Перейти на мобільну версію сайту


07.04.2017

ОРИНИНСЬКИЙ МАРАФОН

контроль-2Західні ворота Кам’янець-Подільського району «відчиняє» доволі знаковий населений пункт, що за свою довгу історію жив у декількох статусах. Хоч вже більше півстоліття, як його доля нерозривно пов’язана з сільською, та ностальгія тут не тільки дається в знаки, а й настільки замучила, що, здається, настануть часи реанімації й повернення до минулого, але тільки в статусі, а не способі життя. Щодо останнього, то воно тут вирує й таке насичене, що мандрівка наша складатиметься з двох частин.

Отож, четверта експедиція «Сільського контролю» розтягнулася на два тижні в селі Оринин - центрі Орининської сільської ради.

Густозаселений Оринин свого часу був центром однойменного району. 1959 року після територіальної реформи відбулося укрупнення і Оринин, втративши статус, скотився до сільського життя, на щастя, абсолютно не бідного. Сьогодні цей населений пункт нагадує українського селянина, якого свого часу розкуркурила радянська влада. Можливо, на якомусь етапі свого життя він і втратив усе, що мав, але генетична пам’ять і непоборне бажання господарювати настільки сильні, що достатньо вузенької стежки в правильному напрямку, аби відродити втрачене. І Оринин стоїть на такій дорозі.

75 вулиць та провулків, протяжністю 48 км. Найдовша, центральна вулиця, що має назву українського Пророка Тараса Шевченка, тягнеться від початку села до його кінця на 5 км. Школи, дитсадок, лікарня, поліклініка, амбулаторія сімейної медицини, пункт швидкої допомоги, Будинок культури, бібліотека, п’ять храмів, стільки ж історичних та архітектурних пам’яток, чотири ковбасних цехи, більше десятка закладів торгівлі, аптеки, потужні аграрні та промислові підприємства - це все Оринин.

Аби описати цей населений пункт та зі всіма познайомитися, ми вирішили умовно розділити нашу мандрівку на дві частини - соціальну та бізнесову. Почнемо з першої, так би мовити, духовно-оздоровчої, під час якої проінспектуємо орининську освіту, медицину, культуру та духовність.

Наші екскурсоводиУ РИТМІ СЕРЦЯ
Завдяки двом всеукраїнським семінарам, що проходили на базі навчального закладу, Орининська ЗОШ І-ІІІ ступенів істотно покращила матеріально-технічну базу - велика, простора, з новими меблями, розмальованими картинами стінами, вона справляє гарне враження. 1 вересня 2017 р. школа відзначатиме своє 40-річчя в новому приміщенні.

Проте історія закладу ведеться не один рік - з 1941-го стіни альма-матер прикрашають світлини випускників. Їх тут близько 5 тисяч.

Ось уже 30 років, як навчальним закладом керує Анатолій Ковальчук, допомагає йому завуч Надія Марчак.

- У школі розвиваємо математичний та художньо-естетичний напрямки, - каже Анатолій Павлович. - А у старших класах - профільний філологічний. Працює 29 педагогів.

Навчальний заклад відвідує 181 учень з Оринина, сусідніх Ріпенців та один школяр із Теклівки. Уперше за час проекту «Сільського контролю» екскурсію школою нам провели лідери учнівського самоврядування, учасники січового товариства (до речі, ще один заклад у районі, який розвиває національно-патріотичне виховання, щоправда, не так потужно, як у Нефедівцях) - кошовий школи Микола Гасюк та його заступник Анастасія Орчаківська.

Люблять читати всі-1Орининська ЗОШ має чим похизуватися: тут є чи не єдиний в районі хореографічний клас, який допоміг зробити нардеп Володимир Мельниченко. Вихованці хореографа Оксани Орчаківської - танцювальний колектив «Ритми серця» - неодноразові призери численних конкурсів, нещодавно повернулися з області зі срібною нагородою за танець вихиляс. Не відстає від них вокальний гурт патріотичної пісні «Мрійники», яким керує Анатолій Пладійчук - мають Гран-прі у скарбниці нагород.

Спорт у Оринині шанують не менше за мистецтво і великий спортзал у школі цьому добряче сприяє. До речі, тут щороку проходять турніри з волейболу на Кубок сільського голови, у минулому - вчителя фізкультури й тренера з волейболу Валер’яна Мокрицького. Зауважу, що Валер’ян Вікторович має досить амбітну мрію - до кінця своєї каденції побудувати для села великий спортивний зал, де проводитимуть не лише сільські змагання. Що ж, доживемо - перевіримо.

У просторій їдальні харчуються майже всі учні школи, ціна за обід складає 6,5 грн; за молодших школярів 2,5 грн доплачують батьки, решту - держава. У навчальному закладі працює медсестра Ірина Яцишина та логопед Оксана Білюк. У Оксани Григорівни окремий логопедичний кабінет і купа роботи, адже займається не лише з дітками Орининської школи, а й сусідніх - Приворотської, Підпилип’янської, Чорнокозинецької.

«ВИ МЕНЕ ЛЮБИТЕ?!»
Не відстає за наповнюваністю й Орининська школа-інтернат, у якій навчається 178 дітей. Тут здобувають освіту діти спеціальних категорій - сироти, напівсироти, позбавлені батьківського піклування, з багатодітних та малозабезпечених родин. В основному приїздять на навчання з Кам’янець-Подільського та сусідніх Чемеровецького і Дунаєвецького районів. 8 років як закладом керує Ольга Горбатенко. Школа-інтернат має обласне підпорядкування, відповідно таке ж забезпечення, і дає роботу 80 працівникам.

Люблять читати всі-2Директора разом із учнями ми застали за прибиранням сільського парку, що підходить впритул до школи.

- Свою територію прибрали давно, тепер допомагаємо селу, - каже Ольга Володимирівна. - Після прибирання на дітлахів чекають гуртки - хореографічний, народних інструментів та спортивний, а щочетверга в нас концерти.

Територія закладу досить велика - 2-поверховий навчальний корпус з великим спортзалом, окремі спальні для дівчаток та хлопчиків, банно-пральний копус та їдальня, допоміжні приміщення, є навіть 25 га поля, яке здають в оренду місцевому аграрію. 

За останні декілька років фінансування закладу значно покращилася, й він почав мінятися - з’явилися нові меблі у класах та спальних корпусах. До речі, останні досить просторі - у спальнях живуть по двоє, максимум - троє дітей, умови наближені до домашніх, бо для багатьох школа стає другою домівкою.

У такому специфічному закладі не кожен зможе працювати, чесно кажучи, серце стискається від жалю.

- Ольга Володимирівна, ви мене любите?! - кричить хлопченя, вмостившись на руколазі й спостерігаючи, як ми йдемо від одного корпусу до іншого.

- Звичайно люблю, - відповідає директорка і пояснює. - Не всі батьки займаються своїми дітьми, а їм так не вистачає елементарної уваги і тепла. Раніше з інтернатів часто тікали додому, то в кожного педагога була карта Хмельницької області, їздили, шукали. Сьогодні таких випадків немає, та й діти інші.

З 2012 року при школі-інтернат працює дошкільна група, в яку набирають з 5-річного віку. Тож педагоги не лише готують малюків до школи, а й точно знають, із якими рівнем підготовки отримають першачків.

заняття «Екстріму»ПОЗАШКІЛЛЯ НЕ ПАСЕ ЗАДНІХ
Думаєте, ми закічили з орининською освітою? Не поспішайте, адже попереду дитяча школа мистецтв, якою керує Валентин Гнатюк. У навчальному закладі, що тісниться в 1-поверховому будинку та має два філіали в сусідніх Чорнокозинцях і Приворотті, працює 11 педагогів. Діють класи образотворчого мистецтва, вокалу, фортепіано, баяна, акордеона, бандури, духових інструментів та хореографічний. Останній, до речі, перемістився до Будинку культури, адже в школі затісно, хоч і невеличкий клас для занять є.

Хореографічним колективом «Екстрім» Орининської дитячої школи мистецтв керує Марина Чорноброва. Її заняття відвідує 44 дитини, які танцюють у трьох вікових категоріях.
- Від відділу культури отримали нові мольберти, - каже Валентин Олександрович. - Також маємо достатній запас музичних інструментів, щоправда, деякі з них уже віджили свій вік. Незважаючи на всі перешкоди, наші діти стають призерами та переможцями численних конкурсів не лише обласного та всеукраїнського рівнів.

Затісно в 1-поверховому приміщенні й ДНЗ «Калинка», яким керує Олена Букіль. Сільський дитсадок відвідує 60 дітей, діє три різновікових групи. Батьківська плата за перебування складає 9,5 грн у день. Кожна група з окремим входом, має нові меблі та іграшки й усе для комфортного навчання та відпочинку. Проте дитячий майданчик на подвір’ї за садочком затісний, як для такої кількості малечі.

головний лікар районної лікарні №2ТРИ В ОДНОМУ
Орининчани та жителі поближніх сіл не обділені медичною допомогою, адже мають номерну районну лікарню, амбулаторію загальної практики - сімейної медицини та пункт швидкої допомоги.

Через рік Орининській районній лікарні №2 виповниться 130 років. Її головний лікар, Петро Грицик, працює тут 35 літ, а на керівній посаді - чверть століття. Лікарня нині, як і колись містечко Оринин, проходить черговий етап оптимізації. Із колишніх 175 ліжок стаціонару та 60 ліжок протитуберкульозного відділення тут залишилося лише 31 ліжко стаціонару (25 - терапевтичних, 3 - гінекологічних та 3 педіатричних), та й це ще не кінець.

- Згідно з рішенням медради ЦРЛ від 28 лютого 2017 р., буде продовжено процес оптимізації Орининської райлікарні, відповідно до реальних потреб населення району, - каже Петро Федорович. - Після завершення скорочення ліжок планується відкрити ліжка хоспісної та паліативної допомоги. Кабмін уже затвердив межі госпітальних округів, тож зміни однозначно будуть. 

голов.лікар амбулаторіїСьогодні в лікарні працює 6 лікарів - хірург, невропатолог, акушер-гінеколог, фтизіатр, стоматолог та рентгенолог. Пацієнти стаціонару скаржаться, що немає чергового лікаря, як і хірургічних ліжок (не так давно тут закрили хірургічне відділення). Та на думку експертів, хірургія в такій лікарні не потрібна, хоч і це вторинний рівень надання медичної допомоги, мовляв, краще оперуватися в спеціалізованому медзакладі, де для цього створені всі умови.

Хто зна, чи взагалі потрібна буде після реформи Орининська лікарня в такому вигляді, який є нині, та ще й із сусідством ПМСД, де працює 5 лікарів і 14 медичних сестер.
Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини із денним стаціонаром, якою керую Світлана Патраш, обслуговує 6733 особи.

- У нас на обліку перебуває 5724 дорослих та 1009 дітей до 17 років, - пояснює Світлана Борисівна. - У підпорядкуванні маємо 2 ФАПи та 9 фельдшерських пунктів, загалом це 5 поближніх сільських рад. Також є своя реєстратура, хворих приймають два педіатри, два сімейних лікарі та один терапевт.

фельдшер з водіємОкремою «державою в державі» є й пункт швидкої допомоги, який підпорядковується Хмельницькому центру екстреної та невідкладної допомоги. Тут позмінно працюють 5 фельдшерів та 4 водія.

- За один виклик можемо і 100 км подолати, - розповідає фельдшер Алла Фостійчук, яка працює у парі з водієм Олександром Корчаком. - Бо ж треба і за хворим поїхати, і в лікарню його відвезти, а звідти - назад. Дороги у нас жахливі, як добра погода, то ще нічого, а як негода, то хоч плач. Машину, як ламається, за власні кошти ремонтуємо.

БЕЗ РЕЛІГІЙНИХ ПРОТИРІЧЬ
У 1930 році в Оринині побудували Будинок культури. Можливо, свого часу на його зовнішній вигляд вплинув районний статус населеного пункту, але й нині він не пасе задніх. Клуб дозвілля «Любисток» дає концерти не на одному святі села, а гурток художнього читання, яким керує завклуб Галина Мельник, виховав не одну плеяду читців та ведучих.

Орининська духовність-4Загалом культурний храм розрахований на 460 посадкових місць, хоча нових крісел там на половину менше. Як і всі заклади культури в районі, він потерпає від холоду. Сільський голова каже, що подав заявку у Фонд регіонального розвитку на програму «Теплий дім» і, можливо, її приймуть на розгляд та профінансують.

Від активного бібліотечного життя ледве не вклякли на порозі від несподіванки: біля стелажів з книгами вовтузяться дітлахи, обирають, яку книжку будуть читати; за одним із столів вчитель місцевої школи читає періодику.

- У нас завжди так, - усміхається бібліотекар Валентина Хорольська. - Працюємо не для галочки, а для людей.

Не менш активні в селі й храми духовні. Оринин - єдине село в районі, де мирно вживаються представники п’ятьох релігійних конфесій. Тут є дерев’яна церква київського патріархату «Пресвятої Богородиці», греко-католицька «Івана Хрестителя», євангельських християн баптистів, римо-католицька «Заслання Святого Духа», московського патріархату «Святого Олександра Невського», а ще - меморіальний комплекс воїнів-визволителів у 1944 році, пам’ятні знаки воякам, загиблим у 1919-му, жертвам голодомору 1932-1933 рр. та пам’ятник четвертій хвилі еміграції з України у вигляді статуї Божої Матері.

В Оринині колись було велике поселення євреїв, яких більше 5 тисяч розстріляли на початку війни, а нині тут живуть роми, але про них та багато іншого окремо й у другій частині «Сільського контролю», яку читайте наступної п’ятниці.


Орининська духовність-1Орининська духовність-5  Орининська духовність-2  Орининська духовність-3  контроль-1


Теги: Сільський контроль, с.Оринин

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Квартиру (2-кімнатну)

Продам 2-к квартиру / роздільні / 52/31 = 18 + 13/7 р-н Пархоменко / Епіцентр
Зручне планування (сорочечка) у дворі дитячий майданчик,, лічильники на холодну і гарячу воду, бойлер, балкон виходить у двір, засклений, поруч продуктові магазини, "Епіцентр"




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.