Перейти на мобільну версію сайту


23.09.2016

ВІДМІННИЦЯ ПО ЖИТТЮ

таблоїд (3)Дві п’ятірочки 26 вересня запалять на святковому торті для іменинниці Лариси Ткачук. Напевне, немає на Кам’янеччині такої людини, яка би не знала цю енергійну, запальну, цілеспрямовану й працьовиту жінку. Де би вона не з’являлася, завжди лунає її дзвінкий сміх. Оптимістка по життю, яка про себе зізнається: «Я сміюся крізь сльози, як Леся Українка, хоч ніхто не знає, що в мене в душі».

За час виборчих кампаній із Ларисою Михайлівною було написане не одне інтерв’ю, адже вона наразі голова районної ТВК, свого часу була заступником голови ОВК, має декілька відзнак від Центральної виборчої комісії, навіть, балотувалася в депутати, хоч до фінішної прямої так і не дійшла. У рамках проекту «Сільський контроль» ми інспектували село Цвіклівці Перші звідки ювілярка родом, тож про неї, як директора Цвікловецького НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів - ДНЗ», почули чимало відгуків.

Лариса Ткачук «чіпляє» із першого знайомства, не залишаючи навколишнім права її не помітити - в очі кидається все: бажання швидко розказати про те, що тебе цікавить, при цьому посміятися, обійняти співрозмовника, обов’язково пожартувати. Її енергії вистачає, щоб запалити й організувати до роботи всіх навколо. Можливо, саме тому з педагога-організатора вона доросла до директора аж двох навчальних закладів.таблоїд (2)

У дитинстві Лариса Ткачук мріяла вступити в медучилище, закінчила Цвікловецьку 8-річку і гайнула в омріяний навчальний заклад, але вступні іспити провалила. Дівчина не здалася, пішла в 9 клас сусідньої Жванецької школи. «Там, де зачинені одні двері, можна відчинити інші», - думала вона й подала документи в наш педагогічний. І знову не вистачило балів навчатися на стаціонарі. Проте є ще заочне відділення.

17 вересня 1978 року Лариса Михайлівна переступає поріг Цвікловецької школи, яку закінчила кілька років тому, як педагог-організатор, і того ж дня приходить радісна звістка: «Вас зараховано на заочне відділення Кам’янецm-Подільського педагогічного інституту». Стільки енергії й сили тоді було до роботи! Не менше їх і сьогодні: ніби й не було цих років, набутого досвіду, печалі й радості. Ось уже 38 років, як у її трудовій книжці синім по білому прописано Цвікловецьку школу, як основні трудодні її життєвого шляху.

таблоїд (1)- Тільки рік, як пропрацювала Лариса Михайлівна, як організувала святкування з нагоди 100-річчя школи, - пригадують колеги. - Усі випускники, які закінчували наш навчальний заклад, зібралися на шкільному подвір’ї. Оце було свято! Вона надзвичайно талановитий організатор, вміє і знає, як досягти поставленої мети. Вимоглива, але разом із тим справедлива. Не одне покоління виховала, не одному школярику дала путівку в життя.

- Я знаю кожну людину в селі, - каже під час однієї із наших розмов ювілярка. - Де і як живе, чим живе. Я знаю в селі кожну стежечку, кожен камінчик, можу йти по Цвіклівцях із заплющеними очима і жодного разу не збитися з дороги.

Вона ніколи з неї і не збивалася, навіть, якщо йшла з заплющеними очима, сліпо довіряючи людям. Довіряти й набивати гулі - це в її стилі, бо завжди хоче бачити в інших щось добре.

- Не навчилася розпізнавати підлих людей, - зізнається Лариса Михайлівна. - Довіряю занадто. Щирість і відкритість до людей мене губить. Але, незважаючи ні на що, я найщасливіша жінка в районі - я прожила чимало, такій долі не позаздриш. Усе, що я маю, надбала сама - досвід, вміння, знання. У 20 років помер батько. З тієї пори граю головну скрипку в родині, сім’ї, у всьому. Я втрачала все, сьогодні я кругла сирота, бо немає в живих батька, мами, брата, я одна проти всього світу, але сильна всім ворогам на зло.

Чи важка для жінки така ноша? Іноді, навіть, непосильна, але, як каже Лариса Ткачук, очі бояться, а руки роблять: «Часом, як робота не йде і все валиться з рук, кажу сама до себе: «Давай, Ларисо, ставай до роботи, за тебе, дитино, ніхто цього не зробить»...

«Школа - це моє життя», - не раз повторює ювілярка. Вона прокидається о 6-ій ранку, а о 07:40 уже на роботі. Каже, що має перша прийти в школу. Протягом дня керує навчальним процесом, встигає побувати й у центральній садибі - Рудській сільській раді, а як треба - і в районі. Активістка по життю, довгий час Лариса Ткачук працювала заступником сільського голови на громадських засадах, сьогодні вона член виконкому сільської ради. У невеликих і компактних Цвіклівцях Перших збереглися і школа, і дитячий садок, а все тому, що їхній керівник на своєму місці.

Довгий час у селі не було дитсадка, і коли Лариса Ткачук взялася за його відновлення, мало хто вірив у позитивний результат. Найбільше скептиків було серед освітянського керівництва. Сьогодні ж у ДНЗ не соромно віддати дитину, адже тут із нічого зроблено пристойний дошкільний навчальний заклад.

Усе життя в роботі, на дім вистачає часу лише ввечері та зранку, але й там у неї ідеальний порядок і затишок.

- Дружина не міняється, - каже її чоловік Олексій Миколайович. - Вона, як і завжди заповзята та енергійна. Встигає все: і вдома, і на роботі. Я прихиляюсь перед її вмінням жити. Лариса часто підкладає своє плече під непосильну нежіночу працю. Але все, за що би не бралася, в неї вдається. Я вдячний долі за те, що дала мені берегиню сім’ї, нашого роду, мудру, вірну, надійну!

Разом із чоловіком вони виховали сина Богдана. Для обидвох чоловіків Лариса Михайлівна беззаперечний лідер, порадник у всьому.

Обійстя Лариси Ткачук потопає у квітах. Вона їх вирощує скрізь: і вдома, і в школі, і в дитсадку. Навіть, випускники Цвіковецького НВК мають гарну традицію - йдучи зі школи, дарують директору по одній красивій штучній квітці. Різноманітних і яскравих, у неї таких цілий букет пам’яті-спогадів.

- Я не уявляю життя без роботи, - не раз зізнається Лариса Михайлівна. - Тут я живу, працюю, віддаю себе цілком і повністю. За 38 років трудового стажу я так і не навчилася відпочивати, бо відпочиваю під час роботи - на городі, в квітнику, з дітьми.


Теги: ювілеї, людина справи

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.