Перейти на мобільну версію сайту


30.09.2016

НАЙБІДНІШІ ТІЛЬКИ ЗА БЮДЖЕТОМ

княжпільНайбідніша сільська рада району - Княжпільська. Щороку її бюджету вистачає хіба що на утримання апарату сільської ради. Про розвиток села за кошти сільського бюджету тут і не мріють, тож княжпільчани перші в черзі за дотацією з бюджетів вищих рівнів.

Нам стало цікаво, чому Княжпіль так бідує і чи справді бідує, як його порівняти з іншими селами району? Не мають звідки брати чи не знають, як організувати, цього тижня досліджував «Сільський контроль».

Село Княжпіль, або як його досі по-народному називають місцеві Княже, примостилося біля мальовничого заказника «Княжпільський», який тоненькою смужкою розрізає річка Гниловодка, що впадає у Тернавку. Усього 17 км відділяє населений пункт від міста, але така віддаленість не лякає селян, більшість з яких або мають роботу в місті, або ж там базарюють.

У Княжому, що колись належало Потоцьким, є всі умови для того, що жити по-князьки, але тут не поспішають руйнувати стереотипи і живуть по-селянськи, особливо ні на що не претендуючи.

До Княжполя легко домчати, адже Староушицька траса цьогоріч полатана, як і дорога до самого села. Перед в’їздом у Сурженецький яр за вказівником повертаємо ліворуч, ще 4,5 км дороги - і ми на місці.

Зауважу, що Княжпіль має зручне місце розташування, хоч до нього й треба звертати з головної дороги. Село не глухе, звідси легко можна потрапити в сусіднє Калиня чи Супрунківці, однією із меж воно підпирає Кульчіївці, але при децентралізації, як найбідніше, ковдру на себе не потягне й значного права голосу не матиме. ДНЗ і сільрада

Тут і досі збереглися руїни колишнього колгоспу, які аж ніяк не прикрашають сільські краєвиди. Влітку вони не так помітні за високими бур’янами, а от взимку від їхнього вигляду може накотитись справжня депресія. 

Колишній колгосп «Світанок» рознесли вщент, від згадки про нього, окрім напіврозібраних ферм і контори, залишилися соціальні об’єкти, що сформували своєрідний центр села, які як можуть, намагаються підтримувати княжпільчани.

ПІВСАДОЧКА, ПІВСІЛЬРАДИ

Радикального активіста Миколу Брянгіна змінила на посаді сільського голови поміркована й виважена Лариса Ільніцька, яка до цього працювала в сільській раді секретарем. Приміщення для сільської ради облаштували в другій частині колишнього дитячого садочка. Він і зараз діє, щоправда, із двох груп залишилася одна. 

Сіл-гол Лариса ІльніцькаУ сільській раді та садочку якраз поточний ремонт - готуються до зими. У малечі тиждень канікул, а в дорослих час причепурити й освіжити оселю. І ось вам перший парадокс Княжполя - село повністю газифіковане, але всі об’єкти інфраструктури на пічному опаленні, окрім ДНЗ, в якого електроопалення.

- Взимку мерзнемо, - зізнається Лариса Миколаївна. - Трохи опалюємо електрообігрівачами (кабінети великі, не сильно й нагрієш - прим.Авт.), а трохи ходимо грітися до сусідів у дитсадок. На жаль, фінансування мізерне, тож викручуємося як можемо. У нас немає ні значних земельних, ні природніх ресурсів, щоб могли заробляти. Тих доходів, що отримує сільська рада, вистачає хіба що на зарплати працівникам, а от на розвиток немає.

Не з медом і дитячому садочку «Світлячок», який не один рік через відсутність опалення працював посезонно. 

35 років віддала дітям Євдокія Радецька. Усе життя в дитсадку, працювала і вихователем, і завідувачем.Євдокія Радецька

- Сьогодні маємо одну різновікову групу, - каже Євдокія Петрівна, - садочок відвідує 16 діток. Батьківська плата складає 5 грн/день. Узагалі майже все в дитсадку завдяки батькам. Цього року наш заклад вісвяткував 25-річчя.

Як у дитсадку, так і в сільській раді не шикують. Дітлахам є де погратися - просторе подвір’я, гойдалки ще за радянських часів, більш-менш у пристойному стані, із нового - будиночок з лози, сплетений руками батьків.

Цікаво, що вся соціальна, культурна й духовна сфера на селі виживає за рахунок ось такої селянської складчини. Ремонт зробити? Скинулись, зробили. Церкву побудувати - те ж саме.

«пошарпана» культураКУЛЬТУРА ВИРУЄ

Одразу біля центральної сільської садиби - не менш важлива, культурна. Завклуб Микола Лось вправно орудує мітлою.

- Тільки-но з відпустки, - сміється Микола Іванович. - Мені кажуть, якась «ревізія» приїхала, швиденько кидай мітлу. Куди кидай, як мені прибрати треба?

Микола Лось завклубом не перший рік. У період безгрошів’я на півроку гайнув у Чехію спробувати закордонних заробітків, звільнився, потім знову покликали. Каже, що як прийшов вдруге, клуб не впізнав - ніякої культури, та ще й в актовій залі хлопчаки примудрялись у футбол грати. Потроху взялись за реставрацію, заміну вікон, латання стелі... Усередині чисто й охайно, а от фасад ще совдепівський і трохи полущений.

Гріють тільки книгиНезважаючи на бідність і, знову ж таки, відсутність опалення в приміщенні, культурне життя княжпільчан вирує. Окрім аматорського колективу «Княжпільчанка» у складі 12 народних співаків, селяни пробують себе і в театральному амплуа. Цьогоріч ставили виставу «Веселі жабокричі», зійшлося все село. До речі, концерти тут ставлять не лише силами дітей, а й дорослих, у яких бажання виступати хоч відбавляй. Має «Княжпільчанка» і костюми для виступу, пошиті на замовлення.

На 2 поверсі в клубі знайшли місце для сільської бібліотеки, де є дитяче й доросле відділення. Завбібліотекою Ольга Афрамчук змінила на цій посаді маму, яка не один рік пропрацювала з книгами. А от поштове відділення, що поверхом нижче, працює лише в певні дні - коли листоноша Людмила Цирканюк привозить із Кульчіївців кореспонденцію та приїжджають приймати комунальні платежі.

- Два місяці тому пошта дала для роботи велосипед, - каже Людмила Миколаївна. - Уже легше розвозити газети по селі. Одну посаду скоротили, залишився тільки листоноша.

Княжпільська малечаЗРІЗАЛИ СТУПІНЬ

Кілька років тому в Княжпільської школи забрали один ступінь, адже переважна більшість дітей після 9 класу йшла навчатися в професійні училища. Сьогодні місцеву ЗОШ І-ІІ ст. відвідує 39 учнів, є 4 неповних класи. Керує навчальним закладом Олександра Яковенко.

- Школа побудована ще в 34 році, - розповідає Олександра Богданівна. - Розрахована на 160 місць, були часи, коли ця кількість добігала до двох сотень, та, на жаль, сьогодні спостерігаємо іншу тенденцію. Маємо неповні класи, найменше учнів у 6 класі - 1 дитина, найбільший клас - 4-ий, де семеро учнів. У школі працює 13 педагогів, діє 12 гуртків - 8 предметних та 4 - за інтересами, зокрема художня майстерня, рукоділля, умілі руки та театральний. Також на базі школи від Будинку школяра працює ще 2 гуртки - декоративно-прикладного мистецтва та моделювання. Творчі роботи дітей займають призові місця в області.

Школа і справді має якісне наповнення: і вчителі на своїх місцях, і діти мають бажання вчитися. Як і більшість шкіл району, Княжпільська не має власного спортзалу, проте є спортивна кімната, яка разом із бібліотекою ділять сусіднє 1-поверхове приміщення. Уся школа на пічному опаленні. Здається, що час тут завмер ще з колгоспної ери, хоча на 2 поверсі завдяки батькам та вчителям зроблено гарний ремонт, на такий же чекає, можливо, і 1-поверх, заміни потребують і шкільні стенди. За словами директора, це має бути зроблено найближчим часом.

Вхід до школи прикрашає хвойна алея, колись вічнозлені дерева через засуху висохли вщент. Тут їх нарешті дозволили зрізати.

сім-лік Василь ЯковенкоОДНА НА ДВІ

Княжпіль, що нараховує 303 двори, в яких проживає 782 осіб, одне з небагатьох сіл, яке має не просто ФАП чи ФП: тут діє лікарська амбулаторія, що розмістилася на базі колишньої дільничої лікарні. Т.в.о. лікаря амбулаторії працює Тетяна Кінделевич, 0,5 лікарської ставки має і Василь Яковенко, колишній дільничий лікар, нині головний лікар районного Центру ПМСД, депутат районної ради. До речі, Василь Іванович депутат-рекордсмен, який набрав у районі найбільшу кількість голосів виборців - 56,69%, витягнувши своїм результатом провладну партію на високі позиції.

За нього тут тільки й розмов - допомагає, підтримує, сприяє. Сімейним лікарем Василь Яковенко працює більше 30 років, тож знає не лише кожного княжпільчанина і його хвороби, а й жителів сусідніх сіл.

На обслуговуванні Княжпільської амбулаторії раніше перебувало 9 населених пунктів, що входили до складу чотирьох сільських рад - Княжпільської, Кульчиєвецької, Абрикосівської та Супрунковецької. А це майже 3,5 тисяч осіб! Після утворення Гуменецької громади, дві останніх сільських ради разом із медзакладами від’єдналися. Тож сьогодні княжпільські медики лікують жителів Княжполя, Кульчіївців, Сурженців та Калиня.

В амбулаторії приймає педіатр, є денний стаціонар, оглядова кімната, кабінет лікаря та стоматолог. Щоправда, останній, як і лабораторії, яких так не вистачає у ФАПах, належать до вторинного рівня надання меддопомоги, хоч це питання досить суперечливе.

кошоплет Зіна ПоліховськаЗАРОБИТИ Є НА ЧОМУ

Зіна Поліховська, яка себе називає останнім сурженецьким кошоплетом, плете кошики більше 50 років. Родом із сусідніх Сурженців, Зіна Василівна довгий час живе в Княжполі, тут мешкають її діти та онуки. Кошики плете на будь-який смак, має за це не лише грошову винагороду, а й вдячність від численних клієнтів, чимало грамот та нагород з району. За лозою жінка ходить аж у Сурженецький яр, але цьогоріч з матеріалом сутужно немає дощів. Свої вміння Зіна Василівна хотіла передати дітям чи онукам, але ті відмовляються. Плетіння з лози - справа не з легких, тут потрібне не лише вміння, а й неабияка посидючість.

Майже дві сотні літ у Княжполі поміщик Єловицький, який відкупив землі в Потоцького, заклав перший фруктовий сад на 30 десятин. Панську традицію продовжували за радянських часів та незалежності країни.поштарка

Земля в селі придатна саме для садівництва, тож мало хто із селян тримає в традиційному розумінні город біля хати - перевагу надають садам. Цьогоріч яблука приймали по 1,8 грн за 1 кг - це перше поповнення сімейного бюджету. Друге - молочна продукція. Майже в кожному дворі тримають худобу, а на хуторі Калинський що одразу при в’їзді в село по праву руку, жодне обійстя не ободиться без ВРХ. Молоко княжпільчани або здають на сусіднє ПП «Калинський ключ» по 4 грн за 1 л, або везуть на базар. Транспортне сполучення досить зручне, автобус їздить 5 разів на день, і всього за 9,5 грн домчить до Кам’янця.

У селі чимало одноосібників, які самотужки обробляють власні паї - хтось вирощує зернові, а більшість - все ті ж фрукти. Решту земель селян орендує СТОВ «Агрофірма «Україна».
Продукти і товари першої необхідності селяни купують у місцевих магазинах, один із них приватний, інший - райспоживспілки. До речі, це поки що єдиний взірцевий магазин райспоживспілки в районі, який не зачинений, не страшний, навпаки, з євроремонтом всередині та ззовні, наче міні-супермаркет.

Посушливе літо далося взнаки, й не в кожній криниці є достатньо води. У Княжполі мають так званий «басейн», у який стікається вода з трьох криниць. Її набирати приїжджають навіть сусіди.

ВЛАСНА ДАЧА

Княжпільські садиУ Княжпіль добре їхати на природу - від міста близенько, краєвиди чудові. На території заказника «Княжпільська дача» чимало урочищ із цікавим минулим. Є тут водоспад, на якому колись стояв млин. Лісова дача має дві скелі - Сокіл та Петрушка. У закутку між горами заховався хутір Гуцули на кілька хат. У міжріччі Гниловодки і Тернави зупинилася П’ята гора, на якій у 17 ст. було збудовано фортецю-городище. Городище мало підземний хід, через який можна було непомітно вибратися з фортеці в разі облоги. Про те, що тут жили пани, свідчать рештки Панського маєтка, що знаходиться, як їхати на Супрунківці. Місцеві бережно ставляться до природи, масових смітників немає, відходи везуть на напівпаспортизоване сміттєзвалище, хоч дехто їх скидає в ярок в кінці однієї із вулиць.

P.S. Найбідніший Княжпіль має всі можливості стати багатим і успішним селом, варто лишень власні ресурси спрямувати в потрібне русло. До прикладу, селяни можуть заробляти не тільки для себе, а й для власної громади. Сподіваємося, так і буде, адже кожен із Княжого вболіває за свою справу. Від «Сільського контролю» Княжпіль отримує четвірку, свою ж оцінку, шановні читачі, ви можете поставити в соцмережах групи «Сільський контроль» чи на сайті klyuch.com.ua в розділі «Опитування».


Теги: Сільський контроль, с.Княжпіль

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Земельну ділянку

Продам земельний участок 12 соток с. Лисогірка, Каменец-Подольский.
Лисогірка - 12 соток під індивідуальну забудову або дачу. По вулиці електромережа, є газопровід, водопровід для поливу. На території сад: вишні, абрикоси, груша, сливи, черешні, яблуні, смородина, дачний будиночок.




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.