Перейти на мобільну версію сайту


30.11.2012

АТИ-БАТИ, ЙШЛИ СОЛДАТИ...

Запитай будь-якого військового - колишнього чи діючого - що для нього армія, і у відповідь почуєш: «Все!». Армія, й справді, для багатьох стала всім - роботою, домівкою, покликанням, зрештою, невід’ємною частиною життя.
Служба у Збройних силах для багатьох чоловіків стала життєвим орієнтиром, за яким, як заВасиль Мельницький компасом, вони торували власну долю.
Сьогодні Україна позиціонує себе на світовій арені, як мирна держава. Тож цілком закономірним стає процес скорочення кількості військовослужбовців у державі. Володимир МорозПотрапив під ці зміни й Кам’янець. Із колишнього міста військових, нині за цією ознакою він перетворився не те що у провінцію - радше хутір. Важко сказати, що буде років черед 10. Можливо, Кам’янець-Подільський назавжди зникне з військової мапи країни - хтозна.
Разом з тим, не варто забувати, що саме Кам’янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище випустило не одне покоління військових, які не лише гідно працювали у Віталій ЗелінськийЗбройних силах, а й, вийшовши на «гражданку», не втратили й там керівних позицій.
Отож, як ви вже могли здогадатися, про відомих військових нашого міста піде мова у сьогоднішньому «Таблоїді».
Найбільший стаж військової служби має колишній військовий комісар полковник Володимир Мороз. 42 роки він віддав рідній армії. Як військкома його знають у Хусті та Кам’янці-Подільському. Сьогодні Володимир Іванович перебуває на заслуженому відпочинку. Каже, що наповну насолоджується життям. Повернувся в м.Хуст до родини, якій і віддає увесь свій час.
Віктор БілоусКолишній начальник артбази, депутат міської ради 3-го і 5-го скликань, полковник Віталій Зелінський прослужив 38 років. Сьогодні Віталій Олексійович займається будівництвом. Про воєнну службу згадує частенько із ностальгією в голосі.
- Раніше військові жили чудово, - зізнається Віталій Зелінський. - Вони були соціально захищені, могли отримати від держави квартиру. Мали пайок, достойно відпочивали. А що зараз?..
Дослужився до генерала курсант нашого К-ПВВІКУ Василь Мельницький. Василь Іванович - знана не лише в нашому місті людина. Із 36,5 років вислуги, більшу частину він перебував на керівних посадах. Службу розпочав у стінах рідного училища, згодом доля закинула його спочатку у Вологоград, потім був Володимир ГусєвГрозний (там саме починалися бойові дії). Після закінчення Московської академії інженерних військ, Василь Іванович двічі побував у Монголії, не обминув Забайкалля. Він був начальником інженерних військ 39-ої армії, 6-ої танкової армії. Останнім місцем служби став факультет нашого військово-інженерного інституту. Також він був депутатом міської ради.
Після звільнення в запас, генерал не сидів склавши руки. Його знання та досвід знадобилися й у цивільному житті. Василь Мельницький став начальником річкового аварійно-рятувального центру МНС, який обслуговував чотири області - Дніпропетровську, Житомирську, Кіровогорадську та Вінницьку.
Анатолій БоровськийНа початку цього року родина Мельницьких знову повернулася до Кам’янця. Невтомний генерал повідомив нам, що й далі працюватиме.
Двоє військових товаришів Віктор Білоус та Володимир Гусєв, колишні випускники К-ПВВІКУ,  заснували ПП «Ласунка Плюс». Полковник Білоус має за плечима 31 рік вислуги, він є начальником Західного регіонального центру спеціального контролю Національної космічної агенції України. А от його товариш, підполковник Гусєв, брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, він є головою МО «Союз. Чорнобиль. Україна».
Усі знають, якими господарями є військові. Цей факт Сергій Гжебовськийвкотре підтвердили двоє випускників К-ПВВІКУ, які в різні часи очолювали комунальні підприємства нашого міста. Полковник Анатолій Боровський, колишній командир 1500 Центру підготовки інженерних військ, який 30 років віддав армії та пройшов Афганістан, Анголу і Ліван, після служби очолив міське УЖКГ. Був депутатом міськради двох скликань. Сьогодні Анатолій Степанович працює інженером в КП «Житловик». До нагород та заслуг додалося ще й звання генерал-хорунжий, він є очільником МГО «Козацтво запорізьке».
І, як сам зізнається, жалкує за колишньою армією - міцною, яку знав і поважав увесь світ.
Радіорозвідник Сергій Гжебовський 20 років прослужив у війську, а нині очолює КП «Спецкомунтранс». Усе життя Сергій Миколайович служив у підрозділах особливого Сергій Мальченкопризначення. Та й сьогодні підрозділ комунального господарства, яким він курує, є не менш специфічним. Кажуть, що у Гжебовського, як в армії - скрізь дисципліна та порядок.
Не думав і не гадав начальник військового факультету К-ПНУ полковник Сергій Мальченко, що його День народження співпаде з Днем української армії. Тож 6 грудня у Сергія Володимировича подвійне свято.
Полковник Мальченко - бойовий офіцер, він брав участь у бойових діях у Югославії, з миротворчою місією їздив у Ліван. Сергій Володимирович має 35 років вислуги. Свого часу доля закинула його на Сахалін. Коли розпався Радянський Союз, він повернувся в Кам’янець, служив у понтонному полку. У 1999 році очолив окремий інженерно-саперний батальйон в с.Руда. Полковник Мальченко став останнім начальником військово-інженерного інституту, а згодом - факультету. Нині він депутат міської ради.
6 грудня полковник планує попрощатися з бойовим прапором і ступити на стежку цивільного життя. Можливо...

Теги: військові, К-ПВВІКУ, Сергій Мальченко, Володимир Мороз, Віталій Зелінський, Василь Мельницький, Віктор Білоус, Сергій Гжебовський, Анатолій Боровський, День Збройних сил

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.