Перейти на мобільну версію сайту


01.11.2013

ВІД КУРСАНТІВ ДО ГЕНЕРАЛІВ, І НЕ ЛИШЕ...

У неділю, 3 листопада, військові інженери відзначатимуть своє професійне свято. На превеликий жаль, наше місто, як кузня інженерних військ, розчерком пера великого дяді, було стерто з карти ЗСУ. Не стало К-ПВВІКУ, понтонного полку, навчального Центру підготовки інженерних військ, 500-го батальойну в с.Руда. Від колись потужної армії військових інженерів у місті залишилися лише Центр розмінування та понтонно-мостовий батальйон.   
Нині інженерні підрозділи нашого міста, хоча їх зовсім мало, але стоять на сторожі водних артерій. бондар.JPGЇх залучають до ліквідацій наслідків стихійних лих, зокрема, повеней в Західному регіоні, захисту мостів і гідротехнічних споруд під час льодоходу, проведення рятувальних робіт. Також у Кам’янці готують саперів. Без військових інженерів жоден рід військ не може існувати, адже все починається із розвідки та підготовки місцевості, будівництва доріг, мостів та будівель. Чимало полководців вийшло саме з інженерної кузні. Нині вони мешкають і працюють у Росії, Казахстані, Білорусії тощо.
Сьогодні говоритимемо про людей, які свого часу закінчили К-ПВВІКУ і досягли в житті значних висот.
Генерал-майор Вадим Ковальський з 2002 до 2006 року був начальником інженерних військ ЗСУ, 4.jpgзгодом став заступником начальника з загальних питань ДП «Український державний центр радіочастот». Вадим Миколайович закінчив К-ПВВІКУ в 1977 році. Чимало всього траплялося на його тернистому військовому шляху. Один із найбільш яскравих спогадів = місія із знешкодження 500-кілограмової німецької авіабомби в житловому масиві Севастополя. З великою обережністю бомбу відвантажили на ЗІЛ і вивезли в кар’єр. Щоб не ризикувати людьми, її підірвали разом із автівкою. Безпосередньому виконавцю цього ризикованого завдання, капітану Чіпляці, випускнику першого випуску військово-інженерного факультету, одразу ж присвоїли звання підполковника.   
Ще один випускник інженерної кузні = генерал-майор Богдан Бондар = закінчив К-ПВВІКУ 1983 р. Цього військового інженера доля поводила, як сама хотіла = від командира взводу, згодом командира дисциплінарного батальйону до начальника автомобільної бази Генштабу ЗСУ. Але ніколи Богдан Володимирович не забував про рідний виш. Він, щойно трапиться нагода, відразу їде у відрядження до Кам’янеця-Подільського. З нашим містом Богдана Бондара пов’язує не лише навчання і служба, але й те, що він тут знайшов свою половинку = Майю. Тут мешкає і його теща. Нині генерал Бондар обіймає посаду головного менеджера Генштабу ЗСУ. Кам’янчани та особливо чернівчани пам’ятають повінь 55.jpgпозаминулого року. Богдан Володимирович разом зі своїми підлеглими рятував людей від лиха.
Ще один випускник ВІІ оперативно-тактичного рівня, яких ще називають академіками = Василь Пекельний. Василь Леонідович нещодавно став начальником інженерних військ ЗСУ, а донедавна він був заступником начінжа з озброєння.
Куди тільки не закидала його військова служба: був командиром взводу, роти, батальйону, полку...
Анатолій Боровський, відома у місті та за її межами постать, теж випускник К-ПВВІКУ. Свого часу він був начальником НЦПІВ та начальником гарнізону. Куди лишень не закидала доля полковника у відставці: Анатолій Степанович знає, що таке сувора служба в Середній Азії, пекло Афганістану, миротворча місія в Анголі. Роботи він не цурався. Коли наші військові мали повертатися із миротворчої місії, адміністрація аеропорту Луанди відмовилася подати на посадку літак. Анатолій Степанович не розгубився, разом із колегами викотив літак на злітно-посадкову смугу, тож керівництво аеропорту змушене було вчасно відправити наших військових додому. Деякі ангольські журналісти написали, що українські вояки заводили літак з буксира.
А от генерал-майор Василь Мельницький після закінчення К-ПВВІКУ свою військову кар’єру, як і всі розпочав з комвзводу, потім став начальником інженерної служби дивізії на Далекому Сході. Василь Іванович = перший начальник спочатку військового факультету, а згодом = ВІІ. Нині генерал-майор перебуває на заслуженому відпочинку, а його на посаді змінив ще один випускник К-ПВВІКУ, полковник, нині депутат облради Олег Хавронюк. Військову службу розпочав з паровий.JPGЦентральної групи військ, через деякий час повернувся до Кам’янця на посаду командира понтонно-мостової бригади, згодом очолив ВІІ. Олег Володимирович теж свою долю тісно пов’язав із Кам’янцем: тут він зустрів свою кохану Тамару, тут його завжди чекає теща, адже мешкає сьогодні Олег Хавронюк у Києві.
Що ж до ще одного випускника = військового інженера, мальченко.JPGполковника Сергія Мальченка, то він назовсім кинув якір у Кам’янці. Куди його доля не закидала, він бумерангом повертався назад. Начальник ФВП Сергій Мальченко = воїн-інтернаціоналіст. Він зазирав в обличчя війни в Югославії, займався розмінуванням територій Південного Лівану. Нині депутат міської ради Сергій Мальченко очолює кафедру військової підготовки офіцерів запасу К-ПНУ ім. І.Огієнка.
Уявіть собі, Сергій Володимирович на стройовому плацу під час випуску новоспечених лейтенантів раптом став на коліно й попросив руки й серця у своєї коханої Оленки.  
Рік тому в місті було сформовано 11-ий понтонно-мостовий батальйон. Його очолив випускник К-ПВВІКУ підполковник Олександр Паровий. Олександр Миколайович = корінний кам’янчанин, він з родини кадрових військових. До речі, він народився у переддень професійного свята військових інженерів, з чим ми його і вітаємо!

Теги: Вадим Ковальський, Богдан Бондар, Василь Пекельний, Анатолій Боровський, Олег Хавронюк, Сергій Мальченко, Олександр Паровий

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.