Перейти на мобільну версію сайту


20.05.2016

ЦВІКЛОВЕЦЬКА ПАРА: ПЕРША - КОНТРАСТНА

До Цвіклівців краще плисти, аніж їхати.jpgПо обидва береги річки Смотрич заліпило скелястий берег село Цвіклівці. Сьогодні воно поділене на дві частини, кожна з яких після 1987 року має власну прописку. Цвіклівці Перші входять до складу Рудської сільської ради, Цвіклівці Другі - до Устянської сільської ради.

Такий поділ стався через появу Дністровського водосховища. А колись Перші Цвіклівці вважалися повноцінним селом, а Другі, як перейти Смотрич вбрід - дачним масивом. У Цвіклівці Перші мандрував цього тижня «Сільський контроль». 

Цвіклівці Перші - найменше зі трьох сіл, що входять до складу Рудської сільської ради. Воно нараховує 164 двори, в яких проживають 417 мешканців.

Дістатися до села можна або через Руду, або ж попід ліс через Островчани. Останньою дорогою маєте всі шанси доїхати швидше до пункту призначення, але за умови, що на дворі сухо й жодних дощів. Ми їздили сюди і в спеку, і в дощ, тож маємо з чим порівняти.
Виїхати з Цвіклівців рейсовим автобусом до міста можна о 06:45. За 12 грн, долаючи 18 км, отримуючи чергову порцію масажу на дорогах від села через Руду аж до міжнародної траси «Житомир-Чернівці», цвіклівчани їдуть у Кам’янець на роботу чи у справах.
А туристу, на якого в перспективі може бути розраховане це невеличке село, добратися до Цвіклівців без навігатора практично неможливо. По міжнародній трасі жодного вказівника, на повороті з Руди також повний нуль, власне і в самому селі, яке впирається прямісінько в річку, жодних розпізнавальних знаків - ані табличок з написом «Цвіклівці Перші», ані автобусної зупинки.

Вправно петляючи поміж калюжами, добираємося до села. На те, що їдемо центральною дорогою, вказують рештки асфальту на ній. Одразу при в’їзді в Цвіклівці - магазин, млин та майнові комплекси колишнього колгоспу, практично всі збережені. Як виявляється, від руйнації колишні ферми врятувало те, що потрапляли вони в руки великих родин, які, аби мати споруду цілком, викупляли якісь частки в односельчан. Так тепер хтось має телятник, хтось - свинарник, а хтось - шмат паю.

Цвікловецька ЗОШ І-ІІ ступенів.jpgОСВІТА НА МІСЦІ

Кажуть, якщо в селі є школа і дитсадок, воно має надію на життя. Є вона і в Цвіклівців. Цвікловецьку ЗОШ І-ІІ ступенів та ДНЗ «Гномик» очолює Лариса Ткачук.

У школі разом із директором працює семеро педагогів та навчається 30 учнів; найбільше їх у 6 класі - аж семеро, найменше - в 2 класі, всього одна дитина.
- Це приміщення було побудоване в 1895 році власне як школа, - каже Лариса Михайлівна. - Будували її всією громадою. Спочатку це була початкова школа, потім - 7-річна, з 1978 року - 8-річна. 185 дітей - це найбільша кількість учнів, яка тут навчалася.
Лариса Ткачук закінчила цвікловецьку школу, протім прийшла працювати сюди піонервожатою, а з 1994 року очолює навчальний заклад.
- Капітального ремонту школа не бачила ніколи, а от косметичний у нас щороку, - продовжує директор. - Усі вікна поміняли на металопластикові, маємо нові меблі, комп’ютерний клас. Зробили сучасний внутрішній туалет, є їдальня, де харчуються всі дітки школи (батьківська плата складає 30 грн/місяць).

У школі зробили музей, присвячений відомим односельчанам та загиблим у роки Другої світової війни. Одну з класних кімнат переобладнали під спортивну залу, тож взимку тут для спорту є хоч якесь місце.

Чверть століття у Цвіклівцях не було дитячого садочка. Виправити цю справу в 2005 році взялася Лариса Ткачук. Під потреби ДНЗ виділили одне з колишніх приміщень колгоспу, в якому під час сезонних робіт жили молдовани. Усе було таке занедбане, й мало хто вірив, що жінка впорається з цією справою. Нині ж всі 17 вікон у дитсадку поміняні на металопластикові, скрізь зроблені ремонти, що й не соромно зайти. 

На вихованні в ДНЗ «Гномик» 15 діток, за якими пильнує троє працівників. Батьківська плата за відвідування дитсадка складає 30% (у середньому 55 грн/місяць). У приміщенні є спальня, ігрові кімнати, кухня, їдальня для малечі. А от зі внутрішнім туалетом проблема, як і з водою в селі. Аби вмитися, малеча користується рукомийниками, а в туалет біжить або на горшок, або на вулицю.

Церква у Цвіклівцях.jpg«КУЛЬТУРНІ» КОНТРАСТИ

Фельдшерсько-акушерський пункт у Цвіклівцях поділений навпіл: одна частина слугує приміщенням для огляду пацієнтів, інша - пристосована під житло для місцевого медика. 22 роки у цвікловецькому ФАПі працює Лілія Ткачук. Хоч сьогодні жінка перебуває у відпустці й нам не вдалося з нею поспілкуватися, та ми почули від місцевих чимало приємних відгуків про її роботу.

- Медпункт має бути в селі, - переконують нас місцеві. - Спробуй швидко доберись до міста, якщо щось сталося.

А от сільськи клуб став для нас справжнісіньким шоком. Потрапити до храму культури можна в п’ятницю, суботу та неділю, з 17:00 до 22:00. У середу з 09:00 до 14:00 - методичний день, решта - вихідні. Приїхали ми у «клубний вихідний», тож навіть не сподівалися знайти на робочому місці завклубом. Позаглядавши у вікна й побачивши тенісний стіл, подумали, що цей заклад себе «реалізував», але, обійшовши приміщення з іншого боку, потрапили в паралельну реальність... Полущені стіни, прогнила дерев’яна підлога в дірках, яка вже й не пам’ятає запаху свіжої фарби, вікна без скла, через які легко можна проникнути в приміщення, комуністичні вожді на стінах, дерев’яні стільці, залишені, певне, з повоєнних часів, попід стіну якийсь будівельний хлам. І ввесь цей «культурний» поноптикум довершують дві здоровенні мідні люстри, які, як не дивно, ще ніхто не поцупив.

А колись цвікловецький клуб був найкращим зі всіх трьох, що на території сільської ради! Безгосподарність колишніх керівників клубу сьогодні може влетіти сільській раді в чималу копієчку, звичайно, якщо вона наважиться взятися за «клубну» реставрацію.

Мають Цвіклівці ще один храм духовного - місцеву церкву, яка згадується в документах 16 століття. Спочатку вона була дерев’яною, обмазаною глиною та перекритою соломою. У 18 столітті тут зводять нову стараннями священика Андрія Сімашкевича. Сьогодні мурований храм святого Георгія виблискує куполами з пагорба на всі боки Смотрича.

«Культурний» поноптикумНІБИ ВСЬОГО ВИСТАЧАЄ, АЛЕ...

У Цвіклівцях зареєстровано 10 підприємців, є чимало одноосібників, які самотужки обробляють свої паї. Основним інвестором, який працює на 500 га землі цвікловчан, є агрохолдинг «Кернел».
Зелений туризм у садибі «Катерина» розвиває родина Співаків, яка кільканадцять років тому переїхала з міста в село. Туристів, охочих потрапити сюди на відпочинок, чимало. Вони тут мають можливість покупатися в річці, позасмагати, порибалити, покататися на човні, поласувати смачними стравами, які, за відгуками, що нам вдалося почитати на різних туристичних сайтах, готує господиня. Нам скуштувати не вдалося, господині не було вдома.
Тут є млин, де селяни можуть змолоти на муку отриманий пай, і кар’єр, де добувають пісок. А от мецената, який би допомагав відроджувати соціальну сферу в селі, немає.

Зрештою і саме село з кожним роком меншає. Будинків на продаж тут чимало, але й ціни на них немаленькі. І все це завдяки місцевим краєвидам. Одразу за селом можна пройти чи, навіть, проїхати вузькою дорогою й опинитися на півострові. Він видовжений, занурений у Смотрич та притягує у свої обійми чимало мандрівників, туристів та охочих відпочити. Колориту додає каркас старої дамби, зовсім крихітний на фоні Смотрича, що й одразу не втямиш, що це таке. Здалеку дамба схожа на міст, який так і не зумів з’єднати два береги...

Місцевість півострова знаходиться під юриздикцією національного природного парку «Подільські товтри». Має цей суміжний зі Цвіклівцями «континент» одного жителя. Щоправда, він позбавлений благ цивілізації, як от електроенергії.

Влітку півострів кишить від любителів засмаги та рибалок: для них тут навіть зроблені місця для відпочинку. До речі, з півострова рукою подати до Устя, якщо, звичайно, ви маєте плавзасіб.

Дорога на кар’єрЗАГУБЛЕНИЙ ПАЗЛ

Контрасти в Цвіклівцях у всьому. Складається враження, що після переділу їх на Перші та Другі, все переділилося і якогось шматочка не вистачає, аби скласти пазл щастя.
Хоч село газифіковане, але тут серйозна проблема з водою. Щоб мати на подвір’ї криницю й дістатися до води, треба пробурити не менше 40 метрів.

- Цього року питання №1 у Цвіклівцях - це заміна водогону, - каже Рудський сільський голова Тетяна Криворучко. - Нестача води у селі - це серйозна проблема. Я сама цвікловецька, і щодня з цим зіштовхуюся: якщо зранку є вода, то до вечора її може не бути.

Тетяна Володимирівна керує громадою менше півроку, та за цей час, каже, зуміла зробити чимало. Першочергово взялася за реставрацію сільської ради в Руді, яка була в катастрофічному стані, але дещо кращому ніж цвікловецький сільський клуб. 

Сільський голова зізнається, що село вимирає, тож із проведенням децентралізації тут не поспішають. Головний аргумент: «Якщо об’єднаємося, то про таке маленьке село як Цвіклівці можна забути. Чекай, коли для нього виділять хоч якісь гроші». Та якщо розібратися, то й зараз не дуже виділяють, то хіба може бути ще гірше?
Природа не витягує село з позначки «задовільно», не рятують ситуацію й окремі керівники соціальної сфери, на яких все тут тримається. Тут добре, коли тепло й сонячно, а місити болото, заліпившись ним по вуха й топити автівки в здоровенних калюжах вздовж дороги - не кожній нервовій системі під силу.

Цвіклівці отримують «трійку» від «Сільського контролю». Свою оцінку, шановні читачі, ви можете поставити на сайті газети (klyuch.com.ua) у розділі «Опитування», або ж у наших групах у соцмережах.

Наталія ЯЦЕМІРСЬКА


Теги: Цвіклівці, Сільський контроль

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють індивідуальні знижки та на кварц - розпродаж!




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.