Перейти на мобільну версію сайту


22.04.2016

САХКАМІНЬ: ГУДИТЬ КАР’ЄР, ВИРУЄ ЖИТТЯ

У цілковито аграрному районі маємо один населений пункт, відірваний від сільськогосподарської реальності. Він є наймолодшим зі всіх на Кам’янеччині, та ще й різниться за цільовим призначенням, адже створювався для працівників, задіяних у промисловості. Знайомтеся, селище Сахкамінь - крайня точка північного кордону Кам’янець-Подільського району.

Поселення не має і сотні літ, відлік його життя починається з відкриттям тут кар’єру, в якому добували вапняковий камінь для цукроварень. Це був 1930 рік. І першими будівлями на розробках були їдальня і гуртожиток для обслуговування робітників, які проживали в селах, віддалених від розробок.

Через два роки поблизу кар’єру будують три одноповерхових бараки для робітників. За якийсь десяток років тут с.Сахкаміньвиросло 100 дворів, у яких проживали понад 300 жителів.
У часи окупації кар’єр не працював, а в 1944-му відновив свої робочі потужності. І до сьогодні життя в селищі вирує, як вирує робота в кар’єрі.

ТІЛЬКИ ПОЧАТОК


Селише Сахкамінь входить до новоствореної Гуменецької сільської ради об’єднаної територіальної громади, яка одна з перших в Україні обирала старост.

с.СахкаміньУ Сахкамені старостує В’ячеслав Ляховецький, колишній працівник кар’єру. Сільської ради тут поки що немає, а в приміщенні, взятому для цих потреб в оренду, йдуть ремонтні роботи.

На запитання, чому орендують чуже, якщо можна працювати в своєму, В’ячеслав Анатолійович аргументує: «Власне приміщення, у якому знаходяться клуб і бібліотека, на другому кінці села. Будуть люди туди бігати за довідкою?».
Що ж, можливо, й не будуть, якщо звикли раніше взагалі їздити в Нігин. Хоча орендцють у самісінькому центрі, якраз біля головного в’їзду в ДП «Нігинський кар’єр».

- Щодо приміщення, де є клуб та бібліотека, то воно, - каже староста, - також потребує ремонту, на який коштів поки немає.

Майже цілодобово вирує життя в місцевій амбулаторії. Ми приїхали зранку, а біля кабінету лікаря вже черга. Здоров’ям сахкамінчан опікується сімейний лікар Андрій Чорногуб, який приїздить на роботу з міста. А ввечері, й навіть уночі на виклик може прибути місцева акушерка-фельдшерка Тетяна Телятицька. Є тут і кабінет стоматолога, лікар також не місцевий.

- Єдине, чого немає - лабораторії, - бідкається Андрій Євгенович. - Раніше була, й дуже допомагала в діагностиці. Тепер із цим складніше.

УСЕ - БАТЬКИ І СПОНСОРИ


Якщо з початку створення селища діти робітників ходили у школу й садочок у сусідній Нігин, то тепер тут є власний ДНЗ «Малятко» та ЗОШ І-ІІ ступенів.

Вісім років керує дитсадком Світлана Трохимчук. У неї за плечима 23 роки педагогічного стажу, а під опікою - 62 с.Сахкаміньмалюка. Заклад дає роботу 16 працівникам.

- Маємо три групи, - каже Світлана Петрівна. - З лютого яслі закрили, групи різновікові. Спочатку формуємо старшу, а потім - середню та молодшу. Найменшому вихованцю 1,3 роки. У ДНЗ - триразове харчування, батьківська плата становить 8 грн за день (50% від вартості дітодня). До 1997 року садочок перебував на балансі кар’єру, після чого нас перевели на госпрозрахунок. У садочку все завдяки батькам та спонсору - місцевому кар’єру.

Найбільше, що нас вразило - світлиця народознавства та спортивна зала, яка є водночас кімнатою космосу із зоряним небом на стелі.

У місцевій 9-річці навчається 67 дітей, цьогоріч буде 8 випускників. Директор школи Василь Сосула каже, що через 5 років, відповідно до його розрахунків, тут навчатиметься 104 дитини.

- Школа філологічного напрямку, серед лідерів шкіл І-ІІ ступенів району, - додає Василь Степанович. - Діти навчаються за кабінетною системою.

с.СахкаміньПриміщення нетипове, перебудоване з колишнього житлового. Спортивна й актова зала - два в одному. Тут пишаються географічним майданчиком, який зайняв 2 місце в області. Найбільший клас цього року - 2-ий, де навчається 17 учнів.
- Коли я вчився, такий клас вважався найменшим, - усміхаєтсья директор.
Сьогодні в школі думають над заміною вікон та внутрішніх дверей, адже їм стільки років, як і школі. Як у садочку, так і в ЗОШ проблема з меблями, вони тут ще з радянських часів.

ТОЧКА ВІДЛІКУ


Саме ДП «Нігинський кар’єр» є тією точкою відліку, з якої починається життя в селищі. З ким із місцевих ми не спілкувалися, всі розповідали про кар’єр, де можна заробити на хліб і до хліба. Якщо працює підприємство, й люди отримують зарплату, відповідно живе й розвивається соціальна сфера, а як ні - селище завмирає, а сахкамінчани кидаються на заробітки. Зручне транспортне сполучення дозволяє це робити. Хоч із селища курсує маршрутка до міста, та пропри автомагістраль, вздовж якої воно розташоване, не завершується потік транспорту. Крім того, є залізнична с.Сахкаміньколія, де на дизелі можна домчатися як до Кам’янця, так і до обласного центру.

Нині на ДП «Нігинський кар’єр» працює 207 осіб, середня зарплата яких становить 3600 грн. Понад чотири місяці кар’єр не працював. І за цей час сахкамінчани чи не вперше показали громадську позицію та згуртованість. Робітники підприємства відстояли, на їхню думку, незаконно звільненого Мінагрополітики директора Миколу Ткача та не допустили до виробництва засланого чужинця. Витрачені зусилля, кілька місяців без зарплати вартували того, щоб люди усвідомили: їх почують, головне - стояти на своєму.

- Сьогодні нам вдалося відновити виробничі процеси, - каже Микола Миколайович, - та провести підготовчі роботи з переробки сировини і відходів. Минулої суботи відвантажили перші вагони з сировиною. Також погасили близько 400 тис. грн заборгованості із зарплати, сплатили відповідні податкові нарахування. Відновили спеціальне харчування працівників, взялися за відновлення стадіону, щоб люди менше пили й більше бігали. У планах - оптимізувати виробництво й продовжувати працювати на розвиток селища.
Хочемо замість радянської дошки пошани встановити стелу небесної сотні. До речі, тут вже є пам’ятник воїнам, загиблим у АТО.

ХОЧ СЯДЬ І ПЛАЧ


Окрім адміністрації кар’єру, в будівлі ДП знаходиться поштове відділення та комунальне підприємство «Сахкамінське», яким з 2013 року керує Галина Романюк. Тут працює 7 осіб. Підприємство обслуговує жителів Нігина і Сахкаменя.
- Обслуговуємо 14 багатоповерхівок, - розповідає Галина Леонідівна. - Це 214 точок. Плата за водовідведення становить 2 грн, водопостачання для населення - 8,84 грн. Подаємо тільки холодну воду, а уже в квартирах мешканці нагрівають чи газом, чи електрикою.

с.СахкаміньНайбільшою проблемою КП «Сахкамінське» є очисні споруди. Аби на власні очі переконатися, в якому стані вони знаходяться, їдемо туди.

- Обережно, тут водяться гадюки, - попереджає Галина Романюк. - Ось усе, що залишилося від очисних. Скільки я не б’юся, як риба об лід, жодного результату. Сьогодні маємо нову ПКД. Аби відновити очисні, треба 6,5 млн грн. Розумію, що, можливо, за ці кошти варто зробити кілька інших проектів, аніж один. Та й кого нині хвилює, куди потрапляють стічні води з селища? Екологія для наших людей - це щось космічне. Були очисні споруди, розікрали... Це ж не президент приїхав зробив, чи якийсь нардеп, самі ж...
Усі стічні води з Сахкаменя ллються на сусідні поля Чемировеччини. Якийсь час там намагалися боротися з нашою проблемою, писали скарги в різні інстанції, але врешті стомилися і там, і на верху говорити й чути про наш сморід. «Йде в землю, і нехай іде», - мабуть, зробили такий висновок і махнули рукою.

Не махнула поки що Галина Романюк: «Сестра за кордоном каже, Галю, лишай це, приїжджай до мене, а я не можу. Комусь же треба робити щось тут! Переписок у мене зі всіма інстанціями - гора, можна автівку завантажити».

У Сахкамені є величезне приміщення, в якому колись був спортзал, також від кар’єру. Сьогодні про спортивну славу, яку там здобували, пам’ятають лише облуплені стіни, які, на диво, не розікрали. Його би відновити, як і очисні - селище одразу стало б на щабель вище.

- Колись у клуб з’їжджалися на танці, - ностальгує сільський староста. - То цей майданчик (показує на велику територію - прим. Авт.) був ущент закладений мотоциклами. А сьогодні як збереться жменька людей ввечері, то добре. Щоправда, с.Сахкаміньна свята майже всі жителі йдуть до клубу на концерт.

А ще - ходять до церкви та костелу. За кар’єром гарна природа - товтри та ліс, що тягнетьс аж до Гуменців. Власної землі селище не має, поля, що обробляють аграрії, належать Нігину.

Хазяйновитість одних і колективна безвідповідальність інших - це, напевне, перше, що маємо викорінити зі свідомості.

- Йдіть зі мною, покажу вам сільську катастрофу, - звертається місцевий житель.

Прибудова впритул до п’ятиповерхівки в напівзруйнованому стані. І ця картина - перший «мальовничий» пейзаж селища.
- Прибудова зв’язана з будинком, - скаржиться чоловік. - Розвалиться вона, слідом піде й будинок - а це 36 квартир! Й досі ми не можемо знайти кінці, хто ж власник. На початку 2000-их закрили магазин, що належав райспоживспіці. Його продали, перепродали, а ми й досі не знаємо кому.

Не знає, хто власник і староста села, проте пообіцяв ретельно взятися за цю справу. Що ж, за якийсь час вдруге перевірить Сахкамінь і «Сільський контроль». Наша оцінка - четвірка. Вашу ставте на сайті газети (klyuch.com.ua) в розділі «Опитування».

Теги: с.Сахкамінь, Сільський контроль

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.