Перейти на мобільну версію сайту


16.11.2012

ОДІОЗНИЙ КОЛЕКЦІОНЕР ІЗ ПІВСТОЛІТНІМ СТАЖЕМ

Чого гріха таїти, завжди захоплювалася колекціонерами, їхнім вмінням вишукувати, вичитувати, розвідувати, і, зрештою, знаходити новий екземпляр, рідкісний експонат, який милуватиме око і грітиме душу.
Пристрасть, з якою вони поповнюють колекцію, більше подібна до маніакальної. Та й дивакуватості колекціонерам не бракує: погодьтеся, не кожен буде здувати пилинки з якоїсь коробки чи склянки, листівки чи монетки. А колекціонер це колекція Анатолія Приянаробитиме залюбки.
Напевне, немає таких людей, які б не чули прізвище цієї неординарної, я би навіть сказала одіозної особистості - Анатолія Прияна.
При першому знайомстві взагалі важко уявити, що цей чоловік може мати якусь колекцію, а тим паче - рідкісні експонати в ній. На багатьох він справляє враження цілковитого дивака, який щось незрозуміле торочить про бандитів, корупціонерів, міліцію, владу. У нього часом в купу змішується все: коні, люди...
Та, як з’ясовується згодом, цей власник пристойної у грошовому еквіваленті колекції просто з тих, що по крупинках збирають щось величне і з болем у душі згадують за втраченим.
IMG_1990.JPGАнатолій Приян - колекціонер із 8-річного віку. Родом він із сусідньої Чемировеччини.
З дитинства зносив додому різноманітні знахідки - марки, листівки, монетки.
Одного дня мати Анатолія, дивлячись як син із старанням начищає чергову знахідку - монетку - зітхнувши мовила: «Ти би вже краще підсвічники збирав, все від них більше користі».
Так з маминих слів народилася колекція, якій більше 40 років та яка нараховує понад 500 екземплярів. Під час виставки на ВДНГ СРСР ця колекція отримала бронзову медаль.
Ще б пак - у ній зібрані свічники 18-19 століть. Усі, неповторні, немає жодного двійника. А експонати такі, що від них перехоплює подих і неможливо відірвати очей.
Це сьогодні свічники цікаві хіба колекціонерам, антикварам, любителям старовини, а раніше підсвічники були в кожній оселі.
Тож немає в цьому дивини, що кожен господар хотів, аби його будинок прикрашали якісь оригінальні, не схожі на інших свічники та канделябри. У колекції Анатолія Прияна є свічники-попільнички, свічники-чорнильниці, є лампадки і навіть свічники із потайниками для зберігання коштовностей. Різноманітні фігурки ангелів, дітей, звірів додають підсвічникам неповторності та оригінальності. Та й зроблені вони з різних матеріалів - мідь, силумін, чавун, бронза, латунь, срібло, дерево, навіть, скло.
- Звідки ж у простого водія райспоживспілки стільки такого добра? - поцікавиться допитливий читач. Відповідь проста: «Звідусіль». Цінні й зовсім простецькі експонати знаходив на звичайнісінькому брухті, часом вимінював у скупників кольорових металів. Їздив по селах, і з часом усі знали, що ось той дивакуватий, балакучий водій цікавиться старовинними речами. Щось віддавали за так, за щось хотіли плату. Так, крок за кроком колекція попвнювалася, розросталася...
- Кожну знахідку повертав до життя, - зізнається Анатолій Приян. - Деякі потрапляли мені до рук у дуже жалюгідному стані. Не повірите, не можу байдуже пройти біля купи залізяччя. Обов’язково переберу, огляну, підберу. Буває, знаходжу і ніжку, і розетку від підсвічника. Несу знахідку в свій «музей». Трапляється, рік-два минають, і знаходжу таку деталь, що не порушує конструкцію підсвічника. Отоді беруся до роботи. Там припаяти треба, там - почистити, відпоірувати різьбу нанести, приклеїти, підфарбувати. А то й сам деталь виготовлю.
У квартирі колекціонера - ціла інструментальна майстерня. Та й власне квартира схожа на музей в мініатюрі, в якому, на жаль, все запаковане, складене, пораховане і лишень чекає свого часу.
Окрім свічників, має Анатолій Приян колекцію дзвіночків, ступ, книг, листівок. Одним словом, у домі вільного місця немає.
- Це добро, та й на виставку! - кажу невгамовному колекціонеру.
- Мені вже однієї вистачило! - із запалом та іронією відповів, немов відрізав. - У 2001 році виставив колекцію на показ, IMG_2075.JPGпісля того найкращі експонати пропали. Скільки порогів оббив, щоб їх знайти, а справа й досі не завершена. Скупники краденого, хоч і отримали по заслугам, але свічники в колекцію так і не повернув. На жаль...
Скільки себе пам’ятає Анатолій Приян мріє про музей для своєї колекції. Хоч мрія, на перший погляд, і приватна, проте однозначно заслуговує на втілення.
Не писатиму про перепитії колекціонера у цьому складному напрямку. Кого зацікавить, той може посеред вулиці спинити Анатолія Прияна, і він, можливо, тисячний раз розповість про це...
Єдина думка після відвідин квартири-музею не покидає мене: чому, припадаючи квартирним пилом, рік за роком непохитною глибою сумує за людським оком унікальна в світі колекція?
Чому її не можуть роздивитись тисячі допитливих дитячих очей? Тисячі очей нашого з вами майбутнього?
Де знайти компроміс, щоб витягнути на світ Божий ці неповторні експонати, що збиралися роками?

Теги: світське життя, Анатолій Приян, колекція підсвічників
Фотогалерея:

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.