Перейти на мобільну версію сайту


24.06.2016

ПЕРША ДЕСЯТКА «СІЛЬСЬКОГО КОНТРОЛЮ»

СК1Чим живе сьогодні село, як розвивається та чи має перспективу? В умовах децентралізації це питання все більше хвилює активних громадян. Саме тому три місяці тому ми почали новий проект «СІЛЬСЬКИЙ КОНТРОЛЬ».

Увесь цей час ми показували реальне життя села та його жителів, за рахунок чого виживають селяни, хто підтримує розвиток соціальної сфери на селі та на скільки в процвітанні населеного пункту зацікавлена влада на всіх рівнях.

Чи раціонально використовуються бюджетні кошти? Що роблять місцеві підприємства - аграрні, промислові, переробні та представники малого бізнесу, аби їхній населений пункт був привабливим для життя? Чи може одна людина змінити хід історії? На ці та багато інших запитань ми шукали і знаходили відповіді.

Цього тижня ми підбивали підсумки першої десятки сіл, які в рамках проекту вдалося відвідати і проінспектувати. Нагадаємо ці населені пункти - Ходорівці, Сахкамінь, Китайгород, Оленівка, Калиня, Цвіклівці Перші, Теклівка, Крушанівка, Ленівка, Ластівці. Наматовши понад 700 км, набравшись вражень, почувши купу відгуків, ми зуміли перейти від розповідей до справ. Когось наш приїзд шокував, хтось не сподівався почути правду, когось, можливо, вона образила. Та найбільше ми дякуємо людям, які не лише вміють сприймати критику, а й роблять висновки та виправлення. Також величезна подяка всім небайдужим, хто долучився до проекту й допоміг зробити нашу Кам’янеччину кращою.

СК21. ХОДОРІВЦІ
Ми для Ходорівців, як і вони для нас стали першопроходцями. Це був справжнісінький тест-драйв із позитивним результатом. Поставивши селу тверду четвірку на початку проекту, розуміємо, що зі всієї першої десятки воно заслуговує на оцінку «відмінно».
Після нашого візиту недоліки, які ми знайшли, взялася виправляти староста села Наталія Надюк. Левову частку, знову ж таки, взяли на себе місцеві аграрії - Ярослава Бабій та Андрій Ванат. Завдяки Андрію Петровичу зупинка з незрозумілим написом «Тарага вченка» перетворилася на «Тараса Шевченка», а працівники Ярослави Василівни заліпили дірки в криниці, що «красувалася» на обійсті центральної садиби села - сільської ради. Щоправда, криницю так і не побілили повністю, як кажуть, танцювали і не вклонилися...
Сільський клуб почепив табличку і написом закладу, що теж хоч маленький, але плюс. Навіть процес декомунізації тут «пішов на ура». Здоровенна картина із зображенням революції, яку не знали, куди подіти в клубі, раптово з’явилася в Інтернеті. Продавали її з аукціону, кошти продавці планують витратити на благодійність.
Шкода, що клубу не дісталося ні копійки...

2. САХКАМІНЬ
Промислове селище Сахкамінь надійно тримається на ногах завдяки місцевому гіганту - ДП «Нігинський кар’єр». Це єдиний населений пункт, у якому кар’єр не створює людям проблеми, а, навпаки, робочі місця і впевненість у завтрашньому дні. Найбільш сутужно тут було комунальному підприємству «Сахкамінське», та нещодавно голова Гуменецької сільської ради об’єднаної територіальної громади Інна Абдулкадирова повідомила радісну новину - із бюджету виділено майже 2 млн грн на реконструкцію каналізаційних очисних споруд селища Сахкамінь.

3. КИТАЙГОРОД
Тут намагаються вирішити одвічну проблему з наповнюваністю учнів. Село, яке дало назву новоствореній об’єднаній громаді, не ставши її центром, має певний дисбаланс. У Китайгороську школу навідріз відмовляються віддавати школярів із сусідніх Вихватнівців, де навчальний заклад ділить невеличке приміщення із сільською радою. І якщо Вихватнівці так зацікавлені зберегти в селі крихітну, абсолютно неперспективну школу, то що з Китайгородом не так? Байдужість керівництва - не інакше.
Одвічне козяче питання так і не вирішується: у які тільки інстанції ми не зверталися, всі роблять вигляд, що проблеми зі смородом у селі не існує.
Завдяки місцевому аграрію Анатолію Яковенчуку було проедено благоустрій та відреставровано автобусну зупинку. У планах голови ОТГ Юрія Безродного - розвиток туризму. Тут думають над ідеєю створення місцевого комунального підприємства, прибутки якого б поповнювали місцеву скарбничку.

СК54. ОЛЕНІВКА
Село зручне і компактне, комфортне для життя. Найбільше, чого тут не вистачало - гарного дитячого майданчика. Поки що не розкриватимемо всіх секретів, але незабаром він таки з’явиться! Тож оленівські дітлахи та їхні батьки матимуть де проводити дозвілля.
Реставрація зупинки планується і в Слобідці-Оленівській. Допомогти зголосилися місцеві підприємці, але за умови, якщо і жителі долучаться до цієї справи.
Потішили встановлені після публікації вказівники із написом «Оленівка». Дрібниця, але приємно.

5. КАЛИНЯ
Смітник, який влаштували місцеві жителі прямісінько в лісі, вдалося частково розчистити. Щороку його загортає місцевий аграрій Ігор Гай, та цей труд, без перебільшення, сізіфовий. Люди за звичкою несуть сміття в ліс, і не лише з Калиня, а й сусідніх Кульчіївців. Сільський голова Станіслав Радавчук на таке нехлюйство жодним чином не реагує, як і на орендаря місцевого ставка, який використовує його не за цільовим призначенням (розорав і засіяв - прим.Авт.). Сподіваємось, нам вдасться отримати відповіді на наші запити, як орендар платитиме податки, як за ставок чи за поле?
Завдяки проекту нам вдалося привернути увагу до унікальної дерев’яної церкви, що в Калині. Є надія, що під час реставрації, яку тут планують, храм не обіб’ють пластиком, а навпаки шануватимуть святе місце та будуть чемними з туристами.

6. ЦВІКЛІВЦІ ПЕРШІ
Після нашої поїздки та бродіння по здоровенних калюжах місцева очільниця звернула увагу на проблему з сільськими дорогами та розрівняла їх грейдером. Тепер гарантовано, що в дощ не втопиш автівку в одній із баюр. Люстри Цвікловецького клубу вкрай зацікавили керівництво міського Будинку культури. Виникла навіть ідея викупити їх у Цвікловецького клубу, яий невідомо, чи будуть ремонтувати. Та, як з’ясувалося, плани так і не здійснилися. В районі навідріз відмовилися прощатися зі власним добром і передавати чи продавати його в місто, мовляв, хай навіть клуб завалиться, а люстри висітимуть.

СК37. ТЕКЛІВКА
На крихітну Теклівку звернули увагу й взяли на олівець її проблеми. Але це поки все, що спромоглася зробити місцева влада... Зрештою, людям не вперше давати собі самим раду.

8. КРУШАНІВКА
Крушанівка стала найбільш емоційною та нетерпимою до критики. «З нас все село сміється, - телефонували з обуренням з місцевого дитсадка. - Іграшки ми маємо, вони у шафці. Коли приїжджає методист, ми їх показуємо. Попросили б ви, ми би й вам показали». Нам не треба показувати! Ви їх дітям дайте, щоб вони мали чим гратися.
Не мало, не багато, а 17 дітлахів не мають іграшок, чи точніше, вони зачинені в шафці?! «Сільський контроль» вирішив виправити ситуацію і з допомогою небайдужих людей та підтримки магазину дитячих іграшок «Капітошка» у Крушанівський дитсадок потрапить чимало гарних іграшок, які, сподіваємось, потішать діточок.
Приємно й те, що після критичних зауважень, тут взялися за прибирання зупинки та приміщень сільської ради. Маємо надію, приїхавши сюди знову, побачити наведений там порядок.

9. ЛЕНІВКА
«Нуль», поставлений місцевій владі, взявся виправляти голова Китайгородської сільської ради ОТГ, до складу якого входить Ленівка.
- Якщо громада готова піти назустріч і власними силами відремонтувати сільський клуб, то в свою чергу, обіцяю забезпечити для цих потреб необхідний будівельний матеріал, - каже у телефонній розмові Юрій Васильович. - Подібну практику маємо в також невеличкому селі Патринці. На жаль, бюджет сільської ради невеликий, тож мусимо шукати компроміс.
Сподіваємось, у Ленівці його швидко знайдуть, адже люди тут назвичайно доброзичливі.

Відреставровані зупинки10. ЛАСТІВЦІ
Село, яке зі всієї десятки шкода найбільше.
«Як легко зруйнувати і як важко відновити, - пишуть нам наші читачі відгуки про Ластівці. - А там пройшло дитинство, гарні спогади, весело було, з’їжджалися майже зі всіх куточків України до бабусів на канікули... Шкода. Клуб взагалі розвалився, розікрали, а був гарний осередок відпочинку селян. Подякувати треба попередній голові. Сади родючі повикорчовували, а були черешні, яблука, сливи, горіхи. Люди взагалі привітні. Місцевість вражає. Село зі всіх сторін оточене лісом, річка, гарна природа...».
Чи під силу новому сільському голові відродження Ластівців? Час покаже. Хоча вкотре відмітимо, смітник, який ми випадково знайшли під час першої поїздки, миттєво був прибраний! Така оперативність і небайдужість заслуговує на подяку!

ОПТИМІЗУВАТИ ЧИ РОЗВИВАТИ?
Це питання сьогодні як ніколи актуальне. Вимушена оптимізація навчальних закладів може стати кращим кроком, аніж навчання-калічення дітей у малокомплектних школах. Із оптимізацією ми відстали в часі на декілька років, тягнучи на плечах подекуди непотрібний баласт. Сьогодні держава ставить ультиматум - немає 25 учнів у школі, фінансування не чекайте.

Зі всіх навчальних закладів першої десятки сіл Ходоровецька ЗОШ І-ІІІ ступенів, яку відвідують 83 дитини - яскравий приклад типової школи, яку би хотілося бачити в селі. Вкладені кошти Колибаївської об’єднаної громади в цей навчальний заклад будуть недаремними. Сподіваємося, що цьогоріч будуть виділені кошти на перекриття даху в навчальному закладі.

67 учнів Сахкамінської 9-річки також навчаються у пристойних умовах, хоч і в приміщенні нетиповому для школи. чого не скажеш про Китайгородський НВК, де типову величезну школу відвідує всього 17 учнів? Іноді, уявна оптимізація за рахунок об’єднання школи і дитсадка не покращує ситуацію, навпаки, лише затягує в часі вирішення проблеми. Подібна доля чекає і Ластовецький НВК.

зупинкиЗа приблизними підрахунками, утримання малокомплектної школи обходиться державі у щонайменше півмільйона гривень. Можливо, ці кошти можна використати більш раціонально й не утримувати класи, де навчається одна-дві дитини?

Те, що дитячі садочки потрібні в кожному селі - істина беззаперечна, дитина має змалку розвиватися в колективі та бути підготовленою до школи. Так саме потрібні і фельдшерські пункти, приємно, що практично всі вони знаходяться в задовільному і гарному стані. Окремо хочеться відзначити роботу фельдшерів, які на селі і за лікаря, і за медика швидкої, і за медсестру, прибиральницю та няньку. Їхній труд по-справжньому неоціненний!

Фінансування закладів культури за залишковим принципом призвело до деградації цієї сфери. Зацікавленість у розвитку будинків культури чи сільських клубів нульова. Де ще працювали керівники-господарі, вони хоч якось тримали культуру на селі на плаву, інші ж жили за принципом - моя хата скраю. Як наслідок, маємо зруйновані і напівзруйновані клуби. Хто за це нестиме відповідальність? А ніхто, на жаль...

Забігаючи наперед, 20-ку сіл ми почнемо із населеного пункту, в якому культура не просто жива, вона дихає на повні груди! Секрет успіху простий - бажання!

P.S. «Сільський контроль» і надалі невтомно працюватиме, аби про наші села знали, їхні краєвиди впізавали, а люди бачили свої проблеми, об’єднувлися й гуртувалися. Трішки більше позитиву, віри в себе і країну - і цей світ обов’язково стане кращим.


Теги: Сільський контроль, підсумки

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють індивідуальні знижки та на кварц - розпродаж!




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.