Перейти на мобільну версію сайту


09.09.2016

НОВІ ПРОЕКТИ, ЯК НОВЕ ЖИТТЯ

хмелюк3Організатор, ідейний натхненник, який дав життя не одному стратегічно важливому проекту, він не любить рутинної роботи й повсякденності. Постійно в пошуках та самовдосконаленні мій сьогоднішній співрозмовник залишається людиною відкритою і закритою водночас. Він відкритий до всього нового, але обережний як і кожен справжній розвідник. 

У неділю Володимир Хмелюк, колишній начальник департаменту економіки міста, член президентського кадрового резерву, а нині радник міського голови святкуватиме ювілей - 40-річчя з Дня народження.

Усе буде без пафосу й традиційно в колі найдорожчих серцю людей, але напередодні свята ми не могли не скористатися можливість й не влаштувати допит розвіднику зі стажем.

- Володимире Васильовичу, Ви людина публічна, але разом із цим мало з’являєтеся в пресі. Розкажіть про себе.

- Народився я в с.Колубаївці, звідки родом мій батько. Через два роки ми переїхали в місто, тут вчився спочатку в 10-ій школі, потім у 17-ій, а закінчував міський ліцей. Як і всі хлопчаки, трохи навчався, трохи бешкетував.

До 11 класу англійської мови практично не знав, і батьки постійно ставили мені в приклад успіхи однокласників. Якось це мене зачепило, і я пообіцяв, що за рік вивчу всю шкільну програму із цього предмету. Пішов до репетитора, щомісяця вивчав по одному підручнику за кожен клас школи. Була шалена внутрішня мотивація довести батькам, що зможу дотриматися слова. Відверто, не знав, для чого це роблю, але згодом зрозумів, що в житті тебе щось направляє, і знання, які ти здобуваєш, рано чи пізно знадобляться.

хмелюк5- Англійська мова знадобилася?

- У 1993 році вступив на навчання в Хмельницький інститут прикордонних військ України за спеціальністю військовий референт-перекладач. На 4 курсі вивчав додаткову спеціалізацію «Військова розвідка». Після закінчення академії за розподілом потрапив у Сімферопольський прикордонний загін офіцером-аналітиком оперативно-розшукового відділу. Рівно через рік зіштовхнувся із першою, так би мовити, державною несправедливістю. Мене попросили перевестися на молдавський кордон. Як з’ясувалося, на моє місце мітив син одного з високопосадовців. Мене цей факт надзвичайно обурив, тож не стримався, послав генерала (сміється).

Така прямолінійність, звичайно, дорого коштує, тож у 1999 році пишу рапорт і звільняюся. Відверто, думав залишитися в Криму, настільки закохався в цей край. Розцінював півострів як другу маленьку Батьківщину, навіть хотів там жити, але...

хмелюк4Повернувся до Кам’янця, спробував влаштуватись спочатку в міліцію, потім у податкову міліцію, але певні обставини були не на мою користь, тож пішов у вільне плавання. Влаштувався на роботу перекладачем-референтом у ППК Кузьменка. Саме тоді ми розробили перший глобальний проект, написавши бізнес-план із відновлення готелю «Смотрич» (тепер - «7 днів»). Через рік пішов працювати в ПП «Пріоритет», займався комп’ютерами та відеоспостереженням. Разом із Анатолієм Бевзом створили ПП «Охоронні системи», яке я очолив. Усю роботу підприємства знав до дрібниць. Ніколи не візьмуся за справу, поки в ній не розберуся й не зрозумію. Згодом було знайомство із Сергієм Самсонюком, якому сподобалася моя ідея створення інтернет-кафе. До речі, це було перше інтернет-кафе «E-club» у місті, яке знаходилося в кінотеатрі «Дружба» на 2 поверсі. І знову новий досвід, коли створюєш все з нуля, починаючи від оформлення підприємства і аж до дизайну приміщення, вибору столів та комп’ютерів.

У 2002 році мав перший політичний досвід. За 2 місяці ми організували передвиборчу кампанію, яка не на жарт злякала тодішнього претендента на крісло міського голови Олександра Мазурчака. Вибори кандидат, якого ми підтримували, програв, але здобуті знання залишилися.

Коли з’явилася сім’я, шукав будь-які способи додаткового заробітку, навіть уночі таксував. У 2003 році влаштувався на роботу в Хмельницький у податкову, працював начальником відділу з контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів, начальником оргвідділу. Саме остання посада дала поштовх до розробки масштабного проекту «Ділкон», який ми розробили спільно з комп’ютерником Олексанром Мельником. Як орговику мені дуже важливо було налагодити роботу всіх структурних підрозділів у всіх районах області й усе це контролювати. Створена програма давала можливість прослідкувати за документообігом та побачити, хто і як працює. Проект «Ділкон» ми представляли на державному рівні, його впровадили у всіх податкових інспекціях країни. За його розробку отримав звання «Почесний працівник податкової служби України». До речі, «Ділкон» працює й досі, хоча після нього податкова витратила декілька мільйонів гривень на нову систему, яку так і не змогли впровадити по всій вертикалі.

хмелюк2- Усе ж таки, із обласного центру Ви перебралися назад у Кам’янець на запрошення Михайла Сімашкевича.

- Із Михайлом Євстафієвичем ми разом працювали в податковій, коли він був першим заступником. Він бачив, як я працюю, мої можливості, тож запропонував очолити відділ з контролю за роботою комунальних підприємств. Так почалася масштабна реорганізація, після якої було створено департамент економіки.

- Які питання під час роботи в міській раді були в пріоритеті?

- Першочергово займався стратегічними питанннями - залученням інвестицій, планом розвитку міста на найближчих 5 років. Почалися закордонні поїздки разом із міським головою. Хотілося брати все нове й цікаве і впроваджувати його в нас. Пам’ятаєте, в той час було запущено систему електронного паркування, зроблені перші кроки для запуску оновленої служби 1505. Кадри вирішують все, але, на жаль, не завжди в правильному напрямку. 

хмелюкРутинна робота відбирала стільки часу й енергії, що зрозумів: втрачаю себе. Звільнився без жалю, залишившись радником міського голови на громадських засадах. Сьогодні займаюся цікавими проектами, зокрема завершую повний супровід запуску потужного для міста заводу KWS, який стане суттєвою підтримкою економіки Кам’янця. Працюю з проектами енергозбереження, переробки відходів та барди; продовжую працювати із атовцями та волонтерами. Громадська робота - це завжди рух, нові й цікаві ідеї, на які заслуговує наше місто. Нові проекти - це нове життя. Зрештою, такий графік дозволяє приділяти достатньо уваги і роботі, і родині.

- Дружина - Ваша підтримка й опора?

- Так, у всьому. Ми вже 16 років разом, виховуємо двох діток, Анастасію та Єгора. Понайомилися в 2000 році, 22 червня. Якраз період випускних, разом із друзями прийшли привітати нашого класного керівника, і от вийшов я на вулицю, сів на лавочку, бачу - неподалік сидить випускниця. Вона глянула на мене, я на неї - і все. Я цей погляд пам’ятаю досі.

Домовилися зустрітся через день на тому ж місці. Не знаю ні телефона, ні де живе. Через день допомагаю батькам по господарству, й розумію, що на призначений час не встигаю. Телефоную до друга, який жив неподалік від місця зустрічі, прошу, якщо прийде така дівчина, затримати її. А сам кидаю все і лечу!

З тієї пори ми постійно разом. Я ніколи не вірив у кохання з першого погляду, але це доля.

Через два роки ми одружилися, освідчився Аліні в Карпатах, у Ворохті. Піднялися на гору, де й одягнули обручки у присутності наших друзів. Через кілька місяців офіційно розписалися. По можливості вільнй час завжди намагаємося провести разом. З дитинства маю потяг до польотів, сьогодні разом із друзями літаємо на пароплані. Люблю кататися на мотоциклі, обожнюю із сім’єю бувати в Криму (на жаль, у минулому, але в майбутньому теж - я це знаю!) і Карпатах.

хмелюк1- Де почуваєтеся максимально комфортно?

- Скрізь. Я навчився бути щасливим завжди. Усе залежить від світосприйняття: якщо ти живеш, дихаєш - це вже щастя. Навіть, якщо вирішуєш проблеми, це також плюс, бо нічого не дається просто так.

- Володимире Васильовичу, якими принципами керуєтеся по життю?

- Творець нам дав інструмент, який із часом знівелює всі закони - це совість. Жити по совісті - так просто, і водночас складно. Але якщо ти живеш по совісті, то не буде за що переживати, бо все, що ти робиш, це правильно.

Я оцінюю не людей, а їхні вчинки, адже вони розкажуть про людину все.


Теги: людина справи

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.