Перейти на мобільну версію сайту


07.11.2014

ПІВСТОЛІТТЯ ПЛЮС П’ЯТЬ

Кам’янець-Подільський електромеханічний завод святкує 11-ту п’ятирічку.
55-літня історія Кам’янець-Подільського електромеханічного заводу залишила помітний відбиток на економічній мапі нашого міста. Не одне покоління завдяки заводу отримало житло, соціальні гарантії та всебічну підтримку. Здавалося, за трохи більше аніж півстолітній ювілей підприємство потупово почне згасати, особливо в такий скрутний для країні час. Та, як дізнаємося з розмови з нинішнім директором К-ПЕМЗу Леонідом Дьяконовим, завод не лише успішно працює, а й нарощує власні потужності та розширює зв’язки з вітчизняними й іноземними інвесторами.
Про минуле й сьогодення електромеханічного заводу згадаємо напередодні визначної дати.

МАЮТЬ ЧИМ ПИШАТИСЬ
У листопаді, рівно 55 років тому, в нашому місті було створено Кам’янець-Подільський електромеханічний завод. Уже наступного року міська рада передає під майбутній завод будівлі та споруди Кармелітського монастиря, які на той час використовувались у якості в’язниці. Майже половина приміщень були непридатними для виробничих потреб, перспектива розширення була 14141.jpgвкрай обмеженою. Що й казати, завод розмістили у заповідній зоні Старого міста і на нове будівництво тут годі було сподіватись. У цих складних умовах ніхто й не думав, що невеличке підприємство з часом переросте в потужного гіганта.
Завод стрімко набирає обертів, і ось уже йому присвоюють п’яту групу, а окремих працівників нагороджують орденами, медалями та почесними званнями.
У 1968 році обсяг виробництва К-ПЕМЗу досяг 4,5 млн карбованців. У середньому щомісяця на підприємстві працювало 372 робітника. У 1965-1970 рр. за підсумками 8-ої п’ятирічки дев’ятеро працівників заводу були нагороджені орденами і медалями СРСР. Після отриманого дозволу на реконструкцію в березні 1972 р. завод розпочинає освоєння нової виробничої площі, виділеної під забудову відповідно до рішення виконкому Кам’янець-Подільської міської ради народних депутатів. За час реконструкції був практично відбудований новий завод, виробничі площі якого складали понад 70 тис. кв.м.
У 1974 році на заводі взялися за будівництво житла для працівників. До 1992 року К-ПЕМЗ здав у експлуатацію 750 квартир у шести житлових будинках, 9-поверховий гуртожиток на 537 місць та дитсадок-яслі на 140 місць.
За роки дев’ятої 5-річки колектив заводу 16 разів отримував призові місця, 9 разів - перехідний червоний прапор Міністерства електротехнічної промисловості СРСР, 17 працівників нагороджено урядовими нагородами. У наступних п’ять років підприємство активно втілювало в життя раціоналізаторські пропозиції
З приходом на посаду генерального директора Леоніда Дьяконова економічний ефект підприємства досяг більше мільйона карбованців. У 1995 році Європейська конвенція нагородила К-ПЕМЗ Золотою зіркою «Арка Європи».
На початку 1999 року номенклатура товарів народного вжитку, які випускав завод, склала 45 одиниць, а річний обсяг досяг 14 млн грн. Саме це дозволило підприємству вижити в таких складних умовах.
2004 року на підприємстві успішно пройшла сертифікація системи менеджменту якості за міжнародним стандартом ISO-9000:2000 одночасно в двох системах сертифікації - міжнародний «ПРИРОСТ» та національний «УКРСЕПРО». Відповідні сертифікати дали можливість підприємству вийти на нові ринки збуту та знайти нових споживачів продукції заводу.

МОВ ЗА КАМ’ЯНОЮ СТІНОЮ
Усі ці та інші досягнення не були б можливі, якби не наполеглива і злагоджена робота колективу підприємства та його керманичів.
У витоків електромеханічного заводу стояв Діонісій Ткачук. Разом з ним до роботи приступили 27 працівників. Перші кроки, безумовно, бувають важкими, проте Діонісій Миколайович добре розбирався у виробничих питаннях. Побачивши вправність керманича, його запрошують започаткувати кабельний завод, а на К-ПЕМЗ направляють Семена Переяславова.
DSC_0155.JPGМайже 19 років К-ПЕМЗом керував Іван Риба. Інженер за освітою, Іван Іванович пройшов усі щаблі виробничника. За час його керівництва завод отримує нові потужності, виготовляє 17 видів продукції, які експортуються в 51 країну світу, та здобуває державний Знак якості.
Керівництво К-ПЕМЗу приймає рішення про будівництво нового заводу на новому місці. Звичайно, досягти бажаних результів було вкрай складно і без необхідних зв’язків справа могла би й не зрушитись з місця, проте Івану Рибі допомогли везіння й наполегливість у досягненні мети.
На новому місці розвернутись було де, тож окрім головного заводського корпусу зводили ще й чимало додаткових, але вкрай необхідних. Навіть табір для дітей заводчан побудували - у с.Привороття. Як і табір, так і перший 16-квартирний будинок для працівників К-ПЕМЗу будували господарським методом. Працювали всі - і керівництво підприємства, і робітники, адже розуміли, стараються для себе. А 1972 року з’явилась ще й база відпочинку «Смотрич» на березі Чорного моря. За один заїзд на базі могли одночасно оздоровитись понад 200 заводчан.
Друге дихання заводу дав молодий та енергійний Леонід Д’яконов, який на момент призначення працював заступником директора та знав виробництво як власних п’ять пальців. Леонід Олексійович пройшов шлях від простого робітника до генерального директора заводу. Мав сильний характер та нреабиякі організаторські здібності.
1986 року колектив заводу одним із перших у місті переходить на повний госпрозрахунок та самофінансування. На початку 90-их минулого століття обсяг товарної продукції сягає понад 40 млн карбованців, на підприємстві працює близько 3 тис. осіб. ЛЕвову частку в обсягах виробництва займає високовольтна продукція.
У кризовий період виживали одиниці, працювали по бартеру й ледве животіли. Така доля спіткала і К-ПЕМЗ. Можливо, якби був інший директор, заводу сьогодні не було б, а так Леонід Дьяконов доклав чимало зусиль, аби максимально зберегти виробничі потужності.
- Тоді доводилось впроваджувати багато нововведень, - пригадує Леонід Олексійович. - Ринок вимагав нових товарів, фінансування не було, доводилось ризикувати, адже ніхто не міг гарантувати, користуватиметься попитом той чи інший товар, чи ні. Був час, коли навіть розведенням кролів займались. М’яса катастрофічно не вистачало, от і виникла ідея. Збудували на заводі кролеферму із комбікормовим заводом.
Одне із основних правил Леоніда Дьяконова - вникати в усі виробничі процеси. Щоб грамотно керувати, треба самому дослідити проблему чи виріб. Якщо знаєш якесь питання поверхнево, важко отримати необхідний результат.
- Був період, - пригадує Леонід Олексійович, - коли всі заводи навколо зупинилися, а нам потрібно було випускати продукцію. Доводилось самотужки освоювати різні технології виробництва, іноді й напівкустарним методом, лишень аби закрити ту чи іншу позицію, без котрої виріб не може бути поставлений на ринок. Ми змушені були так працювати, аби бути постійно на плаву.

ЗНОВУ НА КОНІ
Сьогодні Кам’янець-Подільський електромеханічний завод знову на коні. Основним профілем підприємства залишається випуск низьковольтної комутаційної апаратури, товарів народного вжитку і медтехніки.
У зв’язку із нестабільною ситуацією на нафто-газовому ринку зріс попит на електрообладнання.
- Значну частину продукції ми експортуємо, - каже генеральний директор К-ПЕМЗ Леонід Дьяконов. - Зазначу, що наші товари користуються попитом, приміром, у тій же Естонії. Сьогодні ми можемо запропонувати нашим клієнтам електроплити, газові плити, електродуховки, газові та електричні опалювальні котли, електронасоси, електрокаміни, різні вимикачі, пуско-зарядні DSCN1975 - 1.jpgпристрої, акумуляційні водонагрівачі.
Окрім цього, підприємство надає низку інших послуг, зокрема, проведення сертифікаційних випробувань ТНВ, НВА, медичної техніки, вікон, дверей в акредитованій лабораторії. Ми виконуємо замовлення на виготовлення штампів, пресформ, літформ за кресленнями замовника, маємо власну міні-друкарню та швейний цех.
Як голова міськрайонної Спілки промисловців, підприємців та роботодавців налагоджую тісну співпрацю із навчальними закладами нашого міста. Погодьтеся, жодне виробництво не буде успішним без професійних кадрів.  

ОБ’ЄДНАЛИСЬ ЗАРАДИ ЛЮДЕЙ
І справді, кадри вирішують все. Старожили заводу, котрі сьогодні перебувають на заслуженому відпочинку, не забувають про рідне підприємство. За сприяння генерального директора Леоніда Дьяконова вони створили громадську організацію ветеранів заводу.
- Ми створили громадську організацію «Ветерани Кам’янець-Подільського електромеханічного заводу», - каже її голова Антон Гордійчук. - Документи зареєстровані в усіх необхідних державних установах. Організація має печатку, рахунок в банку. У створенні організації, облаштуванні неабияк допоміг генеральний директор заводу Леонід Дьяконов - він виділив кошти для оформлення і реєстрації документів, надав у користування приміщення, необхідну техніку.
Завдяки заступнику голови організації Олексію Пастушкову збережено багато документів, що мають історичну цінність, видано книгу про діяльність К-ПЕМЗу від становлення й до сьогодення.
Наша організація планує організовувати зустрічі, спілкування заводчан та їхній відпочинок. Людей, які працювали з першого року існування заводу, безперервно до виходу на пенсію, залишились одиниці. Ми будемо зберігати і примножувати пам’ять про завод, у першу чергу, про його людей.
12 листопада в актовій залі електромеханічного заводу відбудеться зустріч працівників заводу всіх часів (поколінь). Тож адміністрація заводу і Рада ветеранів запрошує долучитись до міроприємства. По можливості приносьте історичні фото та інші матеріали, що стосуються створення, розбудови, праці та відпочинку колективу для поповнення експозиції музею підприємства.

Теги: К-ПЕМЗ, Леонід Дьяконов

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.