Перейти на мобільну версію сайту


16.06.2017

У ДОВЖОЦЬКОЇ ПЕРША ЗГОДА

отгНа приєднання до Довжоцької об’єднаної територіальної громади погодилися в Заліссі Першому та Параївці. 14 червня під час засідання сесії місцевої ради депутати одноголосно підтримали рішення про приєднання до Довжоцької ОТГ.

Про децентралізацію знову заговорили на Кам’янеччині. І не тільки заговорили, а й почали активно цю реформу обговорювати, збираючи круглі столи з ініціативи районної ради та райдержадміністрації. Зарухалися і сільські голови. Дотримуючись перспективного плану, затвердженого Кабміном два роки тому, знову взялися за роботу й об’єднання. Та ідеальної картинки досі немає. Бо сьогодні реформа децентралізації, яка вже має приклади доволі успішних новостворених громад, нагадує картину з байки «Лебідь, рак та щука», де лебідь – це ініціативні лідери громад, які прагнуть до змін, щука – сільські голови, котрим добре працюється без зайвої перенапруги і без реформ, а рак – то районна влада, яка ніби і сприяє просуванню змін, але разом з тим і не сильно допомагає...

СТАРТ ЧИ ФАЛЬСТАРТ?
Після активізації в напрямку децентралізації у Староушицькій зоні (про це «КлюЧ» писав у інтерв’ю з очільником Грушківської громади Анатолієм Тимчуком у номері №№21 (276) від 2 червня 2017 р.), до справи взялися й у Довжоцькій сільській раді. Перспективним планом передбачена Довжоцька ОТГ із центром у с.Довжок. Власне громада й без реформи самодостатня, має більше 5 тис. мешканців та власних доходів у майже 3 млн грн. Розрахунки, проведені Хмельницьким офісом реформ та управлінням фінансів РДА, показують фінансові плюси об’єднаної громади. Здавалося, чого ще хотіти, але, як завжди, є одне «але»... Про нього й поговоримо з Довжоцьким сільським головою Русланом Рябим.

– Руслане Петровичу, можна сказати, що децентралізація в Довжоцькій об’єднаній громаді знову стартувала?

– Так, цей старт припав на минулий місяць. На початку травня за моїм підписом вийшло розпорядження про ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад. Ми провели два громадських обговорення – 5 травня у с.Нагоряни та 10 травня у с.Довжок. Громада підтримала цю ініціативу. Не стояли осторонь і в Хмельницькому офісі реформ, де нам надали відповідні фінансові розрахунки. Паралельно підрахунки, на скільки спроможною буде об’єднана громада, проводили і в управлінні фінансів райдержадміністрації. Однозначно ми матимемо не дірявий бюджет, є чимало резервів, а головне – перспектив від такого об’єднання.

– У разі успішного завершення реформи, якою буде Довжоцька об’єднана територіальна громада?

– У листах, які ми надіслали у сільські ради, з якими хочемо об’єднатися, та й, відповідно до перспективного плану, затвердженого Кабміном, передбачено, що до складу Довжоцької ОТГ увійдуть сім громад. Це Довжоцька (сс.Довжок, Нагоряни), Зіньковецька (с.Зіньківці), Слобідко-Рихтівська (сс.Слобідка-Рихтівська, Мілівці, Вільне, Кізя-Кудринецьке), Рихтівська (сс.Рихта, Лісківці), Заліськоперша (сс.Залісся Перше, Параївка), Кадиєвецька (сс.Кадиївці, Суржа), Завальська сільські ради (сс.Завалля, Кудринці, Вітківці, Червона Діброва). Загалом плануємо об’єднати 17 населених пунктів. 

– На скільки я знаю, 14 червня Ви отримали першу згоду із шести громад?

– Так. Ми були на сесії Заліськопершої сільської ради, спілкувалися з сільським головою, депутатами, громадою села, розповідали, що маємо нині, і що будемо мати, як об’єднаємося. Однозначно ніхто нічого не втрачає, навпаки.

Під час сесії і сільський голова Михайло Олійник, і депутати з Залісся Першого та Параївки показали свою небайдужість, видно, що вони вболівають за долю громади, а не тримаються за посади й теплі місця та чекають, що хтось прийде й за них усе зробить. 

– А що, решта чекають?

– І так, і ні. Ми завезли листи у всі перераховані вище сільські ради. Хтось із сільських голів підтримує реформу децентралізації, яка, як не крути, вже безповоротна, а хтось вважає її непотрібною, навіть загрозливою. Сьогодні сільські голови мають повноваження, владу на місцях, яка в окремих закінчується на рівні – маю зарплату, премію, а решта мене не обходить... А ми потім дивуємося, чому громада не розвивається. Який же розвиток буде в селі, коли всі процеси гальмують тамтешні очільники?

– Руслане Петровичу, давайте мовою цифр: людей, у першу чергу, цікавить вигода децентралізації. Яка вона?

– Сьогодні кожна сільська рада має власні доходи, у когось їх більше, у когось менше. До прикладу, та ж Заліськоперша сільська рада має трохи більше 400 тис. грн власних надходжень. Для них, можливо, це й велика сума, якої вистачає на зарплату та комунальні платежі, але скільки залишається на розвиток громади? Після об’єднання ця цифра зросте вдвічі. Поки що про додаткові інвестиції та приховані резерви ми не говоримо. Майже ідентичний бюджет і в Зіньковецької сільської ради. Трохи багатші в Рихтівській та Кадиєвецькій сільських радах. Більше 800 тис. грн власних доходів мають нині в Завальській та Слобідко-Рихтівській сільських радах. Власне Довжоцька сільська рада має майже 3 млн грн власних доходів. Після об’єднання загальний бюджет громади також зросте вдвічі й становитиме практично 13 млн грн.

Збільшення власних надходжень дасть змогу розпочати нові проекти. Крім того, децентралізація владних повноважень дозволить активно використовувати кошти Державного фонду регіонального розвитку, сплачуючи лише 10% від загальної вартості робіт. Податки, зокрема 60% від сплати ПДФО, залишатимуться на місцях. Реформа дозволить наблизити надання послуг до населення. Крім цього, об’єднана громада може брати участь у конкурсах, вигравати гранти, залучати іноземні інвестиції. Але щоб усе це було, потрібно рухатися, а не сидіти на місці. Ми нічого не втрачаємо, як об’єднаємося, хіба хтось не хоче, щоб цей процес відбувався, бо боїться за власне крісло...

А БАБА-ЯГА ПРОТИ
– Серед Ваших колег є такі, що категорично не сприймають нинішню реформу?

– Звичайно. Але я не розцінюю цей супротив, як намагання довести, що після децентралізації всім нам буде гірше. Хтось лякається прийняти необгрунтоване рішення, зрештою, це все ж таки велика відповідальність, хтось, як уже казав, просто тримається за своє крісло. Але супротивники змін не розуміють, що закопують надії на краще своєї громади. Розвитку не буде, бо його не хочуть сільські голови чи депутати, яким громада довірила владу.

Дивує ще й така ситуація – ми їдемо до людей, розповідаємо їм, що реформа потрібна, наводимо приклади успішних проектів наших сусідів – Гуменецької та Колибаївської ОТГ, а тим часом район мовчить... Незрозуміла позиція. Хочеться більше підтримки з боку районної влади.

Скептиків ще вистачає, бо для всіх однаково добрим не будеш. Цього року 26 об’єднаних громад Хмельницької області отримають від держави на розвиток 167 млн грн. Хтось боїться, що наступного року ця сума буде меншою, а потім взагалі не дадуть. А раніше дуже давали? Ми нічого не мали, крім бюджету проїдання, а тепер є можливість щось розвивати, а ми власними силами і вчинками її гальмуємо.

Об’єднання все одно буде – добровільне чи примусове, як уже в кого складеться. Інше питання, запрацює воно в громаді чи ні. Хоча це залежить від керівника, зрештою, як і скрізь.

Зі скрипом і натужно віз довжоцької децентралізації покотився вперед. І тут важливо, щоб ті, хто трапиться на його шляху, змащували олією колеса, аби він рухався швидше, а не підливали її у вогонь...

Про об’єднання заговорили і в Орининському напрямку. Під час нещодавного круглого столу, організованого районною радою, було озвучено наміри створити Орининську об’єднану територіальну громаду, до якої увійшли би сусідні Приворотська, Підпилип’янска, Шустовецька і Заліськоперша сільські ради. Щоправда, остання зі своїм вибором уже визначилася, вскочивши у довжоцький потяг.

Про складнощі та перспективи Орининської громади читайте уже в наступному номері в інтерв’ю з Орининським сільським головою Валер’яном Мокрицьким.

Теги: ОТГ, с.Довжок

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.