Перейти на мобільну версію сайту


16.09.2016

ЩО Б НЕ РОБИЛИ, У ВСЬОМУ СТАРАННІ

Усе на висотіУсього 8 км розділяє Нагоряни із його центральною садибою - Довжоцькою сільською радою. Така близькість до міста аж ніяк не свідчить, що воно живе. Як не парадоксально, але вогник життя в майже приміському населеному пункті з кожним роком пригасає, населення старіє, практично не оновлюючись. Із 305 дворів 73 стоять пусткою.

Що змушує нагорянців тікати з малої Батьківщини та чи можливо відродити життя на селі й зробити його успішним, цього тижня з’ясовував «Сільський контроль».

До Нагорян можна дістатися двома дорогами: одна з них, та, що вже гірша, прямує з Довжка на Княгинин, інша ж, уже кілька років як краща, пролягла від сусідньої Суржі через ліс. Ми ж починаємо з гіршого, аби в перспективі легше було налаштуватися на краще.

На дорогу до Нагорян і Княгинина, яку обслуговує облавтодор, практично ніколи немає коштів. Влітку узбіччя заростає базниками, які немає кому розчистити, у сезон дощів можна петляти поміж здоровенними калюжами, а от у сніжну зиму тут ні пройти, ні проїхати. Після добрячої хурделиці нагорянську трасу прочищають батами, бо інша техніка просто не проходить. Уявіть, що робити людям, які на кілька дні залишаються відірваними від цивілізації? Тільки дертися на своїх двох по заметах, що одного разу й зробив багатодітний батько, малюки якого похворіли (йшов пішки до Довжка за ліками).

До Нагорян попри смітникНеприємним та смердючим сюрпризом у напрямку до Нагорян стане сміттєзвалище, облаштоване прямісінько на горбі (до речі, чи не єдине в районі паспортизоване, з відповідними документами). Сюди непотріб та різні відходи звозять мешканці поближніх сіл. Іноді хтось підпалить звалище й дим від нього утворює своєрідне сонячне затемнення. Час від часу смітник загортають, але така процедура не сильно допомагає, поліетиленові пакети й різнокольорові обгортки з’являються на сусідніх полях поміж ріпаку та пшениці.

Нехлюйство помітне і в самих Нагорянах, особливо біля автобусної зупинки, яка закладена лавками, саморобними пеньками у вигляді лавок і нагадує якийсь генделик. Це ж центр села, хіба не можна зробити його хоч трішки естетичним і привабливим?!

Назва Нагоряни каже сама за себе - село, розташоване на горі. І справді, найвища точка цього населеного пункту складає 309,8 м, саме звідти колись добре було видно польський кордон.

Висота так запала в душу селянам, що вони й дорожні вказівники розміщують на відповідному рівні. Один із них, до прикладу, прибитий до дерева так, що й не розгледиш. На такій же висоті розташований і хрест при в’їзді у село, який за легендами вистояв часи тотального знищення релігійних символів.

Сьогодні в Нагорянах проживає 671 житель, сільський центр компактний і зручний, частково заасфальтований, а село, як нам зізналися місцеві, умовно поділене на дві частини. 

Роботи учнівКРЕАТИВНИЙ КОЛЕКТИВ

Епіцентром сільського життя є Нагоряський НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів і ДНЗ «Калинонька», директором якого є Леся Богач. 

Сьогодні школа і дитсадок ділять одне на двох приміщення. Раніше садочок знаходився на іншому кінці села, але його довели до такого стану, що малюків довелося переселити. Невелика за розмірами роздягальня, трохи більша спальня та велика ігрова кімната - ось і весь дитсадок, який відвідує 15 малюків. Керує виховним процесом досвідчений педагог Олена Шаравара, їй допомагає помічник Іванна Найдюк. Обидвоє захоплюються народною творчістю, а особливо ляльками-мотанками. Їх вміють не лише самі робити, а й навчили дітлахів та їхніх матусь.

Не відстає за креативністю та старанністю в роботі й педагогічний колектив школи. Олена Шаравара

- Колектив молодий, - розповідає вчитель іноземної мови, за сумісництвом завуч на громадських засадах Наталія Суботіна. - Заклад відвідує 48 учнів. Працюємо за класно-урочною системою, навіть із тими учнями, де є неповні класи. Відповідні заяви маємо від батьків.

Найбільший клас - 8-ий, тут навчається аж 11 дітей, найменше школярів у 1 та 4 класах - по троє. Перспектив у школи мало, адже народжуваність у селі низька (до прикладу, за останній рік Нагоряни поповнилися всього на двоє немовлят). Усі дітки харчуються в школі та дитсадочку, батьківська плата складає 5,5 грн у день. 

Якщо говорити про спеціалізацію закладу, то неабияка увага акцентується на спортивному вихованні школярів. Учитель фізкультури Микола Чорний веде тут секцію з настільного тенісу, тож відповідно має призерів районних та обласних олімпіад із цього виду спорту.

контрольДо праці привчає учнів і вчитель трудового навчання Валентин Пшеничка. У школі збереглася виробнича майстерня, тут займаються випалюванням, вирізанням, вишивкою. Роботами учнів завішані всі стіни в класі. Краєзнавча робота - це стихія вчителя історії Володимира Вітряного, до речі, в минулому нашого колеги.

7 ЧУДЕС НАГОРЯН

Коли в країні проходив конкурс «7 чудес України», Володимир Вітряний взявся за пошуки семи чудес, але вже Нагорян. Каже, ледве «нашкрябав», проте знайшов.

Отже, перше чудо - силурійська свита. На південно-західній околиці села знаходиться розріз осадових покладів силурійських порід. Заповідна зона «Розріз Нагорянської свити» входить до складу природо-заповідного фонду України. №2 - уже згадувана висота 309,8 м - одне з найвищих місць району. На цьому місці в 30-их роках була висока спостережна башта, яку, на жаль, до наших часів не зберегли. Третє нагорянське «чудо» - джерело з хрестом, що знаходиться на сході в долині суржинського потічка. Четвертий у списку - водоспад на ставку. Ставок у 60-их роках спорудили лісники на річці Суржа, з його греблі б’є невеличкий водоспад. 

Хата ГРС.jpgХрест на роздоріжжі під номером 5, як ми вже писали, вистояв багато років, і подібних, на думку краєзнавця, немає на теренах Хмельниччини. Хата Лаврентія Тручка, героя Радянського Союзу, шоста серед визначних місць. Сьомим чудом є дуб біля школи, якому, за словами фахівців, більше сотні літ.

Чудеса, можливо, в чомусь наївні та, так би мовити, з «натяжкою», але в них - усе старання та любов до малої Батьківщини.

Справжньою окрасою центру села і, напевне, вже восьмим у списку чудес, є місцева церква. До речі, доля нагорянських церков нещаслива: перша розвалилася, друга згоріла, третю, яка будувалася 10 років, за часи радянського режиму розвалили, така ж доля спіткала і молитовний дім. Нинішня, збудована в 1989 р., має всі шанси зламати церковну карму, вона охайна й доглянута, чого не скажеш про інші об’єкти інфраструктури.

ФАПРОБОТОЮ ЖИВУТЬ

Що б не робили нагорянці, у всьому проявляють старанність та відповідальність. Найбільше цих рис у місцевої фельдшерки Ірини Юрчак. Разом із акушеркою Іванною Клімовою вони перша швидка медична допомога на селі. Любов до професії Ірині Василівні передала бабуся Надія Павлівна, яка 45 років пропрацювала тут фельдшером.

ФАП хоч і роками знаходиться в просторій глиняній хатині, котра норовить роз’їхатися в різні боки (колись у цьому приміщенні навіть жив місцевий лікар), та поки що надійно тримає медичну оборону. Дівчата не дають йому впасти: щороку власними силами роблять ремонт, вибивають хоч якісь кошти на утримання закладу.

До речі, Нагорянський ФАП один із небагатьох по селах, де можна придбати ліки.

- Для наших людей це дуже важливо, особливо взимку, коли дороги замітає, - каже фельдшер. - Маємо договір із аптекою №140, яка постачає нам ліки на реалізацію. Відсоток від прибутку витрачаємо на потреби закладу. Хай це невелика сума, але ми вже не думаємо, за які кошти купити віник, миючі засоби чи фарбу для підлоги. Хотілося б, мати кращі умови й ремонт як у інших фельдшерських пунктах, але де ж знайти спонсора чи нове приміщення?

І поки місцеві медики як можуть підтримують у пристойному стані приміщення, в якому працюють, то від сусідньої пошти, що приблизно одного віку з ФАПом, залишилися лише руїни. Обшарпану й напівзруйновану, її продали в приватні руки, а поштове відділення перенесли в приміщення сільського клубу.

У двох кімнатах, що сяють після євроремонту, зробленого за кошти сільської ради, господарює листоноша з 20-річним стажем Наталя Ліпковська. Біля неї також у двох кімнатах притулилася сільська бібліотека, яка була змушена поділитися приміщеннями. Хоч кілька років тому й перекривали дах у клубі, але стеля в окремих кімнатах така, що зайвий раз страшно павутиння обмести - штукатурка сиплеться на голову.Сільський голова

Завбібліотекою Людмила Півець, незважаючи на тисняву, зуміла не лише компактно розмістити книжкові фонди, а й знайти притулок для виставки творчих робіт дитячого гуртка «Всезнайка», керівником якого вона є. Старання в роботі проявляє і завклуб Оксана Атаманчук: для дітей показують кіно та мультики, проводять дискотеки. Відповідну апаратуру нещодавно придбав сільський голова Руслан Рябий.

Розважитися у селі можна й у новому розважальному закладі ТРК «ОСВ» родини Гуменних - батько Олег, мати Світлана та син Влад. Приміщення колишнього дитсадка, майже розвалене й розібране селянами, вони викупили і взялися наводити там лад. Рік за роком працювали, вивозили сміття, відновлювали й будували. Відкрили розважальний заклад минулого року на 9 травня. На свята тут грає музика, Влад співає, веде дискотеку. Голос має такий, що ще й співає у церковному хорі. Поки щоденно працює магазин, а ресторан лише на замовлення. Розважальний заклад уже облюбували місцеві та з сусідніх сіл.

Родина ГуменнихЗагалом у Нагорянах є три магазини, один із яких - славнозвісна бляшанка-«наливайка». Колись тут була ціла епопея з продажем самогону, який розливали з самовара. Міліція, районна та сільська влада бралися за викорінення нелегального продажу, але спроби були марними, власники мали «надійний захист». Чи продають самогон донині, не змогли побачити, але всередині магазин, якщо його так можна назвати, - це просто «ноу коментс».

«НЬЮ-ІВАСЮКИ»

Історія Нагорян давно перевалила за п’яту сотню. Колись його називали бандитським: у 20-их роках тут орудувала банда Мамалиги. А наприкінці 80-их воно ледве не перетворилося на «Нью-Івасюки». У Нагорянах був власний Остап Бендер, такий собі Микола Кондра, який зареєстрував у райвиконкомі статут кооперативу «Фреда №1» та представлявся капітаном у відставці першого рангу. Більше 400 осіб повірили аферисту, розахувалися з місця роботи, навіть, приїжджали з інших сіл, аби вступити в кооператив. Кондра обіцяв золоті гори і швидке збагачення, мовляв, кожен селянин буде отримувати зарплату по 1000 карбованців, а наступного року по 2 тисячі. 

культурний центрЧим же дурив місцевих нагорянський Остап Бендер? У документах районної прокуратури було записано: «Кооператив «Фреда №1» дислокується на околиці села Нагорян. Він буде вирощувати коштовних звірків фредок, а згодом шити з них шапки. Це дуже прибуткова галузь. Шапки кооператив буде постачати на кам’янецький та навколишні базари, а згодом вийде на міжнародний ринок. До села Нагорян проляже асфальтована дорога, тут закордонні фірми спорудять містечко з котеджами, кемпінгом, рестораном, плавальним басейном».

Від фантазій Кондри сьогодні не залишилося жодного сліду. У Нагорянах роботи практично немає, більшість людей їздить на заробітки за кордон чи до міста. Землі місцевих селян орендують чотири агропідприємства - ТОВ ВКФ «Агро-Еко ХХІ», ПП «Аграрна компанія-2004», агрохолдинг «Кернел» та ДП «Довжоцький спиртовий завод». Уцілілі майнові комплекси продали. Колись тут був ковбасний цех та бойня, але їх закрили через нерентабельність, хоча остання подейкують, що працює час від часу.  

церкваP.S. Із Нагорян виїжджаємо дорогою через ліс на Суржу. Зробили її не так давно, зрештою як і освітлення по всьому селі, завдяки старанням сільського голови Руслана Рябого, який, за словами селян, єдиний зі всіх довжоцьких сільських голів, котрий щось робить для Нагорян. Звичайно, хотілося б більше, та й селяни стараються і розраховують хоч на маленьку підтримку.

За старання ми ставимо Нагорянам тверду «трійку» і сподіваємося, що усувати недоліки буде не лише місцева влада, а й самі жителі. Свою оцінку, шановні читачі, ви можете поставити в соцмережах групи «Сільський контроль» чи на сайті klyuch.com.ua в розділі «Опитування».


Теги: Сільський контроль, с.Нагоряни

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють індивідуальні знижки та на кварц - розпродаж!




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.