Перейти на мобільну версію сайту


29.04.2016

МЕДИЦИНА ХМЕЛЬНИЧЧИНИ: ЖИТТЯ ПО-НОВОМУ

Хмельниччина потрапила до пілотного проекту зі створення госпітальних округів. Таку приємну новину повідомив директор департаменту охорони здоров’я Хмельницької облдержадміністрації Яків Цуглевич.
Ми зустрілися з Яковом Миколайовичем, аби дізнатися, що чекати медицині, й кам’янецькій зокрема від цього проекту.

- До пілотного проекту зі створення госпітальних округів потрапили Рівненська, Тернопільська та Хмельницька області, - каже Яків Цуглевич. - На Хмельниччині планується створення трьох госпітальних округів з опорною, або лікарнею невідкланої медичної допомоги. Центри округів будуть знаходитися в Шепетівці, Хмельницькому та Кам’янці-Подільському.

Госпiтальнi округи створюються, вiдповiдно до затверджених МОЗ критерiїв оптимiзацiї мережi закладiв охорони Яків Цуглевичздоров’я iз розрахунку один госпiтальний округ на одну чи кiлька адмiнiстративно-територiальних одиниць пiлотного регiону з чисельнiстю населення вiд 150 до 350 тис. осiб з урахуванням щiльностi розселення i статево-вiкової структури населення, стану транспортних комунiкацiй, їх географiчного розташування, перспективи соцiально-економiчного розвитку, а також позицiй територiальних громад.

У межах територiї одного госпiтального округу не може розмiщуватися iнший госпiтальний округ. Територiї адмiнiстративно-територiальних одиниць (район, район у мiсті) включаються до одного госпiтального округу.
Госпiтальнi округи можуть бути створенi також у разi, коли чисельнiсть населення в однiй чи кiлькох адмiнiстративно-територiальних одиницях становить менш як 150 тис. осiб або бiльш як 350 тис. осiб i їхнє нестворення унеможливить органiзацiю своєчасного надання вторинної (спецiалiзованої) медичної допомоги населенню за встановленими МОЗ нормативами медичного обслуговування населення.

- Що входить у поняття госпітальний округ?

- У межах кожного округу має бути здійснена диференціація лікарень, виходячи з інтенсивності медичної допомоги, що надається. Кожен округ матиме лікарню інтенсивної допомоги хворим з гострими станами, що передбачає надання цілодобової медичної допомоги хворим. Опорні, або лікарні невідкладної допомоги будуть оснащені новітнім обладнанням. Уже сьогодні потрібно думати про розміщення відділень, підготовку висококласних вузькопрофільних спеціалістів та середнього медичного персоналу. Будуть заклади для проведення планового та відновлювального лікування, заклади для надання паліативної та медико-соціальної допомоги а також хоспіс.

За структурою госпітальний округ складатиметься з багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування (організується на базі потужних ЦРЛ або міських лікарень); закладів для відновного лікування - відповідно до потреби; хоспісу, закладів медико-соціальної допомоги, так званого сестринського догляду; закладів для планового лікування хронічних хворих. Малопотужні лікарні, так звані дільничні або номерні, закриватися не будуть. У номерних, що в Оринині та Старій Ушиці відбудеться оптимізація ліжкового фонду, відповідно до потреб та кількості населення. Із державного та обласного бюджетів буде здійснюватися фінансування для надання вторинної і третинної рівнів допомоги.
Місто і район складатиме єдиний госпітальний округ. Лікарні, які матимуть спеціалістів і відповідне обладнання, будуть розвиватися.

- Як тоді відбуватиметься фінансування первинного рівня надання медичної допомоги?

- Грошове забезпечення цієї ланки повністю лягає на районний бюджет та бюджети об’єднаних територіальних громад.
У великих громадах, зокрема це стосується об’єднаних територіальних громад, передбачається створення Центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД). Малим громадам пропонується укладення договорів з ЦПМСД сусідніх громад в рамках міжмуніципального співробітництва.

В об’єднаних територіальних громадах, які мають три і більше амбулаторій, планується створення Центру ПМСД. Це дасть змогу об’єднаній громаді сконцентрувати кошти для поліпшення матеріально-технічного забезпечення, стимулювати медиків житлом, зарплатою, безкоштовним доїздом до місця роботи тощо.
Зауважу, що на тисячу жителів має бути одна амбулаторія, а один сімейний лікар повинен обслуговувати 1,5 тисячі населення. ФАПи збережуться, якщо в цьому буде їхня необхідність.

- Якове Миколайовичу, чи достатньо сьогодні амбулаторій загальної практики - сімейної медицини?

- Цьогоріч по області плануємо відкрити 11 амбулаторій, зокрема і в Кам’янець-Подільському районі. Минулого року ми відкрили 5 амбулаторій сімейної медицини. Якщо у сільській місцевості для відкриття амбулаторії враховується кількість населення, то в містах основним критерієм слугує принцип пішохідної доступності.

- Чи торкнуться реформи у галузі охорони здоров’я надання невідкладної та екстреної медичної допомоги?

- Плануємо, що, відповідно до проекту, в Хмельницькій області працюватиме єдина диспетчерська служба з надання екстреної допомоги, фінансування якої здйснюватиметься з державного бюджету. Наразі на її створення з обласного бюджету виділено 3 млн 300 тис. грн; кошти спрямуємо на проведення ремонтних робіт, закупівлю дизельної електростанції. Також плануємо закупити обладнання на 8 млн грн.

Практика єдиної диспетчерської служби вже давно існує в таких містах, як Харків, Київ, Дніпропетровськ, Львів. Диспетчер, який керує процесом та приймає виклики, на дисплеї буде бачити, де знаходяться автомобілі швидкої допомоги та який з них швидше дістанеться на виклик до хворого. Доїзд карети швидкої допомоги до сільського жителя має відбуватися за 20 хвилин, до міського - за 10 хвилин.

Для повного забезпечення надання екстреної медичної допомоги в області потрібно ще створити 16 пунктів екстреної медичної допомоги, в тому числі в Кам’янець-Подільському районі. Сьогодні ми прораховуємо, де краще їх розмістити. Ймовірніше за все, вони будуть у Вихватнівцях та Колибаївці.

Також будемо переймати досвід інших областей щодо розмішення автомобілів швидкої допомоги на великих АЗС. Це зменшить витрати на утримання приміщень.

Крім того, сьогодні маємо старий зношений автопарк, якого не вистачає. Свого часу 51 автомобіль область передала для потреб учасників АТО. Під час сесії обласної ради депутати підтримали звернення до Міністерства охорони здоров’я з приводу придбання автомобілів швидкої допомоги для Хмельницької області. Хоча би держава виділила кошти на 20 автомобілів класу В та С.

- Якою є ситуація щодо забезпечення регіону вакцинами.

- На жаль, забезпечення препаратами недостатнє. Ми перейшли на сучасну 2-валентну вакцину від поліоміеліту, а 3-валентні будуть зібрані зі всіх закладів і передані для утилізації.

Також по області виникла напруга з інсуліном, адже не було референтної ціни МОЗУ. З 1 травня інсулін відпускатиметься по рецептам хворим, які відтепер зможуть його придбати в аптеках. Наразі є перелік аптек, які уклали договір з департаментом охорони здоров’я Хмельницької ОДА на постачання інсуліну. Відповідно департамент буде відшкодовувати ці кошти аптечним закладам.

У 2016 році з Держбюджету було виділено 3 млн грн для проведення онкохворим першого курсу лікування хіміотерапії, чекаємо на надходження препаратів з МОЗ.

- Під час останньої сесії райради депутат Микола Жоган зачитав звернення від мешканців району, в якому ті скаржаться на низьке матеріально-технічне забезпечення ФАПів і практично відсутність там ліків. Як Ви прокоментуєте таку ситуацію?

- На жаль, маємо недостанє фінансування закладів медицини. Якщо сьогодні показник на одну людину 2,8 грн, а потрібно 3,3 грн, то зрозуміло, що люди будуть обурюватися. Фінансування з місцевих бюджетів, в тому числі з обласного не забезпечує хворих медпрепаратами в достатній кількості. Якщо сьогодні вартість одного ліжкодня в ЦРЛ складає 5,57 грн, то її треба підняти до 15-20 грн, а в амбулаторіях та ФАПах до 10 грн. За таких умов можемо говорити про забезпеченість медикаментами та належний догляд за пацієнтом.

Узагалі, на перспективу держава планує пустити кошти за пацієнтом. Не буде різниці, де він лікуватиметься, в державній структурі чи приватній, гроші будуть іти за хворим. Але для цього потрібні зміни в законодавстві в медичній галузі, зокрема в законах про фармацевтичну діяльність, страхову медицину тощо. Реформи в медицині маємо завершити до 2030 року.

Хворий буде вибирати якісну медичну допомогу, а де її будуть надавати - в приватній клініці чи державній, залежатиме від того, як розиватиметься та чи інша структура.

- Якове Миколайовичу, довгий час точасться розмови про страхову медицину, але далі розмов страва не рухається. Ваша думка з цього приводу?

- Страхова медицина однозначно має бути державною. На сьогоднішній день доцільно буде створювати так звані лікарняні каси. У цьому питанні маємо досвід Миколаївської, Львівської, Житомирської областей.
Головна мета діяльності Лікарняної каси полягає в забезпеченні своїх членів медикаментами, виробами медичного призначення та реактивами, діагностичного, консультативного обслуговування в стаціонарі, в умовах денного стаціонару, стаціонару вдома, в амбулаторних умовах лікувальних закладів.

Це сприяє і розвитку галузі охорони здоров’я, також це допомога медичним закладам у забезпеченні медичними препаратами, обладнанням, апаратурою та інструментом.

«Лікарняна каса» - це благодійна організація. Наприклад, член цієї каси сплачує щомісячний внесок у розмірі 50 грн, натомість окрім медичного забезпечення під час хвороби має низку заохочень, можливість зробити діагностику за направленням лікаря, брати участь у соціальних програмах тощо. Коли хворий є членом лікарняної каси, йому не потрібно думати про медичне забезпечення, адже за все потурбується його благодійна організація. Це своєрідна каса взаємодопомоги. Можливо, комусь і не знадобляться тих 50 грн, які він сплачує щомісяця, але це капіталовкладення в майбутнє, й у разі потреби ним завжди можна скористатися.

- Якове Миколайовичу, наостанок хотілося б почути Ваше бачення як обласного депутата щодо питання децентралізації та об’єднання громад. Чомусь цей процес зупинився в часі, чи варто зволікати?

- Скажу одне - зворотнього шляху немає. Чим скоріше громади об’єднаються, тим краще буде для них. Вони отримають кошти на різні програми соціально-економічного розвитку, школи, ФАПи.

Сьогодні громада має брати відповідальність за свій розвиток, шукати шляхи наповнення бюджету та рухатися вперед. Ті, хто будуть це робити, матимуть перспективу.

Теги: Яків Цуглевич, медицина, медична реформа

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.