за кадром та слідкують, аби він виявився вдалим для відомих особистостей, проте саме вони тягнуть на собі левову частку роботи в команді. Ірина Фурман - речник голови районної ради, довгий час була речником кількох голів райдержадміністрації - це все у кадрі. За кадром вона любляча мама і дружина, надійна подруга, душа компанії та чудовий кулінар. 

30 травня Ірина Миколаївна відзначатиме 35-річчя. Про життя за кадром і в кадрі у сьогоднішньому «Таблоїді».

- Ірино, Ти родом із Шепетівки, як потрапила в Кам’янець?

- Я тут народилася, але через півтора місяці від народження батьки переїхали в Шепетівку. Знову сюди повернулася через 17 років, коли вступала на фалькутет іноземної філології К-ПДУ. П’ять насичених студентських років пролетіли як один. Залишилась тут працювати в ЗОШ №17 вчителем англійської мови. Мені дісталися старші класи: було цікаво, іноді трохи важко було вчити майже дорослих дітей, але мені подобалося.

- А як потрапила на держслужбу? Все ж таки, це якийсь кардинальний крок у житті.

- Це був червень 2008-го, мені зателефонував знайомий і запитав, чи не хотіла б я попрацювати в райдержадміністрації. І я погодилася. Узагалі погоджуюся на всі пропозиції щодо роботи і якщо відчуваю, що зможу впоратися. Люблю пізнавати все нове.

- Не складно було з розміреного життя потрапити в суцільний життєвий дедлайн?

- Це вже я зараз це розумію, а тоді, коли не було з чим порівняти, труднощів не виникало. Перша моя посада - головний спеціаліст відділу внутрішньої політики і зв’язків з громадськістю РДА. Мій перший керівник - Ростислав Ярема. Хто б що за нього сьогодні не говорив, але він навчив мене, яка тоді уявлення не мала, що таке державна служба, працювати в цій структурі. Я не знала, коли починається ранок і коли закінчується вечір. Усі працівники адміністрації знаходилися в стані абсолютної динаміки, телефон завжди був під рукою. Можливо, когось ця ситуація напружувала, але не мене. Ми розвивалися, працювали над собою, рухалися вперед - було драйвово.

Коли адміністрацію очолив Михайло Желізник, було зрозуміло, що він формує свою команду й перевіряє тих людей, які працювали з попереднім керівництвом. Я була з команди Яреми, тож спочатку виникали деякі непорозуміння. На щастя, Михайло Дмитрович - корінний держслужбовець, він чітко розуміє важливість роботи саме спеціалістів. І в мені він побачив людину команди. Тоді теж працювалося класно, кожен знав, за яку ділянку роботи відповідає. Узагалі, команда для мене - дуже важливий критерій в роботі. Якщо вона є, працювати настільки легко, що здається - виростають крила.

Фурман- Мало хто знає, наскільки важким був твій перехід із районної адміністрації в районну раду, проте його наслідки за якийсь час відчули всі, хто слідкує за новинами. Чи не вперше за стільки років у медійному просторі врази менше стало керівництва райдержадміністрації, а фігура голови районної ради, яка роками знаходилася в тіні попередніх очільників РДА, стала цікавою для преси. У чому секрет?

- У все тій же команді (сміється). Особисто я не люблю напівмір: якщо працюю, то наповну, так саме, як і відпочиваю. Нинішній голова райради Борис Бец пройшов не один щабель держслужби, знає район як своїх п’ять пальців. Сьогодні в апараті районної ради зібралася команда професіоналів; тут кращі спеціалісти зі всіх служб. Усі викладаються наповну, аж хочеться йти на роботу.

Також на громадських засадах працюю помічником депутата обласної ради Якова Цуглевича. Знаю Якова Миколайовича не один рік як мудрого керівника й надійну людину, тож мені приємно, що він запросив мене попрацювати в його команді.

- Чим керуєшся в житті?

- По натурі я дуже принципова, не переношу брехні, цинізму та підлості. Переконана, що людина повинна постійно вдосконалюватися, все життя вчитися й не боятися робити помилки. Я надзвичайно віддана людям, які мені запали в душу, часто їх ідеалізую, але все це до першої зради.

- Що найбільше цінуєш у людях?

- Колись Ти писала інтерв’ю із одним моїм знайомим до його 35-ліття, і він тоді сказав, що найбільше цінує порядність. Я тоді подумала, як він влучно підмітив, бо цю рису ціную і я.

Але порядність - це не лише гідні вчинки, а й вміння зберігати людське обличчя за будь-яких обставин.

Моя мама вчила мене не зраджувати принципам, за якими живеш, а батько - не сидіти на місці, а рухатися вперед. Таких же активних і принципових ціную і я.

Ірина Фурман1.jpg- Твоя робота іноді відбирає багато часу. Як до цього ставиться Твоя сім’я?

- Коли перейшла працювати в адміністрацію, чоловік, у якого власний бізнес, взагалі мене не розумів, мовляв, чого не вистачає в житті, адже живемо в достатку. Хоч не розумів, але він ніколи не забороняв мені робити те, що я хотіла. І питання стояло не в зароблянні грошей, а в самореалізації. 

- Дружба для тебе - це...

- Частина мого життя. Маю декількох справжніх друзів, перевірених роками, яким можу відкритися. Вони мене знають такою, якою не бачить ніхто.

- Де почуваєш себе максимально комфортно?

- В Одесі. По-перше, там живе одна з моїх найкращих подруг, а по-друге, атмсфера цього міста співзвучна з ритмом мого життя - воно розмірене, динамічне, з прекрасним почуттям гумору, не без іронії, але щире й веселе.

- Не відкрию великої таємниці, якщо згадаю про твою пристрасть до куховарення. Якийсь час ти навіть вела в газеті рубрику «На кухні в «КлюЧа» під псевдонімом Аріша Гоц.

- Це, напевне, багато хто знає. Із кулінарією я на «Ти». Можу готувати будь-де і за будь-яких обставин. Люблю експериментувати, обожнюю готувати страви з м’яса, а от улюбленою стравою є голубці, хоч сама їх готую дуже рідко. Найкраще вони виходять у моєї бабусі.

- Твої улюблені домашні тварини...

- Це, звісно ж, коти, я їх обожнюю. Маю вдома трьох, хотілося б більше, але вже немає куди.

- У часи випробувань розумієш...

- Що не варто опускати руки.

- Знаю, Ти колекціонуєш наручні годинники?

- Це не можна назвати колекцією у прямому розумінні цього слова, але я їх люблю. Із 16, що маю, лише один подарований. Люблю купувати годинники, коли буваю за кордоном.

Фурман.jpg- Що робиш, коли поганий настрій?

- Пишу. Емоції залишаються на папері, стає легше.

- На що би витратила велику суму грошей?

- На солідну збірку книг і благодійність. 

- Найкращий подарунок у Твоєму житті?

- Це син Нікіта.

- Про що мрієш?

- Щоб дитина моя виросла гідною людиною.


Теги: особистіть, люди справи

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.