Перейти на мобільну версію сайту


10.08.2012

ДРУГА СТОРОНА МЕДАЛІ

За десяток років, які прожив в нашому місті вінничанин Ігор Войцехівський, він практично став кам’янчанином. Відомий спортсмен, армліфтер, суддя міжнародної категорії, він пропагує здоровий спосіб життя. Має спортивний клуб «Сокіл», в якому тренуються чимало спортсменів.
Так, 25 липня в місті відбулася перша товариська зустріч за участю кам’янецьких спортсменів і представників Чернівецької асоціації армспорту. Вона надихнула поціновувачів українського армспорту на традиційність таких зустрічей, які відбуватимуться щосереди, о 19.00, у спорт-пабі «Команда», що в Старому місті. Тут проходитимуть показові двобої та армфайти (одиночний поєдинок) за участю чемпіонів та відомих спортсменів.
1 серпня армфайт відбувся між корифеями армспорту Ігорем Войцехівським та Ігорем Абрамовичем. У суху, з рахунком 5:0, перемогу здобув Ігор Войцехівський, з яким ми й поспілкувалися після закінчення поєдинку та ще й напередодні його Дня народження.
- Ігоре, знаємо, Ви закінчили Моськовське вище військове командне училище, служили в Західній групі військ, Ігор Войцехівськийоднак звільнилися за власним бажанням. Що стало причиною звільнення з армії?
- Справа в тому, що розпався Радянський Союз, і більше не стало країни, якій присягали. Це був початок 90-их років. Надходили різні пропозиції, але я обрав вільне плавання. Розпочав з «автоперегонів»: тривалий час працював консультантом з продажу автомобілів фірми «Тостен Шур» (ФРН). Ось, де знадобилися фізична витривалість, часом і груба сила. Кілька днів тому у телефонній розмові з товаришем пригадали ситуацію, коли на залізничному вокзалі у Кракові вийшли сухими проти п’яти молодиків. Й досі мій приятель вдячний, що я врятував йому життя.
- Ви родом з Вінницької області, довгий час там працювали і жили. Чому обрали Кам’янець?
- У долі радянських офіцерів була одна особливість: періодично змінювати місце проживання. Це, звичайно, жарт, а насправді Кам’янець - це місто, в якому можна і працювати, і відпочивати. Для цього є всі умови. Саме тут я втілив у життя свою давню ідею - створити спортивний клуб атлетичної гімнастики.
У мене підростає донька, і вона вже відчуває себе кам’янчанкою. Дуже важливим є середовище, в якому вона виховується. Наприклад, у Вінниці, де я жив раніше, навчання у школі з польським ухилом коштувало чималих грошей. Між іншим, стосовно мовного питання. Ми з дружиною російськомовні, а донька говорить з нами українською. Ось вам і приклад Ігор Войцехівськиймовного питання і підтвердженя того, що більшість проблем вирішуються самі по собі, і не варто розпалювати навколо цього політичні пристрасті.
- Стосовно політичних пристрастей, сьогодні чимало спортсменів, музикантів навіть акторів йдуть у політику. Знаємо, що Ви свого часу були помічником народного депутата. Ви, взагалі, прихильник таких несумісних процесів, адже, як на мене спорт і політика не мали б об’єднуватися.
- Дозвольте не погодитись. Серед моїх бойових товаришів і наставників, які закінчили «кремлівське» училище є народні депутати України Юрій Бут та Валерій Коновалюк. Юрій Бут - заслужений юрист України, з відзнакою закінчив не один виш Радянського Союзу. Валерій Коновалюк теж закінчив навчання з відзнакою, він майстер спорту України з дзюдо. Генерал-полковник Григорій Петченко двічі очолював Генеральний штаб ЗСУ.
У Верховній Раді цього скликання багато відомих спортсменів, і це непогано. Стереотип стосовно того, що спортсмени не можуть бути політиками, давно розвіяний майстром спорту з дзюдо Президентом Володимиром Путіним та Президентом Венесуели випускником десантного факультету командної академії ім.Фрунзе Уго Чавес.
І якщо вже заговорили про політику, то скажу словами Уінстона Черчіля: «Погану владу обирають гарні люди, які не прийшли на вибори». Влада міняється, але кожен має робити свою справу і бути на своєму місці. На мою думку, Україні потрібна сильна влада. На жаль, ментальність більшості з наших людей (мовчи глуха, не буде гріха; гуртом добре батька бити; ласкаве теля...) віддаляє нас від демократичних цінностей. Тому треба пройти випробування часом і вчитись на власних історичних прикладах. Одна з таких сторінок - це козаччина.
- Усе-таки, Вас більше знають в місті та й не лише, як відомого спортсмена-армліфтера. Щось по спорту плануєте?
- Зараз готуюсь до чемпіонату світу з армліфтингу, який пройде в Криму у вересні. Минулого року успішно провели Кубок Західних регіонів «Залізний хват». Є пропозиція провести такі змагання у Хотинській фортеці. Буковинці показують кращі результати, аніж подоляни. Зрештою, розвиватиму й надалі армспорт, який щороку набирає все більших обертів.

Теги: спорт, армспорт, Ігор Войцехівський

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.