Перейти на мобільну версію сайту


29.12.2016

ПРИМХЛИВА І НЕПЕРЕДБАЧУВАНА МАВПА ЗАЛИШИЛА СВІЙ СЛІД

Добігає до завершення рік норовливої, не позбавленої сюрпризів Мавпи. Зовсім скоро роком і долями керуватиме Вогняний Півень. 2016 рік для кожного був по-особливому пам’ятним. Для когось він став періодом злетів і нових звершень, хтось від мавп’ячих витівок добряче набив гулі, а для комусь вистачало і сліз, і радощів порівну. Якими основними моментами відзначилася Мавпа на Кам’янеччині, кому допомогла, а кого залишила без уваги, читайте у підсумках «КлюЧа».

паспортЗАМІСТЬ ПАСПОРТА - ID-КАРТКИ
У новому році нарешті розпочалася анонсована видача нових паспортів у формі пластикової картки (ID-картки). Наразі картки можуть отримати 16-річні українці, які оформляють паспорт вперше. Новий документ, так звана ID-картка, представляє собою пластикову картку, яка містить вбудований електронний носій інформації, на який записуватиметься інформація про біометричні дані власника документа. Новий документ виготовляється безкоштовно. Для його оформлення особі необхідно звернутися до територіального підрозділу міграційної служби за місцем реєстрації та мати із собою свідоцтво про народження.

УПЕРШЕ ОБИРАЛИ СТАРОСТ
Минулого року мешканці трьох новостворених об’єднаних громад уперше обирали старост. 24 січня в Гуменецькій сільській раді об’єднаної територіальної громади відбулися перші вибори. Тут обрали 13 старост для 21 населеного пункту. У травні такі ж вибори пройшли у Колибаївській та Китайгородській об’єднаних громадах. Китайгородська громада обрала п’ять старост, Колибаївська - одного. За час роботи на посадах новоспечені обранці змогли не лише призвичаїтися до посади, а й відзвітувати перед громадою про свою діяльність.
Також у рік Мавпи новостворені громади святкували свою першу річницю в новому статусі.Меморандум

РОЗВИТОК ІЗ РОЗМАХОМ
Об’єднані громади в 2016 році, відповідно до займаної площі та кількості населення, отримували солідну підтримку - субвенцію з державного бюджету на формування інфраструктури ОТГ.
Гуменецька сільська рада отримала 10 млн 431,60 тис. грн державної субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ. За ці кошти вдалося зробити 8 об’єктів, і це були не поточні, а капітальні ремонти.
Китайгородська сільська рада отримала 5 млн 89,4 тис. грн державної субвенції. Із більше ніж 5 млн грн дотації чимало дісталося освіті та культурі, які тепер повністю фінансуються з сільського бюджету, майже 2 млн побачили китайгородські дороги та напрямки. Найменше із Держбюджету на розвиток інфраструктури ОТГ отримала Колибаївська сільська рада - всього 3 млн 651 тис. грн. Державну субвенцію тут спрямували на реалізацію трьох проектів.
Найбільше в розвитку просунулася Гуменецька громада - тут першими відкрили Центр з надання адміністративних послуг та комунальну установу «Гуменецький територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)».

«Славутинка»«СЛАВУТИНЦІ» - СПОРТКОМПЛЕКС
За божевільний задум - побудувати сучасний спорткомплекс у Кам’янці - взялася директор школи-інтернат «Славутинка» Олена Козлова. Фінансуватиме проект обласна рада, яка є засновником навчального закладу. Тендер на будівництво виграла чернівецька будівельна компанія ПП «Будмонтаж-2001». Восени 2016 року депутати обласної ради виділили на цей проект перший транш у 8 млн грн. «Славутинка» - заклад нового типу, всього за кілька років кількість учнів тут зросла вдвічі (із 150 до 306). У поточному році заплановано провести земляні роботи, влаштування фундаменту, стін, перекриття та зведення даху.

«РОЗПИЛЯЛИ» 10 МІЛЬЙОНІВ
Зробили це депутати райради під час 5-го пленарного засідання. Як завжди, найбільше перепало бюджетним сферам - медицині та освіті. Центральна районна лікарня отримала 500 тис. грн на проведення благоустрою прилеглої території, в т.ч. виготовлення ПКД; 990 тис. грн - на проведення реконструкції приміщення операційної; 299 тис. грн - на заміну вікон і дверей; 250 тис. грн - на закупівлю медичного обладнання. 100 тис. грн виділили на проведення поточного ремонту терапевтичного відділення Староушицької районної лікарні №3. Сільські ФАПи отримали 475 тис. грн на придбання пільгових медикаментів та 126,6 тис. грн - на туберкулін. Також із районного бюджету було виділено 524 тис. грн для придбання та встановлення програмного комплексу для поіменного голосування. Вділили кошти на ремонти Слобідко-Рихтівській, Залісько-1 та Чабанівській ЗОШ. Також були профінансовані програми харчування дітей у школах (824 тис. грн) та «Шкільний автобус» (100 тис. грн). Агросектор району отримав всього 20 тис. грн на розвиток молочного скотарства та 5 тис. грн - на бджільництво.

анонс1ПРОТИСТОЯННЯ РОКУ
Упродовж 2016-го пристрасті не вщухали в районній раді. Депутати вдавалися до блокування трибуни та системи для голосування «Віче», аби унеможливити проведення сесії.
Головний меседж протестувальників - депутатів у райраді не чують, і взагалі сесія неправомірна, адже голова районної ради нелегітимний. Впродовж року депутати та правоохоронні органи з’ясовували, правомірно чи ні голова райради займає свою посаду. Борис Бец став навіть першим чиновником, якого перевірили представники Національного агенства з питань запобігання корупції (НАЗК). Уже до кінця року пристрасті вщухли і остання в минулому роції сесія пройшла напрочуд швидко і спокійно.

поліціяПОЛІЦІЯ НА ПЕРЕАТЕСТАЦІЇ
Із 12 січня в Хмельницькій області розпочався процес переатестації працівників поліції. Шість груп, до складу яких входили представники від громадськості, проводили переатестацію співробітників ОВС. У результаті на службі залишилися не всі полісмени області. Відповідно до висновків комісії, 16% особового складу отримали результати, що вони не відповідають займаним посадам і підлягають звільненню з поліції через службову невідповідність. Займаній посаді відповідає 76% (1556 осіб), заслуговують на вищу посаду 1,5% (32 працівники), пониження в посаді отримали 102 полісмени. Назавжди попрощалися зі службою 338 правоохоронців. Апеляційні комісії отримали 257 апеляційних скарг, тобто своє право на службу не забажав відстоювати 81 поліцейський області. 39 особам повторно вказали на вихід.

МУКША-КИТАЙГОРОДСЬКА І НЕ ЛИШЕ
15 квітня 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав низку законів, які в історії української держави увійшли як «Декомунізаційний пакет законів». Минулий рік пройшов під гаслом «декомунізації». І якщо в районі «дісталось» тільки селу Жовтневе, якому повернули стару назву Мукша-Китайгородська, то в місті розгорілись дебати навколо перейменування вулиць, особливо Червоноармійської. У результаті одну з найдовших вулиць Кам’янця таки було перейменовано в Героїв Небесної сотні. Загалом майже півсотні вулиць і провулків отримали нові назви.
Також міські депутати нарешті погодилися на перейменування міської Центральної бібліотеки, присвоївши їй ім’я Костя Солухи. Кость Солуха – голова подільської «Просвіти», один із засновників університету в місті.

detskaya-xirurgicheskayaМЕДИЧНІ ПЕРТРУБАЦІЇ
Хмельниччина потрапила до пілотного проекту зі створення госпітальних округів. Тут планується створення трьох госпітальних округів з опорною, або лікарнею невідкланої медичної допомоги. Центри округів будуть знаходитися в Шепетівці, Хмельницькому та Кам’янці-Подільському.
За структурою госпітальний округ складатиметься з багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування (організується на базі потужних ЦРЛ або міських лікарень); закладів для відновного лікування - відповідно до потреби; хоспісу, закладів медико-соціальної допомоги, так званого сестринського догляду; закладів для планового лікування хронічних хворих.
Після такої інформації очільники міста та району взялися наводити лад у медичній галузі. Так, стоматполіклініку реорганізували, перевівши заклад на госпрозрахунок; створили перинатальний центр, головним лікарем якого став Олександр Гурський, а ще задля економії коштів ліквідували два соціальних центри - «Довголіття» і «Надія», натомість створили територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) «Турбота».
А напередодні Дня захисника України було відкрито Центр медико-психологічної реабілітації та консультативної допомоги учасникам бойових дій АТО та їх родини «SOS», який презентував лікар-психіатр Віктор Войцехівський.
У Віктора Олесевича багатий досвід роботи, він уже працював із ветеранами-афганцями і надавав їм суттєву допомогу, багатьох повернув до повноцінного життя. Окрім консультації, тут можна буде отримати медичні процедури.

Ліцеїсти «Антею»КРАЩИЙ З КРАЩИХ
Рейтинг українських шкіл у 2016 році складали, враховуючи всі отримані бали за результатами ЗНО, незалежно від предмета за 200-бальною шкалою. У топ-100 кращих навчальних закладів України увійшло і двоє з Хмельниччини - це ЗОШ «Гармонія» (м.Хмельницький), яка посіла 42 сходинку в рейтингу, та кам’янецький приватний НВК ліцей «Антей», який зайняв 89 місце. У 2016-му «Антей» значно покращив свої результати, адже 2015 року був на 99 місці такого ж рейтингу.
Решта кам’янецьких навчальних закладів стартують у рейтингу з другої сотні. Високий результат показали учні ЗОШ №8, яка займає 249 місце в рейтингу, трохи далі - НВК №9, у якого 297 місце. Єдиний профільний навчальний заклад із поглибленим вивченням дисциплін - міський ліцей - у рейтингу займає аж 538 сходинку.

ФЕСТИВАЛІ РОКУ«Опера в мініатюрі»
Хоч Кам’янець фестивалив упродовж року, проте найграндіознішим став фестиваль оперного мистецтва та класичної музики «Опера в мініатюрі», який організовує і проводить клуб поціновувачів оперного мистецтва «Секвенція».
Послухати оперу приїхав міністр культури України Євген Нищук, а оперні виконавці Емануеле Сервідіо, Олена Лютаревич, Маддалена Кальдероні та Олена Пастух здивували кам'янчан італійським бельканто, яке звучало на Центральному ринку. Під час офіційного візиту міністру культури передали ромську кибитку, яка була виготовлена у 1998 році Київським міським товариством історії та культури ромського народу «Романіпе» в пам’ять про ромів, розстріляних у Бабиному Яру. Автором пам’ятника є скульптор Анатолій Ігнащенко.
Не менш видовищним був і ІІ театральний фестиваль «Комора», який протягом 4 днів дарував глядачам різноманітні вистави від провідних театральних колективів країни.

АРХЕОЛОГІЧНІ ЗНАХІДКИ
Учасники архітектурно-археологічної експедиції в Кам'янці «зафіксували» найдавнішу міську бруківку в Україні.
Мощення з вапнякових плит лежало під ребровою бруківкою ХІХ століття. У щілинах між плитами ще знайшли люльки та керамічний матеріал XVIII століття.
За словами археологів, у Києві, Львові, Чернівцях кам’яне мощення вулиць і площ з’являється не раніше 1830 року. До того використовувалося дерев’яне брукування.
Історичні джерела зберегли ім’я людини, що опікувалася благоустроєм Кам’янця. Ним був червоногродський чашник Стефан Маковецький, який у 1760 році вкрив кам’яною бруківкою Польський ринок і встановив кілька ліхтарів.
Також Кам’янець-Подільська постійно діюча археологічна експедиція НДЦ «Охоронна археологічна служба України» (керівник – кандидат історичних наук Павло Нечитайло) влітку проводила розкопки об’єкта, який на картах та планах фігурує як «турецька вежа» та людвисарня.
Також вперше знайдено трипільську ливарню, вік якої становить 3800-3600 років до нашої ери. Унікальну знахідку виявили в нашому місті учасники архітектурно-археологічної експедиції. Під час розкопок на Польському ринку археологи дійшли до висновку, що першій архітектурі, яка з'явилася на цій території, 6000 років. Будівництвом займалися племена трипільської культури.

У небі - літакиЛІТАКИ Й МАГНІТ
Уже традиційно Кам’янець дивує своїх жителів та гостей у День народження. Уперше цього року відбувся фестиваль малої авіації, вчергове встановлено рекорд України.
На фестиваль малої авіації злетілося 13 літаків зі Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя, Тернополя та Мелітополя. У першу 10-хвилинну небесну подорож над Кам’янцем відправили дітей.
Також було презентовано магніт у 320 разів більший за звичайний. Як зазначила експерт Національної книги рекордів України Лана Вєтрова, вперше до реєстру в категорії «Найбільші предмети» внесли магніт. Його довжина 2 метри, ширина – 1 метр 25 сантиметр. Міні-копії гіганта розійдуться сувенірами в домівки туристів і щоразу новим закликом спонукатимуть їхати до Кам’янця-Подільського, бо магнітик розповідатиме про фестивальні події 2016 року.

СЕЛО НА КОНТРОЛІСело на контролі
Цього року у всіх на слуху був авторський проект «Сільський контроль». Його автори Наталія Яцемірська та Світлана Антонецька розповідали про села - як вони живуть, розвиваються та чи мають перспективу. Ми показували реальне життя села та його жителів, за рахунок чого виживають селяни, хто підтримує розвиток соціальної сфери на селі та на скільки в процвітанні населеного пункту зацікавлена влада на всіх рівнях. Чи раціонально використовуються бюджетні кошти? Що роблять місцеві підприємства - аграрні, промислові, переробні та представники малого бізнесу, аби їхній населений пункт був привабливим для життя?
Протягом кількох днів ми інспектували обраний населений пункт, досліджували стан місцевої інфраструктури. Під приціл потрапили освіта, медицина, соцзахист, інфраструктура та житлово-комунальне господарство, бізнес та дозвілля.
Загалом за 2016 рік було проінспектовано 30 населених пунктів, проект «Сільський контроль» продовжить свою місію і в 2017-му.

Медаль ОлімпіадиМЕДАЛІ ОЛІМПІАДИ
21 серпня завершилися ХХХІ літні Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро. Україна із 11-ма медалями: 2 – золоті, 5 – срібних та 4 – бронзові посіла 31-місце. Українець Сергій Куліш, студент К-ПНУ, завоював першу медаль для країни на Олімпіаді 2016 – срібну в стрільбі з пневматичної гвинтівки на 10 метрів. Ще одне срібло Олімпіади здобула студентка К-ПНУ, фехтувальниця з Нетішина Аліна Комащук разом зі збірною командою шаблісток. У змаганні важкоатлетів у в/к до 85 кг дебютував на олімпійських іграх Олександр Пелешенко. Він підняв у ривку 175 кг, а в поштовху 210, що дало в сумі 385 кг. Це принесло Олександру 5-те місце на Олімпійських іграх.

СТРАЙКУВАЛИ АГРАРІЇ І ПЕНСІОНЕРИ
Декілька разів протягом року до акцій протесту вдавалися аграрії країни та, зокрема, нашого району. Хлібороби намагалися відстояти раніше встановлені державою пільги на розвиток галузі.
На жаль, мітинги не принесли втішних результатів - парламентарі прийняли Держбюджеті на 2017 рік без звичного відшкодування ПДВ, яке так відстоювали агровиробники. До податкового тиску кам’янецькі аграрії отримали ще й не надто вдалий урожай через несприятливі погодні умови.
Також декілька разів протягом року до страйків вдавалися і пенсіонери та ветерани ОВС Хмельниччини. Головна вимога - перерахунок пенсій та повернення законних пільг. На сьогодні колишніх працівників міліції позбавили пільг на 50% знижку на оплату комунальних послуг, а їхні пенсії залишилися на рівні звільнення з ОВС.

СКАНДАЛИ РОКУ
У Міністерстві освіти і науки скандал: там розбираються із поїздкою українських науковців на анексований півострів Крим, де вони взяли участь у Х Міжнародній науково-практичній конференції «Російська мова в політкультурному світі», що проходила впродовж трьох днів у Ялті. Окрім того, що українські педагоги поїхали на окуповану територію, вони ще й після завершення конференції публічно дякували самопроголошеним керівникам Криму за можливість взяти участь у такому дійстві. Серед науковців-«сепаратистів» були і двоє з К-ПНУ - Ольга Літвіннікова та Олена Главацька.
Початок вересня став фатальним для керівництва обласного управління Нацполіції. 5 вересня працівники Генпрокуратури викрили службових осіб, які організували та впровадили в роботу корупційну схему розкрадання паливно-мастильних матеріалів. Крім цього, в ході досудового розслідування виявлено непоодинокі факти розкрадання цими ж працівниками поліції великих сум грошових коштів, спрямованих на закупівлю продовольчих товарів для підрозділів, які перебувають в зоні проведення АТО. Після скандалу було звільнено двох заступників очільника обласної поліції Миколи Семенишина - Володимира Марчука та Володимира Гонтаря.
А 21 листопада Кам’янець, як туристичне місто, опозорився на всю Україну: під час Всеукраїнського дитячо-молодіжного фестивалю-конкурсу мистецтв «Перлина Кам’янця» отруїлися діти, які проживали в готельному комплексі «Ксенія». Згодом спеціалісти в цьому готелі виявили дизентерійну паличку.

«ЗОЛОТІ КОТЛИ»
Стало відомо, що 6 твердопаливних котлів КП «Міськтепловоденергія» має викупити у члена виконкому. ПП «Статус-2013», яке є їхнім власником, повідомило про намір розірвати договори з КП «Міськтепловоденергія» щодо оренди шести твердопаливних котлів. Альтернативою стало їхнє викуплення за 2 млн 481 тис. 691 грн. Одна з фракцій у міській раді пропонували створити спеціальну депутатську комісію для вивчення реальної вартості котлів, адже «Статус-2013» не йде на жодні поступки щодо зниження ціни. Проте депутати не підтримали такої пропозиції.

деклараціїНАРДЕПІВСЬКИЙ КЕШ
Шоком для українців стало оприлюднення електронних декларацій народними депутатами. Народний депутат Володимир Мельниченко, якого вдруге поспіль обирає до парламенту Кам’янеччина, задекларував власні статки, дружини, матері, доньки та рідного брата.
Родина Мельниченків має чимало об’єктів нерухомості, серед яких є й об’єкти незавершеного будівництва. У власності нардепа є 5 земельних ділянок, які знаходяться у Великій Слобідці, Старій Ушиці та Врублівцях, два будинки - у Великій Слобідці та Кам’янці-Подільському, дві квартири в столиці, є співвласником адмінбудинку та комплексу в с.Довжок, ферми у Врублівцях та магазину в місті. Народному обранцю належить як готові, так і недобудовані цокольне та комерційне приміщення в Кам’янці та Хмельницькому. 10 квартир, якими володіє Володимир Володимирович, у стадії будівництва. Серед задекларованого цінного майна, вартість якого перевищує 100 мінімальних зарплат (145000 грн), є швейцарський наручний годинник ULUSSE NARDIN (вартість годинників такої марки стартує від 200 тис.грн), картина твору Henrik та три комплекта монет Олімпіада 80, отримані по спадщині.

ТАРИФНИЙ РІСТ
З 1 березня 2016 року електроенергія зросла, і українці за кіловати платили 0,57 грн та 0,99 грн, залежно від кількості спожитої енергії, а з вересня - 0,714 грн та 1,29 грн вдповідно.
Із травня для всіх ввели єдину ціну на природній газ, яка складає 6,879 грн за метр кубічний. Разом з цим, Кабмін скасував так звану «соціальну норму» в обсязі 1200 куб.м на опалювальний сезон за ціною 3600 грн за тис.куб м, яка діяла в опалювальний сезон 2015/2016 років.
Тариф на централізоване опалення для Кам’янця-Подільського з 645,65 грн/Гкал збільшився до 1303,96 грн/Гкал. Для споживачів, які сплачують за послуги за нормами споживання, вартість тепла становить 43,09 грн/кв.м. Ціна одного кубічного метра гарячого водопостачання відтепер становить 77,74 грн/куб.м (з рушникосушником) і 72,01 грн/куб.м (без рушникосушника).

Дісталося від погодиСТИХІЇ РОКУ
Злива та вітер наробили чимало біди на Кам’янеччині у ніч на 24 червня. Окрім того, що буревій повалив чимало дерев, наломав гілля, позривав покриття дахів, позмивав дорожнє покриття, понамивав на дороги різного сміття та каміння, він ще й пошкодив високовольтну лінію електропередач. Значної шкоди принесла стихія аграріям району.
Окрім буревію, минулого року кам’янчани пережили землетрус у ніч на 24 вересня та, як завжди, несподіваний прихід зими - завірюхи та ожеледиця паралізували рух автотранспорту на декілька днів.

Теги: рік Мавпи, події

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.