Перейти на мобільну версію сайту


03.08.2012

СТУДЕНТ ШУКАЄ РОБОТУ. БУДЬ-ЯКУ

Цього тижня у навчальних закладах України завершилася вступна кампанія. Тисячі нових студентів з початком осені заповнять аудиторії вишів. На деяких факультетах буде вкрай переповнено та задушливо, на інших же - кількість спраглих до знань скоротиться майже вдвічі. Причини такого процесу вкрай прості - Міносвіти скоротило держзамовлення на одні спеціальності та розширило їх на інші. І якщо перша процедура для вишів має, м’яко кажучи, негативний відтінок, то друга - можливість наростити власні освітянські потужності.
Куди втрапили кам’янецькі навчальні заклади, та й, взагалі, що чекає студента через 5-6 років навчання, спробуємо поміркувати.

ЯК ЦЬОГО РОКУ ВСТУПАЛИ...

Цього року абітурієнти переживатимуть три вступні хвилі. Вони постійно стежитимуть за власним рейтингом, щоб переконатися, що їхні прізвища занесли до Єдиного реєстру без помилок.
Єдина державна електронна база з питань освіти - «ноу-хау» на освітянській ниві. Вона дає можливість не лише зареєструвати абітурієнта, а й слідкувати за його «міграцією». Тобто, нині перевірити, в які навчальні заклади абітурієнт вступна кампанія-2012подав заяву на вступ, не складе жодної проблеми. Адже Єдиною базою користуються всі виші країни.
Щоправда, стосовно «ноу-хау», то на нього було чимало нарікань. Наприклад, у приймальній комісії К-ПНУ ім.І.Огієнка зазначили, що Єдина база час від часу «зависає» і документи від абітурієнтів доводиться приймати за старою схемою. Тож вдень члени комісії приймали документи, а ввечері вводили дані з них у Єдину державну базу.
Майбутній студент мав право подавати документи до п’ятьох вишів і на три спеціальності в кожному з них. Тож не дивно, що звичних колись багатолюдних черг перед приймальною комісією цьогоріч не спостерігалося. Про таку тенденцію говорять і у двох наших найбільших вишах - аграрному та національному.
Ще однією причиною відсутності черг називають демографічний кризис, мовляв, не було кому їх (черги) створювати. Колишня демографічна ситуація призвела до стрімкого зменшення кількості випускників. Та й не лише випускників: в освітній галузі довелося робити чимало непопулярних кроків, як от закривати деякі школи. Ймовірно, що укрупнення вишів - такий же неминучий процес.
31 липня закінчилася «Вступна кампанія-2012». Відповідно до її результатів, 1 серпня були опубліковані рейтингові списки так званої першої хвилі. У цей період абітурієнти повинні подати до вишів оригінали документів. Друга і третя хвилі рейтингових списків буде 5 та 8 серпня відповідно.
Приблизний принцип таких хвиль простий: хто не встиг подати оригінали документів, викреслюється зі списку, а його місце займає абітурієнт, що йшов кількома сходинками нижче. Наприклад, вступивши у кілька вишів одночасно, студент обирає один з них, а його місце у других навчальних закладах займають інші.
Не варто забувати, що пріоритет, як і раніше залишився за дітьми, яких беруть поза конкурсом (діти-сироти, інваліди, діти шахтарів та військових). Далі - вступники за співбесідою (чорнобильці), потім - учасники міжнародних олімпіад, і вже після них - ті, хто йдуть за конкурсом.

...І У «ЩО»?

А точніше, куди. Хоча для нинішньої якості надання послуг деякими закладами освіти підійде і перше запитання.
Абітурієнт, отримавши 15 шансів на вступ у будь-який навчальний заклад, не надто поспішає з вибором так званих нерейтингових вишів.
Цього року швидше навчальні заклади боролися за майбутнього студента, аніж навпаки. Виняток склали столичні вищі освітні заклади: там за місце під сонцем змагалися переважно призери олімпіад та члени Малої академії наук. Для вступу потрібно було мати мінімум 140 балів ЗНО з профільного предмету та 124 - з непрофільного. У середньому, відповідно до оприлюднених Міністерством освіти і науки статистичних даних, за місце на держзамовлення змагалося десятеро вступна кампанія-2012абітурієнтів.
У Міносвіти відмічають, що найактивнішими вступники були у Донецьку, Дніпропетровську та Києві.
Що ж робилося у кам’янецьких навчальних закладах? Раніше ми вже писали, що в обох найбільших вишах міста «Вступна кампанія-2012» пройшла напрочуд спокійно, подекуди навіть мляво. Хоч обидва заклади і говорять про те, що отримали додаткові державні місця, ніхто чомусь не каже, що на деяких спеціальностях кількість держзамовлень скоротилася. Тож в одному місці врізали, до іншого доточили.
Держава, наситившись юристами, економістами, бухгалтерами та менеджерами та вже не маючи можливості їх працевлаштувати, взяла курс на робітничі й технічні спеціальності. Наразі у Міносвіти вважають, що на державному ринку праці будуть потрібні спеціалісти вузького профілю - технологи, інженери. Отже, державне замовлення було збільшено на спеціальності: «електроніка», «енергетика та енергетичне машинобудування», «радіотехніка», «металургія», «машинобудування і металообробка», «хімічні технології та інженерія», «інфраструктура». Урізали держзамовлення на популярні серед молоді напрямки: «економіка підприємництва», «менеджмент» та «міжнародні відносини».

КРАЇНІ ПОТРІБНІ РОБІТНИКИ
Наприклад, у ПДАТУ цього року популярними є Інститут механізації і електрифікації сільського господарства (ІМЕСГ), Інститут агротехнологій і природокористування, біотехнологічний факультет та факультет ветеринарної медицини. Саме у цих структурних підрозділах Подільського аграрного університету готують спеціалістів технічного напрямку. Як зазначає з цього приводу директор ІМЕСГ Іван Бендера, нині затребувані, в першу чергу, технологічні спеціальності.
- Наприклад, у нас на спеціалізацію «процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва» маємо 90 місць держзамовлення із 150 ліцензованих. Не відстає споріднений до інженерного напрямок «енергетика та електротехнічнівступна кампанія-2012 системи в АПК» 54 і 100 відповідно.
Збільшилась кількість держзамовлення і на факультеті ветеринарної медицини: із 100 ліцензованих місць, 60 – держзамовлення. До речі, ліцензоване місце – це рівень можливостей вишу. Тобто, якщо заклад має можливість підготувати за певною спеціальністю 100 осіб, а держава фінансує лише 60, то 40, що залишилися, оплачуватимуть навчання з власної кишені.
Стабільним залишився попит на агрономів та біотехнологів. А от Інституту бізнесу і фінансів ПДАТУ цього річ не пощастило: кількість бюджетників різко скоротилася.
Також державі потрібні вчителі української мови, молодших класів, фізичної культури, фізики, математики. Дещо менше – англійської мови та історії. Про це у Кам’янці, подбають викладачі К-ПНУ ім.І.Огієнка. Стосовно магістратури в гуманітарній сфері, то тут держава виставила свій непохитний «0», мовляв, хочеш бути магістром, будь, але за власні кошти.
Харчовий коледж, де сьогодні готують молодших спеціалістів – технологів, також опинився у «плюсах». Тут достатня кількість місць для студентів, профінансованих державою. Так саме, як вистачає їх у медичному училищі.
Щоб не казали, а з часом ми таке досягнемо порядку на освітянській ниві.

МРІЇ І РЕАЛЬНІСТЬ
Раніше вища освіта вважалася ознакою престижну: конкурс на місце у будь-якому виші був великим, мінімум 5-7 чоловік на місце. Якщо, наприклад, абітурієнт мрів вступити на певний факультет і в нього з першого разу не виходило, то він повторював спробу наступного року. Тепер же виходить, що на той факультет, де існуватиме «недобір» потраплять всі, хто не вступив на інші факультети.
Професія сьогодні перестала бути чимось важливим і омріяним. Воно й не дивно, адже погодьтеся, коли мрієш в дитинстві, до прикладу, стати вчителем, а виходиш після 5-річного навчання з дипломом в руках і працюєш... продавцем чи офіціантом. Кому потрібна така мрія?
Та й, взагалі, як казала моя одна знайома, навіщо вчитися п’ять років, щоб потім отримувати зарплатню на дві-три сотні вступна кампанія-2012більшу від прибиральниці в офісі, де працюєш? Або ще гірше - твій однокласник, провчившись в училищі, приносить додому більше грошей, аніж ти, з дипломом про вищу освіту на руках.
- Ми вирішили не віддавати сина в університет, - ошелешила мене колега. - Навіщо? Нехай після школи здобуває робітничу спеціальність, влаштовується на роботу. І, якщо побачить, що вона йому до душі, може заочно здобувати вищу освіту, але вже за свої, кровно зароблені гроші.
І у її словах й справді є раціональне зерно. Це добре, коли ти провчишся, отримаєш документи про вищу освіту і одразу ж знайдеш роботу. А якщо ні? На сьогодні, в середньому рік навчання обійдеться студенту, точніше його батькам, у 5-10 тисяч гривень. 4-6-річну вартість диплому, залежно від здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня, не важко підрахувати.
Коли ж капіталовкладення почнуть давати прибуток? Чи ми настільки багаті, що не бажаємо рахувати власні гроші? Деякі батьки починають складати на освіту дитини, коли ще та в пелюшках. Та чи застрахує це її в дорослому житті та майбутньому пошуку роботи?
Сьогодні більшість підприємств або вимагають від працівника стажу роботи (де його взяти випускнику вишу?), або ж, якщо це технічні спеціальності, беруть учнів для майстра і у такий спосіб допомагають людині знайти себе у житті. Молодь, яка по-справжньому хоче мати роботу і чогось навчитися, береться за будь-яку справу, знаходиться весь час у пошуку. Ті ж, хто звик все життя бити байдики, й далі продовжують шукати легкого хліба.
Безумовно, держава визначилася із тими, хто її потрібен, та чи надовго стане цієї потреби?..

Теги: вступна кампанія-2012, освіта, студенти

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.