Перейти на мобільну версію сайту


02.06.2017

РОБОТОЮ ТРЕБА ЖИТИ

Дружня родинаКажуть, найважче працювати з людьми. З цією думкою погоджується і мій співрозмовник, але додає: «Треба бути терплячим». Можливо, ця риса характеру чи надзвичайна самовідданість у роботі, й допомогли йому досягти успіху в житті, хоча, як сам зізнається, за високими посадами ніколи не ганявся та взагалі мав іншу мрію. 

Якою вона була і які ще попереду - дізнаємося в нашого співрозмовника, ювіляра, Довжоцького сільського голови Руслана Рябого, який 2 червня відмічає 40-ліття.

- Я довжоцький у третьому поколінні, - зізнається Руслан Петрович. - Мій дід 33 роки пропрацював на спиртзаводі. Я ж закінчив 9 класів довжоцької школи і подався на навчання в сільгосптехнікум на механіка. Хоча, чесно кажучи, все життя мріяв стати поліцейським. Але якось не склалося. Тепер цю мрію втілив брат Олександр, який працює начальником карного розшуку в районному відділенні поліції.

Після навчання - служба в армії. До того часу вже встиг одружитися. Із дружиною Русланкою хоч і навчалися в паралельних класах однієї школи, але познайомилися в технікумі. 

21 рік разомМолода сім’я, треба забезпечувати. Якраз середина важких 90-их, усі виживають як можуть. Так саме і я, крутився і чим тільки не займався. А в 2000 році погнався за довгою гривнею за кордон. Шість років працював у Греції на острові Кріт.

- Цікаво, чим же Ви там займалися?

- Гончарством. Навчився працювати з глиною, виробляти горщики та посуд. Це був цікавий досвід, який дав можливість мені побачити, як живуть люди в інших країнах. І дуже хотілося б, щоб і в нас так жили - цивілізовано, сучасно. Уже коли став сільським головою, потрохи стандарти європейського життя втілював у підпорядкованих селах. Ми можемо жити як Європа, і всі ресурси для цього маємо.

- То Ви із-за кордону одразу в сільські голови?

- Ні, ще була робота на АЗС. Упродовж трьох років працював керівником однієї з автозаправних станцій міста. А вже потім були вибори. Балотуватися на голову сільської ради запропонував колишній очільник райдержадміністрації, нині мій колега - Колибаївський сільський голова Михайло Желізник. Агрументів було безліч - і що це моє рідне село, і родину всі знають тільки з кращого боку, зрештою, колишній сільський голова Олександр Домбровський більше не мав наміру балотуватися на сільського голову.

Сім’яПорадившись з родиною, вирішив спробувати. Тоді на посаду Довжоцького сільського голови було аж дев’ятеро претендентів, але всіх обійшов з великим відривом. Уже на другу каденцію мав усього двох конкурентів.

- Робота з людьми не втомлює?

- Цією роботою треба жити. Якщо любиш сидіти вдома, лежати на дивані, то тут не вийде. Потрібно цілий день бігати, бути на ногах. З людьми працювати важко, але треба бути терплячим, а головне - не байдужим. Можна, звичайно, нікуди не спішити, як кажуть, протирати штани, але як ти потім будеш дивитися в очі людям, які повірили в тебе, в твої передвиборчі обіцянки? Чи не буде соромно перед батьками, а головне - власними дітьми, що ти, не дай Боже, ледащий чи не можеш довести справу до кінця?

- Значить, Ви трудоголік?

- Ні, я просто живу роботою, якою займаюся, і не важливо, що це - ліпити горшки, торгувати чи керувати. Коли був начальником АЗС, міг і серед ночі заїхати, перевірити, як працюють, і щодня, о 06:45, був на роботі. Тепер інший клопіт. На Довжку проживає 5300 осіб, багато людей переїхало з інших населених пунктів, щоб бути ближче до міста. Коли став сільським головою, засвітив майже все село - до того ліхтарі були тільки на центральній вулиці. Маю майже 37 км доріг, і вони також потребують ремонту та догляду. У планах - зробити скрізь тротуари.

колеги по роботіКоли почав керувати, у сільській раді не те, що двері матрацами були забиті, води не було. Тепер туди не соромно зайти, люди працюють у нормальних умовах. Узагалі, хочу подякувати своєму колективу за постійну підтримку. Я ж прийшов з іншої сфери. Звичайно, спочатку було важко, але палиці в колеса ніхто не ставив - допомагали всі. 28 років завідує віськово-обліковим бюро (у народі - паспортист) Лариса Пацан, 15 років пропрацювала секретарем Ліна Афіцька, на всі 100% вболіває за свою справу головний бухгалтер Людмила Вишневська; маю підтримку і взаєморозуміння від освітян рідного села - директора дитсадка Людмили Желізник та директора школи Іраїди Худняк. Хоч Довжоцька сільська рада не має власного комунального підприємства, але всі питання комунального характеру допомагає вирішувати керівництво довжоцького спиртзаводу. Вболівають за долю села й підприємці, брати Самборські, котрі розвивають спорт. Завдяки їм маємо міні-футбольне поле, на якому постійно проходять чемпіонати з футболу різних рівнів. Ніколи не залишається осторонь від проблем підприємець Микола Богданов. Одним словом - байдужих немає.

- Про об’єднання не думаєте?

толока- Не думає тільки той, хто нічого не хоче робити. Два роки тому, коли все починалося, в перспективному плані була об’єднана Довжоцька громада, до якої би входили Слобідко-Рихтівська, Рихтівська, Заліськоперша, Кадиєвецька та Зіньковецька сільські ради. На сьогодні практично всі вони готові приєднатися. У будь-якому разі об’єднання - це розвиток. Ми ж бачимо, скільки всього зроблено в наших сусідів - Гуменецькій та Колибаївській сільських радах. Переконаний, що потенціал довжоцька громада буде мати не менший, головне - бажання працювати й не бути байдужим.

Думаю, в напрямку об’єднання ми будемо рухатися вже найближчим часом.

- Руслане Петровичу, що найбільше цінуєте в людях?

- Напевне, щирість і відкритість. Сам такий же, все на світі розкажу. Не люблю корисливих та потайних людей, ніколи не знаєш, чого від них чекати. 

Улюблене хобі- Друзів багато маєте?

- Дуже, багатьох знаю все життя, з кимось товаришуємо зі школи, з кимось виросли на одній вулиці. Люблю спілкування, гарну компанію, особливо як збираємося на полювання.

- То Ви мисливець?

- Так, це моє хобі. З 2006 року є членом Українського товариства мисливців та рибалок. Маю мисливських собак, але вони диванні (сміється). Хоч я не рибалка, але люблю бути біля води, на березі річки. За півгодини можу нагодувати 15 людей. Найбільше задоволення - ночувати в наметі, навіть взимку. Більше 10 років пірнаю в ополонку на Водохреща.

- Ви людина віруюча?

- Звичайно. На території Довжоцької сільської ради діє декілька конфесій, та всі живуть мирно. У нас немає якихось релігійних конфліктів, адже всі робимо спільну справу на благо громади.

відпочинок на природі- Узагалі, як до Вашого трудоголізму ставиться родина?

- Повністю підтримує. Для мене сім’я на першому плані. Разом із дружиною виховуємо двох дітей - старший Ярослав навчається на історичному факультеті К-ПНУ, паралельно заочно вчиться на юридичному факультеті Чернівецького університету ім.Федьковича та закінчує військову кафедру. 15-річна Яна ще школярка, але мріє навчатися у Львові на ветлікаря. Та й я ще студент - навчаюся в магістратурі Хмельницького університету управління та права за спеціальністю «Публічне управління і адміністрування».

- Ви задоволені тим результатом, із яким прийшли до свого 40-річчя?

- Знаєте, людині для щастя треба не так вже й багато: людей, які її люблять, і яких любить вона, роботу, яка приносить задовлення, перспективи, які хотілося б втілити в життя, здоров’я, щоб працювати, і трохи терпіння, яке завжди згодиться. Думаю, це непоганий результат, який я маю на сьогодні.


Теги: ювілеї, Руслан Рябий

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:






  1. ВИБОРИ 29 ЖОВТНЯ 2017 РОКУ
    17.10.2017 15:50:00 - 26.10.2017 15:50:00
    Голосів: 3
    1. 29 жовтня відбудуться перші місцеві вибори Слобідко-Кульчиєвецької об’єднаної територіальної громади.
      На посаду сільського голови балотуються п’ятеро кандидатів. За кого б ви віддали голос, якщо би голосували?
      Ігор Гай (Аграрна партія України)
       2 (67%)
       
      Не підтримую жодного з кандидатів.
       1 (33%)
       
      Олег Стебницький (ВО "Свобода).
       0 (0%)
       
      Руслан Нестеров (БПП "Солідарність")
       0 (0%)
       
      Руслан Мельник (ВО "Батьківщина)
       0 (0%)
       
      Михайло Мікшанський (самовисування)
       0 (0%)
       




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.