Перейти на мобільну версію сайту


11.08.2017

ПЕРШИЙ КРОК ДО КОНЦЕСІЇ?

ПривороттяУ Кам’янці-Подільсь­кому взялися за реанімацію пам’яток архітектури. Відповідна інформація з’явилася на офіційному сайті НІАЗ «Кам’янець». «Враховуючи відсутність бюджетних коштів на виконання консерваційних, протиаварійних ремонтно-реставраційних робіт на пам’ятках архітектури, що перебувають на балансі Заповідника, проведено копітку роботу в пошуках орендарів, які можуть бути інвесторами на виконання таких робіт», – йдеться в повідомленні.

Нещодавно було укладено договір з Фондом державного майна України на використання Турецьких бастіонів, які датуються 17 століттям. Також триває оформлення документів на оренду Порохових складів (1730 р.), Вартової башти (складова комплексу Руської брами, 16 ст.). Подана заявка на передачу в оренду Гончарської башти (1583 р.).

Усі ці об’єкти будуть пристосовані для потреб інфраструктури туризму, а їхні орендарі, згідно з умовами договору, виконають попередні роботи для збереження і використання пам’яток.

Одночасно із Кам’янеччиною здавати в оренду замки та поселяти туди людей вирішили й на Тернопільщині, де знаходиться третина замків усієї країни. Два роки тому тут започаткували свята замків. Окрім святкування та промоції тут переслідують і практичну мету – доводять споруди до ладу, проводять хоч якийсь благоустрій, мінімальні укріплення та консервацію.

Однак для проведення глобальних реставраційних робіт як на Тернопільщині, так і в нас коштів бракує. Адже мова йде не про десятки і навіть не сотні тисяч гривень, а про мільйони.

Нещодавно департамент економіки та розвитку інфраструктури міста оголосив тендер на реставраційні роботи з ліквідації аварійного стану пам’ятки архітектури національного значення (перша черга) «Кушнірська башта» XVI ст.». З міського бюджету на ці потреби готові виділити 3 млн 393 тис. 632 грн.

Кушнірська_баштаТим часом на Тернопільщині планують запустити пілотний проект з тимчасової передачі замку приватному власнику. Таку ідею в центральних ЗМІ озвучив заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України Михайло Тітарчук.

Зокрема він зазначив: «Вже є закон щодо державно-приватного партнерства, але ще ніхто не пробував його застосовувати щодо замків. До кінця року буде прийнято закон по концесії. Тобто є власник – держава, є інвестор, який вкладає кошти в реконструкцію і отримує замок в оренду, скажімо на 30 років, і потім заробляє на послугах. Згодом замок знову переходить у державну власність, але уже відреставрований. Держава гарантує партнеру не втручатися в його діяльність, але інвестор має залишити замок у його первинному вигляді».

«ПРИХВАТИЗАЦІЯ» ІСТОРІЇ?
Ми маємо Закон України «Про концесії» (концесія – договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об'єктів, що належать державі чи територіальній громаді, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам).

Покровська церкваСаме його планують «підігнати» й під роздачу в приватні руки історичних та архітектурних пам’яток. Добре це чи погано – поки що незрозуміло. Адже концесія передбачає реанімацію пам’ятки, а, знаючи наш менталітет, немає гарантій, що реанімація здійснюватиметься в правильному напрямку. У 2013 році на Львівщині експеримент із передачею замків у концесію провалився. Тоді вперше в Україні два замки (Тартаків і Старе Село) передали підприємцям в оренду. Попри обіцянки довести пам'ятки до належного стану за кілька років, досі жоден із концесіонерів не почав навіть протиаварійних робіт.

Кам’янець має достатньо пам’яток, в які просто вже необхідно вкладати кошти, але де гарантії, що приватний підприємець правильно зрозуміє поняття «реставрація», й ми у сухому залишку не отримаємо, як уже маємо, наприклад, «оновлену» вулицю Довгу, спаплюжену ремонтно-реставраційними роботами, будинки на якій не мають нічого спільного із тими історичними, що були колись.

Без концесії в нас беруться за власне уявлення реставрації, утеплюючи фасад старовинної будівлі церкви Петра і Павла пінопластом... Яким буде покарання за понівечену історію? Напевне, ніяким.

НА РУЇНАХ ІСТОРІЇ
Замок ЧорнокозинціІ якщо в місті історичні та архітектурні пам’ятки хоч якось доглянуті чи на них, принаймні, звертають увагу, то район цим похизуватися не може. На Кам’янеччині наразі найбільше пощастило церквам – усі вони доглянуті, прихожани й служителі намагаються не вдаватися до крайнього ступеня вандалізму храму Божого. Спроба підбити дах унікальної дерев’яної Покровської церкви у с.Калиня звичайнісіньким пластиком зазнала фіаско. Вчасно піднятий нашими журналістами шум навколо цієї ситуації стишив запал енергійного священослужителя.

Сьогодні на Кам’янеччині маємо більше п’яти десятків пам’яток архітектури. Із цього списку більша половина – церкви, датовані, починаючи від 18 століття.

Серед релігійних «старожилів», яким вдалося пережити не тільки війну, а й радянський режим, можна назвати Різдво-Богородицьку церкву (с.Баговиця, 19 ст.), Хрестовоздвиженську церкву (с.Вітківці, 19 ст.), Покровську церкву (с.Вихватнівці, 19 ст.), Михайлівську церкву (с.Демшин, 19 ст.), церкву Різдва (с.Довжок, 19 ст.), Казанську церкву (с.Колодіївка, 19 ст.), Іоано-Богословську церкву у Колубаївцях і Тарасівці та Успенську – в Крушанівці, П’ятницьку церкву в Підпилип’ї. Вознесенська церква у Приворотті разом із комплексом споруд на церковному подвір’ї узагалі схожа на маленьку Почаївську Лавру. Найбільше історичних пам’яток сконцентровано в Панівцях та Чорнокозинцях. Перші мають у своєму арсеналі аж 10 об’єктів архітектури, другі – на один менше.

Руїни Панівецького замкуІз середини 15 століття до наших часів збереглися панівецькі пам’ятки. У селі, розташованому на березі Смотрича, із населенням у тисячу з чубчиком осіб, маємо комплекс споруд замку та руїни замку з відповідними охоронними номерами. Як пам’ятка архітектури числиться окремо північно-західна башта, південно-західна башта, північний оборонний мур, південний оборонний мур із надбрамною вежею, палац та будинок колегіуму. Є ще водяний млин, який нині використовується як склад заводу...

Панівецький замок збудував кам'янецький староста Ян Потоцький близько 1590 р. Замок витримав дві облоги турків, а от українську бездоглядність – ні. Сьогодні від колишньої слави залишилися тільки руїни. Чи врятує їх концесія? Навряд чи...

Жванецький замокАж дев’ять пам’яток архітектури збереглося в селі Чорнокозинці. Це комплекс споруд замку, який включає власне замок, мури, малу башту, два корпуси палацу та зруйновану браму. Є ще костел Св.Йосипа та Успенська церква. Об’єкти плачуть за реставрацією, але ж у районній скарбниці на ці потреби грошей не те, що катма, вони й ніколи цілеспрямовано не виділялися.

Багатий на історію Жванець, незважаючи на наявність тут замку, занімів у туристичному напрямку. Як тут і з’яв­ля­ється якийсь переляканий турист, то швидше проїздом і на декілька хвилин. Хоча Жванецький замок міг би стати тією золотою серединкою в маршруті між Старою фортецею і Хотинським замком.

Ще один замок у с.Рихта, датований 15 століттям, має всі шанси зникнути з архітектурної мапи Кам’янеччини. А разом з ним і водяний млин 19 століття, бо ж обидва руйнуються на очах. Навіть більше – замкові башти межують з городами рихтян. Ось так – повз старовину до огірочків та картоплі...

Порохові складиЩедре не лише краєвидами, а й історією село Китайгород. Окрасою населеного пункту слугує костел Пресвятої Діви Марії – доглянутий та впорядкований місцевими служителями. На противагу йому жалюгідний вигляд має подібний костел Серця Ісуса в с.Супрунківці. Він перебуває в такому занедбаному стані, що аж серце крається, коли дивишся на цей відбиток безгосподарності.

У маленьких Лісківцях середня школа розмістилася в поміщицькому будинку, який є історичною пам’яткою. Також серед архітектурних об’єктів є Дмитріївська церква, датована 19 ст., та водяний мурований млин (кінець 19 ст.). Є діючий водяний млин і в Пудлівцях, а от орининський не знаходимо в переліку історичних пам’яток, наразі він перебуває в приватних руках. Зник з переліку історичних об’єктів і панський маєток колезького ассесора В.Г.Харжевського. Сьогодні він також знаходиться в приватних руках – викуплений, не орендований. Та чи стало від цього краще маєтку? Ні. За реставраційні роботи тут не поспішають братися.

Не вписаний в реєстр історичних пам’я­ткок палацовий будинок маєтку Мор­кових – Римських-Корсакових, що знаходиться в Глоскові. Натомість є відомості про Голосківський парк, площею, 12,67 га, з яких 9 га належить К-ПНУ, а 3,7 га – середній школі. Парк нині практично бездоглядний, як, зрештою, і всі пам’ятки архітектури Кам’янеччини. Чи світить їм хоч колись реанімація? Можливо, Закон України «Про концесії», в якому будуть прописані чіткі правила гри для охочих вяти в оренду й відреставрувати історію, давши їй друге дихання, вирішить цю проблему. А поки що живемо на руїнах...


Теги: реанімація пам’яток архітектури, НІАЗ «Кам’янець»

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють індивідуальні знижки та на кварц - розпродаж!




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.