Перейти на мобільну версію сайту


28.07.2017

АНАТОЛІЙ КИРИЛЮК: «ЗАВЖДИ З ФУТБОЛОМ»

Футбол КирилюкМабуть, ще довго найвищим досягненням кам’янецького футболу залишатиметься участь кам’янецького «Поділля» в класі «Б» чемпіонату СССР. Чим запам’яталися ці чемпіонати гравцю «Поділля» Анатолію Кирилюку в нашій сьогоднішній розмові.

– У футбол я грав із дитинства – розповідає Анатолій Кирилюк. – У ДЮСШ спочатку в тренера Михайла Лук’яненка, а потім Ігора Сапешка. Як перспективного гравця, мене, десятикласника, ще тоді взяли в наше кам’янецьке «Поділля». У серпні 1968 року, коли мені було 17 років, відбувся мій дебют у домашньому матчі проти тернопільського «Авангарду». Здається, ми зіграли тоді 0:0. В основному тренер мене випускав за 15-20 хвилин до закінчення гри на заміну.

– А після закінчення школи?

– 1969 р. закінчив школу і зайнявся футболом на повну. Ми грали за схемою 4-4-2, у якій я грав і на фланзі, і опорним «хавом», оборонного плану. Фактично 5-им захисником у центрі – «хвилерізом» – стопером. Я повинен був нейтралізувати центрального наступального гравця суперника. Крім того, в 1968 році грав за збірну Хмельницької області на «Кубок надії» серед команд, гравців 17-18 років. У фіналі в Чернігові ми перемогли Донецьку область – 1:0, і воротаря, ще одного кам’янчанина, Володимира Вінського взяли грати за збірну УРСР.

– Він теж грав у «Поділлі»?

– Тільки за команду юнаків. У 1969 році «Поділля» укріпилося, в команди з’явився свій почерк. У тому сезоні ми взяли 12-те місце, але після чемпіонату, в листопаді 1969 року, мене забрали до армії в Мукачево. Я грав за Мукачівську дивізію, й ми виграли чемпіонат військових команд округу. У першості Прикарпатського ВО ми взяли 2-ге місце, і мене забрали до СКА Львів. Але до демобілізації залишалося 4 місяці, тож мене повернули до Мукачевого.

– А після армії?

– Я повернувся додому, де грав за команду «Електроприладу» в чемпіонаті області (ЧО). Тренував нас тоді Коля Печорін. Нас звільнили від роботи на заводі. У 1971 році ми виграли ЧО. Наступного, 1972 року, вже треба було повертатися на роботу. Я працював слюсарем. Цього року ЧО виграла хмельницька «Хвиля», а ми стали другими.

Футбол Кирилюк2– Але Ви ще грали на першість ДСТ «Колос».

– Так. Нас запросив Анатолій Крупицький. Ми виграли зону, але в наступній міжзональній групі взяли 2-ге місце. Обіграли Житомир – 3:0 та Вінницю – 3:1, але програли переможцю іншої групи, Чернівецькій області. Влітку 1973 року я поїхав у Казахстан, де грав за «Нафтовик» Новий Узень. Тренував команду кам’янчанин Станіслав Іщенко. Щоправда, в тому ж 1973 році, коли ми взяли 7-ме місце, він залишив колектив. У 1976 році повернувся в Кам’янець і я, де знову грав за команду «Електроприладу» на ЧО. Ми майже завжди були другі. Чемпіонами найчастіше ставала хмельницька «Хвиля», яку тренував Валерій Ломп.

– Це – колишній гравець кам’янецького «Поділля» в класі «Б»?

– Так. Я грав доки не виповнилося 35 років. У 1986 році завершив виступи за «Електроприлад» у ЧО і працював на заводі слюсарем механо-збірних робіт.

Теги: футбол, Анатолій Кирилюк

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.