Перейти на мобільну версію сайту


29.07.2016

МАЛИЙ КУТОЧОК НА ЗЕМЛІ - ЗАЛІССЯ ПЕРШЕ

заліссяДістатися до Залісся Першого, яке цього тижня потрапило під пильне око «Сільського контролю», зовсім не складно: їдете по трасі в напрямку Оринина, повертаєте на Кадиївці, проїжджаєте село повздовж (робіть це дуже повільно, бо дорога там жахлива) і за наступним лісом вцілите прямісінько в Залісся Перше. По самому населеному пункту, який після війни змінив назву, краще їздити на авто чи прокладати піші маршрути лише в добру погоду - так у вас буде менше проблем. А от власне дороги - це і є головна проблема села. Отож, помандрували!

До 1946 року село Залісся Перше носило назву Фридрівці. У 1410 році в документах воно згадується як «Фридрівці на криницях». Село у свій час належало туркам, згодом - полякам, зокрема Вацлаву Ржевуцькому. У 1831 році панські землі конфіскували, а з фридрівецького та кадиєвецького лісів утворили казенне лісництво. Напевне, назва довго муляла очі радянській владі, що вона все ж таки спромоглася на її зміну після війни, провівши декомунізацію на власний лад, а точніше «депанізацію». 

Сьогодні у Заліссі Першому налічується 469 дворів, у яких проживає майже тисяча людей. Четверту каденцію поспіль селяни довіряють керувати селом Михайлу Олійнику. 

Сільський голова Михайло Олійник- Ми ніколи не були самодостатньою сільською радою, тож проблем завжди вистачало, - зізнається Михайло Васильович. - Самі бачите, які в нас дороги, в аварійному стані знаходиться сільський Будинок культури. Цього року ми вже перерахували 50 тис. грн, аби дорожня служба полатала нам під’їзд до села. Будуть гроші, то ще перерахуємо.

Михайло Олійник не замовчує проблеми, не запевняє, що в селі все прекрасно. І це правильна позиція керівника: не лише говорити про здобутки, а й визнавати недоліки і йти в напрямку їхнього виправлення.

І якщо дороги просяться на ремонт, то варто було би звернути увагу й на зупинку, що в центрі села. Переконані, мішка цементу вистачило, аби загладити облуплені стіни. 

Цікаво, дорожнику з ДЕД, який родом із Залісся Першого, не соромно, що в його селі дорожні знаки перекошені та встановлені аби-як? Чи до свого руки не доходять?! 

БАЙДУЖИХ НЕМАЄ

У Заліссі Першому є 73 дитини дошкільного віку та 78 школярів. Малюки мають змогу відвідувати дитсадок «Золотий колосок», а старші - місцеву ЗОШ. 

Дитячий садок, директором якого вже два роки працює Тетяна Олійник, відвідує 30 діток. Малюків приймають сюди з 3-річного віку, діє дві групи - молодша і старша. Батьківська плата складає 4 грн/день.

Директор дитсадка Тетяна ОлійникДошкільний заклад, в якому колись була школа, хоч невеликий, але компактний. Коштами садочок не обділений, і це видно одразу по килимах на підлозі та дитячих меблях, але й те, що працівники закладу не чекають манни небесної, також помітно - скрізь картини, аплікації, поробки як дітей, так і дорослих.

- Зараз стільки всього гарного можна зробити власними руками, - каже Тетяна Іванівна. - Наші вихователі Ольга Подолян та Світлана Швець хапаються за кожну ідею, і з задоволенням втілюють її у життя разом із дітками.

Є у дитсадку куточок ляльки-мотанки, дитяча українська світлиця, в якій маленьке ліжечко, прикрашене вишивкою, дитячі українські костюми, навіть, маленька розмальована піч. Усе тут чисто й охайно, кілька років тому зробили сучасний ремонт кухні. На подвір’ї, окрім різноманітних гойдалок, що збереглися в ідеальному стані, є й елементи декору, зроблені з шин та пластикових пляшок. 

Не відстає за рівнем охайності та комфорту Заліська ЗОШ І-ІІІ ступенів, якою третій рік поспіль керує Тетяна Пирогівська.

- Сучасну школу в селі побудували в 1976 році, її першим директором був Віктор Валяровський, 32 роки закладом керував Валерій Клеванський, - розповідає Тетяна Василівна. - Сьогодні ж тут здобувають знання 82 дитини з Залісся Першого та сусідньої Параївки. Перагогічний колектив із 18 вчителів - молодий та енергійний, байдужих немає. Ось, наприклад, учитель інформатики Олександр Левицький самотужки зробив інтерактивну дошку й узагалі клас інформатики є чи не найкращим. 

Директор школи Тетяна ПирогівськаКожен куточок школи заповнений виставками робіт учнів, їхніми портретами, різноманітними стендами. Заліська школа має власний гімн, герб та учнівський парламент. Тут просторі класи, майже скрізь сучасні парти, велика їдальня, яка за потреби перетворюється в актову залу, є дві майстерні - слюсарна та столярна - зі станками, що нині рідкість для шкіл. Справжньою окрасою школи є українська світлиця - простора, наповнена різними експонатами, починаючи від маленької праски і закінчуючи великоднім деревом, прикрашеним писанками.

Колись найбільшою проблемою цієї школи був спортзал, який нині знаходиться в аварійному стані. Та сьогодні вже є майже 400 тис. грн на його ремонт, тож у новому навчальному році дітлахи матимуть можливість із комфортом проводити і спортивне життя.

ЩОСЬ ЛАТАЮТЬ, А НА ЩОСЬ ЧЕКАЮТЬ

На честь 50-річчя радянської влади збудований просторий клуб у селі. Сьогодні він в аварійному стані. Завклубом Іван Нечай каже, що концерти та дискотеки тут ще проводяться. Але як глянути на ті стіни та стелю, що от-от впаде, то стає страшно від того, щоб вона не посипалась комусь на голову під час якихось урочистостей. 

комп’ютерний клас- Вхідні двері та вікна замінили нещодавно за кошти сільської ради, - каже Іван Миколайович. - Бібліотеку перенесли в сільську раду. Є ще кімната кіномеханіка, який, до речі, довгий час крутив у селі кіно, але вона зачинена. 

Про декомунізацію в селі, напевне, не чули: на фасаді клубу здоровезна табличка, як пам’ять про радянське минуле, а стеля СБК (такої ми ще не бачили) розмальована гербами колишніх соціалістичних республік. Від малюнків планують позбутися, як знайдуть кошти на ремонт даху, або ж він колись завалиться. 

У приміщенні сільської ради знайшлося місце не лише для сільської бібліотеки, а й для поштового відділення та фельдшерсько-акушерського пункту. Тут також потрібен ремонт: від спеки і перепадів температур стіни вкриваються тріщинами. Про газове опалення у селі мріють давно, та чи стане це реальністю?

- Свого часу люди закопали практично два мільйони гривень у землю, - каже сільський голова. - По селу встановлено майже 17 км газових труб, по дворах - 320 підводів, так званих «гусаків», залишилося прокласти 2 км 160 м газопроводу до самого села від Привороття - і нарешті ми будемо з газом. У середньому кожному двору така газифікація обійшлася в 6 тис. грн. 

До речі, Залісся Перше є у списку сіл, де планують завершити газифікацію, на що з бюджету виділено 939240 грн.

Не позбавлений населений пункт і ще одного блага цивілізації - вуличного освітлення: вночі горять більше сотні ліхтарів, щоправда плата за електроенергію кусає - 2,20 грн/кВт.

дитяча світлицяУ планах сільського голови зробити паспортизоване сміттєзвалище. За кошти місцевих жителів збудована церква, частково вона перебудована із колись старої хати. Капличку планують збудувати і на кладовищі, що при в’їзді в село. Та до Бога, як і по всіх селах, безперешкодна дорога лише у вихідні чи святкові дні, тож подивитись, яка церква всередині, нагоди не мали.

ЗАРОБЛЯЮТЬ НА ВСЬОМУ

Люди в селі роботящі, хапаються за все, щоб заробити якусь копійку. Тут тримають до 200 голів худоби, молоко здають на «Лактіс» та Борщівський молокопереробний, але останній розрахунки проводить із затримками, та й на літній період ціна на молоко впала до 2,80 грн/літр. 

Землі селян орендують два великих агропідприємства - ТОВ «Енселко-Агро» та ПП «Аграрна компанія-2004», яка, до речі, щороку проводить у селі свято хліба. Обидва агропідприємства допомагають як селу, так і селянам.

Овочівництвом та городництвом займається ПП «Золота нива», керівником якої є Ольга Павлунішена. Вона, до речі, постачає продукцію для харчування дітей у школах та дитсадка. Жінка обробляє 27 га паїв, на яких вирощує картоплю, капусту, городину та технічні культури.

Є в Заліссі Першому навіть ковбасний цех Валентини Щербань, але працює він, якщо є замовлення на продукцію.

будинок культуриРозпайований колгоспний сад залісчани доглядають самотужки. Зрештою, майже на кожному обійсті є власний садок, тож фруктів тут достатньо. Коли достигають яблука, в село приїжджає вантажівка й забирає урожай. Цьогоріч яблука по 80 коп за 1 кг.

У Заліссі Першому є аж п’ять магазинів, із цього села можна потрапити на Чорнокозинці, Шустівці, Лісківці чи Ріпенці. Залісся Перше не так вже й далеко від Кам’янця - за якихось 26 км; до міста щоденно ходить рейсовий автобус.

ВИСОКА ЦІНА ПАТРІОТИЗМУ

Доброволець Василь Джаламага повернувся із АТО з важкими пораненнями. Під час одного з бойових завдань хлопчина підірвався на міні, йому відірвало ногу й кілька фалангів пальців на руці. Дякувати Богу, залишився живим. Йому зробили 16 операцій, гроші збирали всім селом. 

Ще один доброволець із Залісся Першого, Володимир Ганюк, за своє бажання захищати Батьківщину поплатився тюремним ув’язненням та умовним терміном. Підрозділ, у якому служив Володимир, ще на початку подій на сході ледве вижив під шквальними обстрілами «Градів», згодом - потрапив у полон. Із Ростова українських полонених передали в Запоріжжя, а там - постійні допити і суд... Сьогодні молодий юнак не може отримати посвідчення учасника бойових дій, бо комусь треба було таких як він із захисників перетворити на зрадників...

Заліська сільська радаНе була прихильною і доля до ветерана Другої світової війни, нині покійного Павла Олійника. Чоловік пройшов усю війну, побачив немало горя, та вся його звитяга була перекреслена поривом вітру під час військового параду в Москві, який вирвав із рук портрет Сталіна. Така необрежність коштувала чоловіку 10 років тюремного ув’язнення...

Сьогодні кордони держави захищають 10 добровольців із Залісся Першого, всі односельці сподіваються, що хлопці повернуться додому живими й неушкодженими.

ЛІКУЄ ВОДА

Залісся Перше зі всіх боків оточене лісами, які належать ДП «Кам’янець-Подільське лісове господарство». У лісах чисто, немає масової вирубки, а як добряче прогулятися і знати місця, то ще й можна грибів назбирати.

Вода із «Злодійської кринички» має цілющі властивості, принаймні в цьому нас запевнив заліський самітник Василь Мазур. До кринички, яка знаходиться в яру, треба йти через увесь ліс. Чоловік веде нас протореною стежкою, у руках - пластиковий бутель для води. Усю дорогу він не змовкає, розповідає про своє життя й те, як вода допомогла йому вилікувати гулю на шиї. 

Перекошені дорожні знаки- До цієї кринички ходжу щодня вже 22 роки, - каже чоловік. - Так мені лікарка в Києві сказала, і я цією водою вилікувався. Узагалі, проточна вода дуже лікувальна. А знаєте, чого криничка називається злодійська? Бо в цих краях орудувала банда. Злодії крали все в людей, а як ішли через ліс, то пили воду з цієї кринички.
Василь охочий до легенд і байок, від нього ми їх наслухалися чимало.

P.S. Люди в Заліссі Першому привітні й щирі, люблять своє село, складають про нього вірші. «Малий куточок на усій Землі, моє Залісся Перше дороге, тут завжди жити хочеться мені, я так шаную і люблю тебе!», - це уривок із поезії залісянки Катерини Шупарської. Про село пишуть тоді, коли в ньому комфортно жити. Переконані, залісяни цінують свою малу батьківщину й усіляко про неї дбають. За це ми ставимо селу Залісся Перше «четвірку».

Свою оцінку, шановні читачі, ви можете поставити в соцмережах групи «Сільський контроль» чи на сайті klyuch.com.ua в розділі «Опитування».


Теги: Сільський контроль, с.Залісся-1

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.