Перейти на мобільну версію сайту


07.03.2014

ВІД ВІЙСЬКА ДО МАЙДАНУ - ЖІНОЧНІ ОТАМАНИ

Жінка — берегиня домашнього вогнища, захисниця власних дітей та домівки. Це крізь віки звично і зрозуміло. А от жінка в армії... Для переважної більшості країн світу цей вислів уже давно не дивина, в Ізраїлі, наприклад, дівчата нарівні з чоловіками проходять строкову службу, не отримуючи при цьому жодних поблажок.
Понад 47 тисяч жінок нині проходять службу і працюють у Збройних сил України, майже третинаМарта Мізерна.jpg з них – військовослужбовці.
Не обійшлося без прекрасної половини людства й у нашому гарнізоні: 30 жінок служать у війську, 34 - військовослужбовці за контрактом.
У Центрі розмінування й у 11-му понтонно-мостовому батальйоні проходять службу дві жінки-офіцери, єдині у всіх інженерних військах ЗС України!
Майор Марта Мізерна родом зі Львівщини, закінчила військовий інститут при державному університеті «Львівська політехніка». З січня 2001 року проходить службу в Центрі розмінування, працює у відділі інформаційного забезпечення.
- Я практично не маю вільного часу, - зізнається Марта Богданівна. - Повністю віддаю його сім’ї.
Пані офіцер не лише успішно реалізувала себе на службі, а й, як справжня жінка, зуміла зберегти родинний затишок, разом з чоловіком Федором виховати сина.
Ще один офіцер, начальник медичної служби 11-го окремого понтонно-мостового батальйону, майор Наталія Мороз не уявляла свого життя без війська. Може, цьому сприяла її поява у родині військовослужбовців, чи постійне життя у військових гарнезонах? Не відомо.
- Мама завжди розповідала мені казку про справжнього «лікаря Айболіта», який допомагає Наталія Мороз (1).jpgхворим маленьким хлопчикам і дівчаткам перемагати важкі хвороби, - каже Наталія Андріївна. - І знаєте, я повірила в казку, в те, що феї та чарівники існують, працюють у лікарнях і носять не казкові мантії, а звичайні білі халати. Сказала мамі, що хочу стати однією із них.
Після закінчення навчання, отримавши звання лейтенанта медичної служби, служила в Бориславі Львівської області. Потім доля закинула у Волю Висоцьку, звідти - Хмельницький, Рівне. А з 2007 року оселилася в Кам’янці-Подільському.
- Бути лікарем - це важкий шматок хліба, - стверджує Наталія Андріївна. - Та коли бачу результати своєї праці, особливо, коли вдається врятувати життя людині, полегшити її страждання, розумію, що вибрала правильну стежку в житті.
Має Наталія Мороз і мрію - куди ж без неї. Каже, що хоче дослужитися до полковника, аби, в першу чергу, довести собі, що чогось таки варта.
Сьогодні жінки працюють на рівні з чоловіками - немає обмежень чи перепон. Яскравим прикладом може стати кам’янчанка Марія Берлінська, магістрантка Києво-Могилянської академії.
Марія - відома активістка, яка разом із дівчатами-однодумцями створила жіночу сотню самооборони.
- Жінки не допомагають робити революцію, вони так саме як і чоловіки роблять революцію, - зазначила в інтерв’ю «Громадськькому телебаченню» Марія Берлінська. - Я постійно спостерігаю, як вони носять бруківку і тягнуть поранених, роблять бутерброди і будують барикади, навіть Марія Берлінсьька.jpgкидаються відбивати наших хлоців від «Беркута». В цій революції гідності ми маємо орієнтуватися на європейські цінності, ми різні, але ми рівні.
За час революції Марія встигала бувати і на барикадах, і в університеті. Із спогадів, опублікованих у соцмережі: «У тебе режим, наприклад, ніч проводиш на Майдані, о сьомій ранку їдеш з Майдану, приїжджаєш додому, приймаєш душ, і ти розумієш, що тобі вже потрібно їхати в Могилянку. Причому, коли ти приїжджаєш додому о сьомій ранку, ти чесно собі кажеш, що нє-нє-нє, от зараз після Могилянки я поїду додому спати. Але ти з Контрактової їдеш назад, і так як я живу на Голосіїво, то це Контрактова і через Майдан. І перед цим ти собі клятвенно пообіцяв, що нє-нє-нє, я поїду відісплюся, я дуже хочу спати. Але ти проїжджаєш Майдан, і ти не можеш... Ти виходиш і кажеш собі: «Ну, я просто вип’ю чашечку кави, просто постою подивлюся, просто, ну, п’ять хвилин». І врешті о сьомій ранку... Ти знаходиш собі роботу завжди. За ці дні це було там, починаючи від прибирання сміття, коли ми витягнули десь мішків двадцять сміття і завершуючи тим, що я там робила канапки, координувала якусь поставку води, дров, допомагала в прес-центрі, допомагала в інфо-центрі. Насправді, Майдан хороший тим, що людина може вибрати собі сферу занять...».

Теги: Майдан, революція

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.