Перейти на мобільну версію сайту


15.09.2017

РЕПОРТЕР КРОКУЄ ПРОВУЛКАМИ

Нині репортер пройшов провулками Лагерний, Богінського, Піонерський, Будьоного, Веліканова, вулицями Ісайї Кам’янчанина, Каліською, Укмергеською та Веліканова.

КРОКУЄМО ЛАГЕРНИМ 
Провулок Лагерний отримав назву від Вулиці Лагерної, яку 1961 року перейменували на вулицю лагернийЮрія Гагаріна. Він розташований між вулицями Гагаріна і проспектом Грушевського, починається від вулиці Північної і закінчується, впершись у багатоповерхівку на Пушкінській, та має три відрізки. Отже, він із закарлюки, напевне, як могли пробити провулок, бо ж на його шляху стояли будинки іншої вулиці. Лагерний має 600 метрів, два перших відрізки по 160 метрів, третій - 280. Провулок дуже густо забудований. На першому відрізку багато років замість дороги була велика баюра і під час дощу домогосподарства мешканців постійно затоплювало. Останні роки навіть доводилося залучати рятувальників, щоб вони відкачували воду. Куди не зверталися тамтешні мешканці, але здебільшого доводилося самим себе рятувати. І от одного разу вирішили самі взятися за свою дорогу, їм допомогла влада, і разом вимостили свій шматок дороги плиточкою. Тепер тут просто Європа. Старенькі перекошені колись домівки причепурили, встановили сучасні огорожі. 

На початку другого відрізку Лагерного від Тімірязєва до Героїв Небесної сотні мешкає родина вбивці юнака Павла Теплюка Макоцеїв. Вони для свого домогосподарства захопили частину дороги, і хоча є рішення про демонтаж огорожі, виконавча служба ніяк не може виконати свої прямі обов’язки. Хоча і без того на провулку інші мешканці теж прихопили собі ще й «на огірочки». У тих домогосподарствах, де є справжні господарі, там і прилегла територія в належному стані. Дорожнє покриття тут хоча й не асфальтоване, але в належному стані. Проминувши вулицю Героїв Небесної сотні, провулок йде вздовж багатоповерхівки та закінчується п’ятиповерхівкою №37.

БУДЬОННОГО
Поміж будинки можна потрапити на провулок Будьонного. Один із безіменних провулків у кварталі між сучасними вулицями Пушкінською, Героїв Небесної сотні, Огієнка та Гагаріна отримав ім’я маршала Радянського Союзу Семена Будьонного. Цей провулок потребує особливої уваги: на його початку в дворі, закритому від ока контролюючих органів, встановлено масу шкарабоньок (металевих гаражів). Уздовж будинку на Героїв Небесної сотні №6 і 8 чотири таких споруди, навіть на території дитячого садка є. Далі існує лише ліва сторона забудови, там старенькі будинки, дорога не асфальтована, але є освітлення. Віднедавна рішенням сесії міскради його перейменовано на загиблого в зоні АТО героя Миколу Флерка.

БОГІНСЬКОГО
Далі між вулицями Гагаріна і Огієнка причаївся провулок Богінського – постановою Окрмісцгоспу від 11 вересня 1925 року вулицю Нову, розташовану в новому кварталі між вулицею Огієнка та провулком Піонерським та вулицями Північною та Тімірязєва, перейменовано на Богінського. Він має 160 метрів.

Тут люди теж самі вимостили дорогу тротуарною плиткою, є пристойні домогосподарства, тут все доглянуте, є освітлення. Хоча і є кілька домоволодінь за якими б не завадило ретельніше поставитися, але...

ПІОНЕРСЬКОМУ
пионерськийПровулок Піонерський цю назву носитиме ще недовго. На одній із сесій міськради мають визначитися, як він називатиметься. Бо пропозиція перейменувати його на Скаутський мешканцям не сподобалася, тому вони мають внести свою назву, яка буде їм до вподоби. Провулок має 225 метрів і тягнеться від Північної до Тімірязєва. Тут забудова ще щільніша, ніж на попередніх провулках. На відміну від них, Піонерський якийсь злиднярський. Можливо тому, що колись почалося відселення з нього. Людей переселили в гуртожитки із зобов’язанням повернути їх у новозбудоване житло. Але житло завод ДРІ будувати почав, потім сталася перебудова, і люди виявилися за бортом, бо завод житло не добудовував. Тут жахлива дорога, все навколо позаростало. Можливо, якщо чиєсь ім’я йому присвоять, тоді той хтось, або його родичі допоможуть привести все до ладу. 

КАМ’ЯНЧАНИНА
камянчанинаВулиця Ісайї Кам’янчанина колись була провулком Штабним. Напевне, тому, що в тому районі до війни знаходилася військова частина. А от уже від 23 вересня 1949 р. ця вулиця фігурує як Ульянової. А вже 16 вересня 1993 р. її перейменовано на честь Ісайї Камянчанина (1530-1593 рр.) – поета, перекладача, просвітника, народженого в Кам’янці-Подільському.
Та вулиця так і залишилася провулком, яка має лише один квартал, кілька будинків приватної забудови й одну дев’ятиповерхівку та складає 200 метрів.

У першому будинку парної нумерації мешкав колись Герой Радянського Союзу Михайло Юрченко, а непарна нумерація починається із 9-поверхового будинку. Біля нього є тротуар, хоча колись він був з обидвох боків вулиці, який позаростав через безгосподарність тамтешніх мешканців. Дорога тут теж у поганому стані.

З парного боку від Північної до Тімірязєва півкварталу займає територія колишньої КЕЧі. Там незабаром чупакабри заведуться. З іншого боку наприкінці вулиці на розі із Тімірязєва на прилеглій території гуртожитку коледжу харчової промисловості причаїлися чиїсь гаражі. Швидше за все, незаконні.

КАЛІСЬКОЮ
каліськаВулиця Каліська 9 квітня 1936 р. Провулки 27-го лютого, Тюремний і Казармений були об’єднані й перейменовані на вулицю 7-го листопада. 4 листопада 1993 р. міськрада цій вулиці дала ім’я Каліська на честь нашого міста-побратима, адміністративного центру Каліського воєводства міста Каліш.
Вулиця починається від Північної і закінчується на Пушкінській, вона має 630 метрів. Уся вулиця з обидвох боків не має тротуарів, бо їх як і скрізь зайняли тамтешні мешканці. Єдине, де тротуар присутній - це біля дитячого садка. Дорожнє покриття у більш-менш нормальному стані. Є вуличне освітлення. Зелена зона недоглянута, видно, що люди самі не дбають про свою вулицю.

УКМЕРГЕСЬКОЮ
укмергеськаВулиця Укмергеська з 15 лютого 1900 р. рішенням міської думи набула назви Глуха, хоча вона й тепер відповідає своїй назві, як і багато вулиць на околицях міста. 1902 року назву затверджено Міністерством внутрішніх справ Російської імперії. Дещо пізніше з’явилася назва Зелена, вона й тепер досить зелена, хоча відпочинкова чи паркова зона, яка все життя була біля будинку №18, тепер перетворюється у сервітут, до новозбудованого будинку на Шмідта. Хто таке дозволив?

9 квітня 1993 року Зелену перейменовано на Червоного козацтва, напевне, під час чергового психозу перейменувань. А вже 4 листопада 1993 р. постановою виконкому міськради вулицю названо Укмергеська на честь литовського міста Укмерге – міста-побратима Кам’янця-Подільського.  

Укмергеська починається від Північної і закінчується на Пушкінській, має 630 метрів. На ній колись був Трест столових, а згодом його викупили й переобладнали на ковбасний цех. Будинки тут різні, від халуп до маєтків, і тут лише одна багатоповерхівка, 1937 року народження. Колись її обслуговувала КЕЧ, у ній дерев’яні перекриття, на фасаді виставлені маяки, а в дворі цілий ряд сараїв і біля дому майданчик для збору сміття. Дорожнє покриття тут бажає кращого. Біля багатьох домоволодінь захаращена територія і багато хто прихопив собі «на огірочки». 
Тут ми знайшли, напевне, найменшу в місті вулицю, на карті вона значиться як провулок Щорса.

ЩОРСА
Щорса знаходиться між Каліською і Укмергеською. Первісна його назва Семінарська, оскільки провулок розташовувався біля Подільської духовної семінарії. 9 квітня 1936 року провулку надано ім’я більшовицького військового діяча Миколи Щорса. Вона має 125 метрів. Напевне, колись планували пробити далі цю вулицю, бо на ній два будинки №1 і №2. №1 – п’ятиповерхівка, а №2 – одноповерховий багатоквартирний будинок. Обидва вони знаходяться навпроти зеленої зони будинку на Укмергеській, 18, і сюди можливо було продовжити вулицю. Але тепер цей провулок вже носить ім’я Семінарський.

ВЕЛІКАНОВА
Первісна назва Базарна відома з грудня 1927 року. З приходом більшовиків вулиця отримала ім’явеліканова Іларіона Ткаченка, який разом із Казимиром Сенкевичем керував Подільською групою партії «Народна воля», був засланий у Сибір під нагляд поліції. 9 квітня 1936 року вулицю перейменовано на Калініна. Назву Базарна вулиця носила в період німецької окупації. Походження Базарної взялося від ринку на Семінарській площі (головний корпус ПДАТУ), повз яку вулиця проходила. 15 липня 1993 р. рішенням міськвиконкому вулиці Калініна дали ім’я Клавдія Сафоновича Веліканова – заслуженого лікаря України, який з 1946 до 1985 року працював хірургом міської лікарні.
Вулиця має 790 метрів, починається від Суворова і закінчується на Шевченка.

Тут досить гарне освітлення, здебільшого вулиця має приватну забудову. В основному - це пристойні маєтки. Місцями на ній є тротуари біля багатоповерхівок, а біля приватних вони використовуються або під благоустрій, або взагалі загороджені. На початку вулиці цілий квартал займає бокова територія індустріального коледжу та колишнього військторгу, який розшматували, а нині з боку Веліканова перевстановлюють огорожу і при цьому не забули прихопити ще зо два метри землі. Дорожнє покриття на початку вулиці поганеньке, сюди потрапляє багато дощової води разом із сміттям і будматеріалами, які люди викидають на проїжджу частину дороги, намагаючись залатати діри. Потім те сміття там збирається, і машини колесами його втрамбовують в асфальт, а там і дірки виникають.

БУЛЬВАРНИМ І ВЕЛІКАНОВА
З Веліканова до Пушкінської є декілька проїздів: один провулок називається Бульварний, іншого навіть у переліку провулків міста немає, але його люди охрестили Веліканова. Раніше провулок називався Калініна, а тепер носить ім’я загиблого героя в АТО Романа Наглюка. Цікаво, під яку декомунізацію потрапив Веліканов. Тут небагато домоволодінь, він становить 150 метрів, має досить крутий підйом, але утримується мешканцями в гарному стані, на відміну від Бульварного, хоча на ньому з одного боку довга багатоповерхівка вздовж якої тротуар, а на протилежній стороні - хащі і безлад. Назву Бульварний провулок отримав 15 лютого 1900 р. за рішенням міської думи. Чому бульварний? Бо поруч проходила вулиця Бульварна (нині Шевченка). Провулок має 120 метрів. 

Теги: репортер крокує містом

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють акції




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.