Перейти на мобільну версію сайту


12.05.2017

ДОЛЮ БУДУВАВ ВЛАСНИМИ РУКАМИ

волоши1нНіщо так не прикрашає людину, як добрі справи, творчі успіхи та життєві перемоги. Це аксіома. Як і те, що людські вчинки і трудова діяльність завжди виокремлюють особистість з-поміж інших. Можна багато сперечатися й про роль покликання в людському житті. Комусь може здатися, що це поняття – штучне, кимось придумане, бо насправді в основі людських досягнень – праця і наполегливість. 

Хоча інколи, відстежуючи перипетії людських доль, складається враження, що людина крокує до своєї мети наперекір усьому, немов дослухаючись до свого внутрішнього голосу, який безпомилково підказує істинний шлях. Напевно, це вже покликання, в якому поєднуються природжене тяжіння до певного роду діяльності й усвідомлення власного потенціалу.

Наша розповідь саме про таку людину – директора приватного підприємства «Калинський ключ», прекрасного організатора виробництва, висококваліфікованого інженер-механіка, чуйного наставника молоді, прекрасного сім’янина Миколу Волошина, який 12 травня відзначатиме своє славне, сповнене талановитої праці 70-річчя. 

Дитинство ювіляра промайнуло в мальовничому селі Слобідка-Рихтівська, де ще зі шкільної парти виношував у серці заповітну мрію стати інженером сільськогосподарських машин. А любов до них, до техніки, жадобу до технічної творчості, пізнання нового пробудив йому саме чоловік сестри Олі, механізатор широкого профілю Іван Ковбель.

Відтак, набувши певного виробничого досвіду, юнак вступає до Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Старанність у навчанні, природні здібності, цілеспрямованість вдачі його не підвели, і він, успішно долаючи курс теоретичних дисциплін, під час літніх канікул, виробничої практики, набуваючи практичних навиків, стає дипломованим інженер-механіком. Затим була служба в армії. А з 1974 року він майже впродовж чверть століття очолював один із найважливіших виробничих підрозділів Кам’янець-Подільського об’­єд­нання будівельних матеріалів – цех з близько сотнею транспортних засобів.

Низка почесних грамот, нагород, різних відзнак, у тому числі й урядових, неодноразове занесення фотографій на Дошку пошани міста – свідчення багатолітньої чесної і плідної праці Миколи Волошина в об’єднанні будівельних матеріалів, до речі, директором якого багато років був досить мудрий керівник нової генерації, орденоносець Іван Василенко. Та, мабуть, найвищою нагородою для Миколи Федоровича, як наставника молоді, є людська шана та вдячність від своїх колишніх вихованців, колег, підлеглих, колективу «Калинського ключа», друзів, сусідів. 

Народна мудрість каже: «Не зчерствіє душа людини, коли зігріта теплом родини». Як зізнається ювіляр, було по-всякому на довгій життєвій ниві, але обидоє з люблячою дружиною Ганною Миколаївною спільно долали буденні труднощі, як зіницю ока берегли той острівець тепла, ніжності, любові, на якому затишно нині їхнім дітям та онукам, котрих із юних літ привчили і привчають до чесної праці, а ще – свою долю будувати власними руками. Пишається подружжя Волошиних сьогодні успіхами сина Олега, який пішов стежиною батька. Він – інженер-механік ПАТ «Подільський цемент» і як кращий фахівець навіть представляв своє підприємство на одному з досить солідних заходів в Амстердамі. Шаною та повагою користується серед колег та пацієнтів невістка Людмила, яка працює у районній лікарні. Тішать відмінним навчанням у школі діти Олега – Аня і Віта. Сповнені гордістю Микола Федорович і Ганна Миколаївна й досягненнями у бізнесі доньки Ольги та зятя Ігоря Гая – успішного аграрія, очільника районної організації Аграрної партії України. Мають втіху дідусь із бабусею і від їхніх дітей – Анастасії, студентки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Віталія та Анни-Марії, учнів НВК №9.

... Свій ювілей Микола Волошин зустрічає з оптимістичним настроєм, нестаріючим ентузіазмом, налаштуванням на подальшу працю. На Хмельниччині його знають як кращого фахівця з ремонту двигунів автомобільної техніки і звертаються до нього за допомогою навіть з інших регіонів країни. Тож вдячний він долі, що дарує натхнення, можливість бути корисним людям, спілкування з ними, що є в житті такі важливі складові людського буття, як прекрасна, дружна родина, друзі, улюблена робота. 

З роси і води Вам, шановний ювіляре, міцного здоров’я, життєвих сил та всіх гараздів!

 Влад ВАСІН. 


Теги: долі людські, Микола Волошин

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Квартиру (2-кімнатну)

Продам 2-х кімнатну квартиру в м.Дунаївці 56 кв. м .недорого




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.