23.01.2015

ЗІ СВІТУ ПО НИТЦІ - СОЛДАТУ ФУФАЙКА

або як Ходорівці-Острівчани-Княгинин захисникам допомогу збирали!

Немає, мабуть, гіршої біди, ніж війна та похорони власних дітей. Така чорна біда дійшла й до наших земель, до нашої мирної України, до нашого щирого, гостинного Поділля. Вона зайшла майже в кожну оселю великих міст і найменших сіл. Кожна українська жінка сьогодні не спить ночами й переживає за своє дитя, свого чоловіка, діда... Одна молиться, щоб не забрали на війну, друга чекає з війни, а інша не дочекалася й ніколи вже ВІН не повернеться додому, ніколи-ніколи...

Ось так своїх синів віддали на війну три добрих, роботящих, квітучих села - Ходорівці, Островчани, Княгинин: Максима Гребенюка, Артема Гребенюка, Романа Вонсовича, Петра Наглюка, Сергія Стецюка, Анатолія Махніцького, Віталія Орловського, Максима Дудченка, Руслана Муляра, Володимира Нича. А Ходорівці вічно шануватимуть пам’ять Романа Наглюка.
У 2014 році сільські жителі з вагомою допомогою місцевого приватного підприємства «Авант-Агро» збирали величезні пакунки їжі, одягу та кошти для солдат. Тут і бабусині пенсії (Сіма Семенівна Казик та Зінаїда Іванівна Наглюк та інші), і розфасований з любов’ю мед (Сергій Ломов), і зимові речі та засоби особистої гігієни (Ірина Тишинська), і смачне домашнє сало зі шкварками, консерви та інші харчі (родини Кубяк та Семенюк), тут і щирий внесок від учителів та учнів сільської школи, а також бушлати, каски, теплі штани та кофти, термобілизна, взуття для синів України. Усім односельчанам велика вдячність за чуйність та добру справу (родини Кубяк, Кобля, Кулявих, Таєнчук, Закордонець, Кучерик та інші)!

До новорічних свят було зроблено десятки адресних доставок у «гарячі» точки. Кожен пакунок було відправлено з душевними дитячими малюнками та фотокартками, переповненими надією та теплом.

Ніщо не вічне на землі. Війна скінчиться! І зустрічатимемо ми своїх героїв з почестями, сльозами щастя та гордості! А героям, яких, на жаль, забрала війна, вічна пам’ять!
Слава Україні! Героям Слава!

* * *
Це маленька історія трьох сіл у великому воєнному вирі подій. Таких історій багато, але всі вони дуже важливі! Нехай вони будуть прикладом для наслідування, нехай будуть підтримкою для дорогих солдатів та їхніх сімей! І дуже хочеться, щоб такі історії стали вже історією і Україна вберегла своїх синів від війни заради щасливого, багатого, здорового та мирного майбутнього!