Перейти на мобільну версію сайту


17.06.2016

ЛАСТІВЦЯМ ЗІРВАЛО ДАХ

анонсНемає нічого гіршого, аніж з багатства скотитися в бідність. Після депресії, яка враз стає єдиним станом душі, починається звикання. І убогість, яка існує, перестає бути тимчасовим явищем, з кожним днем набираючи ознаки стабільності. У цьому багні грузнеш миттєво, але щоб із нього вибратися, потрібна нереальна сила волі, почуття власної гідності й величезне бажання бути кращими.

Сьогодні село Ластівці, центральна садиба Ластовецької сільської ради, повторює цей шлях. Якщо не зупинити процес, він потягне за собою підпорядковані села - Збруч та Ісаківці.

До Ластівців, яке від своїх сусідів сховалося за пагорбом, швидше і зручніше добратися через Жванецький напрямок. Неподалік проходить міжнародна траса, якою можна потрапити в Тернопільську область; до неї, як то кажуть, рукою махнути. Не так давно село відзначало 500-ліття з Дня народження. За цей період було все, та такої безвиході, мабуть, давно...

У село можна потрапити двома шляхами: неподалік Ісаківців повертаєте на першу дорогу праворуч і заїжджаєте в село через військове містечко. Якщо ж поїдете через Збруч, що за кілька кілометрів нижче заїдете з іншого боку - й дорога вестиме через кладовище. 

Окрім того, що дорожніх вказівників із написом села ви не побачите, приготуйтеся до екстриму. Аби зрозуміти, що ви їдете в правильному напрямку, орієнтиром слугуватимуть залишки асфальту, що де-не-де вигулькують як гриби після дрібного дощу. Отож, погода сонячна, місцями асфальт - їдемо!
Маршрутка сюди добирається двічі на день, за 18 грн можна потрапити в Кам’янець. Щоправда, в понеділок із села на громадському транспорті не виїдеш, автобус сюди просто не йде.

Сільський головаУ МІНУСІ ЛИШЕ КОМУНАЛЬНЕ

Сьогодні на території Ластовецької сільської ради проживає 1006 жителів, з яких 590 - ластовецькі, решта - зі Збруча та Ісаківців. Очільниця села Тетяна Княгинецька родом зі Збруча, до обрання в жовтні минулого року сільським головою (до речі, перемогла на виборах і як сільський голова, і як депутат районної ради) виконувала обов’язки поперднього очільника села, який подався на схід, у зону АТО.

У сільській раді, яка ділить приміщення із місцевим фельдшерським пунктом та поштовим відділенням, саме йде ремонт. Тетяна Володимирівна зізнається, що роблять його власними силами, адже у сільському бюджеті грошей на це не вистачає. Щоправда, в разі необхідності допомагають спонсори - аграрії, що орендують землю.
- Більшість ластовецьких земель обробляє фірма «Нібулон, - каже сільський голова. - 70 га є в «Кернела» та 35 га паїв орендує у селян місцевий фермер. Маємо ще кар’єр «Мустанг», який поповнює сільський бюджет на майже 5000 грн щомісяця.

Є в Ластівцях і власне комунальне підприємство «Ластовецьке», директором якого працює Наталка Короташ. Підприємство мало б обслуговувати шість багатоповерхівок військового містечка, проте люди, які там проживають, за комунальні послуги сплачувати не поспішають. Тож комунальне в боргах. Зрештою, і з його директором не все зрозуміло - подейкують, що жінка зібралася за кордон, подалі від такої роботи, на яку, напевне, взагалі не ходила. Директор на папері, тільки «чий»?

Із 1 липня за новим законом багатоповерхівки або мають створювати ОСББ, або ж наймати управителя. Тож потреба в КП «Ластовецькому» навряд чи існуватиме, хіба що воно «в мінусі» протримається до чергового об’єднання сільських рад, із яким на цьому кущі ще вагаються, адже не можуть визначитися, де буде центр новоствореної громади.

ФельдшерСУМЛІННІ ДО РОБОТИ

Власними силами та з допомогою сусіда-аграрія Івана Грубі роблять ремонт і в місцевому фельдшерському пункті. Ось уже 5 років тут працює Світлана Богачик. На обслуговуванні у фельдшера перебуває майже 600 селян.

- Живу в селі, тож часом і вихідного не маю, - жартує Світлана Леонідівна. - І в неділю телефонують, і в свята, все лишаю і йду. А я одна на увесь ФАП - і фельдшер, і санітарка, і завгосп. 

Трудиться як бджілка і місцева поштарка, яка одночасно і завідувач поштовим відділенням Наталя Мікула. Кімнатка для пошти хоч невеличка, але охайна. Сьогодні Укрпошта виживає як може, тож окрім кореспонденції можете придбати печиво, цукерки, пральний порошок і різні дрібнички. І якщо на друковану продукцію ціни помірні й «від виробника», то на решту - завищені. З такими цінами конкурувати з місцевими магазинами, де все значно дешевше, практично неможливо. До речі, в Ластівцях є лише один магазин, де можна придбати і промтовари, і продукти.

НВК КОНТРАСТІВ

Ластовецький НВК І-ІІ ступенів, директором якого є Олександр Каськов, об’єднав під одним дахом школу і дитсадок. За задумом сільська школа будувалася в 1991 році як початкова. За свій короткий вік вона пережила три реорганізації: з 2005 р. - НВК, з 2011 р. - окремо школа і садок (тоді завідувачем ДНЗ працювала Валентина Настіна - прим. Авт.), у 2015 р. - знов об’єднані в НВК.класна кімната

Сьогодні тут навчається 30 учнів, найменше їх у 8 і 9 класах - по 1 школяру, найбільше було в 4 класі - аж семеро, 1 класу взагалі не було. Разом із директором педагогічний колектив нараховує 9 осіб. 

Ластовецька школа вас точно не залишить без емоцій - вона контрастна у всьому. Потрапивши всередину, отримуєш першу порцію позитиву - невеличкий шкільний коридор, оздоблений дерев’яними панелями, під ногами - сучасна плитка. Класні кімнати також із ремонтами, але... Ледве стрималась, побачивши крихітний клас із однією партою. Таке «розкішне» навчання не дозволяли собі навіть заможні європейські родини. Спортивна зала взагалі шокувала: підлога і стіни до половини встелені деревом, грати на величезному вікні також дерев’яні, а все приміщення просякнуте стійким, сташенно їдючим запахом лаку! Таке відчуття, що спортивну кімнату щойно пофарбували, або ж вона в школі для краси й на показ, адже, якби діти займалися там фізкультурою, дерев’яні панелі увібрали в себе зовсім інші запахи. Узагалі, будівельними і санітарними нормами передбачене саме таке оздоблення спортзалу?!

Коридор, що веде в їдальню, а звідти - в дитсадок, наче з якогось фільму жахів - полущені стіни й обдертий лінолеум. Зрозуміло, що цю ситуацію виправити легко, достатньо лише зробити ремонт, але... Від вигляду їдальні взагалі відняло мову! Вузенька кімната, через яку по всій довжині складено докупи два столи зі двома довжелезними лавками. Навпроти - умивальник, на який начеплено пластмасовий рукомийник - і не знати, звідки тече вода й де мити руки. У кутку - дві дерев’яні полички, на які, за словами директора, діти складають тарілки після того, як поїдять. Враження від їдальні - ніби сидиш на якомусь «парастасі» чи весіллі й от-от подадуть голубці...

садочокНа відміну від школи, у садочку, який за списком відвідує 18 дітей, все було на своєму місці: велика й простора кімната для ігор і розваг, купа іграшок, сучасні меблі, чудова спальна кімната. І якщо ДНЗ приєднали до НВК в минулому році, висновок лише один: останніх п’ять років попередній керівник дитсадка був на своєму місці. Сьогодні ДНЗ відвідує з десяток дітлахів, батьківська плата за перебування складає 4 грн/день.

По-бідному виглядає і подвір’я НВК - ані гойдалок, ані пісочниці, ані нормальних руколазів. Де і чим граються діти, невідомо. Можливо, відсівом з вугілля, нагорнутим купою біля котельні, що зразу за школою?

МОЖЕ, ОБСЕРВАТОРІЮ?

Від здоровенного сільського клубу, що в самісінькому центрі села, залишилися лише стіни, які ще дивом вціліли. Приїхати і завмерти від здивування - колишній Ластовецький сільський клуб пропонує своїм відвідувачам відчути культурний шок. Ще більшого контрасту додасть бібліотечкий пункт у єдино-вцілілій із дахом (!) кімнаті. У ньому навіть пластикові вікна й металеві двері. Працює бібліотека лише у вихідні, 5 годин у день.

До такого стану культурний об’єкт довело «попереднє керівництво», мовляв, будівля знаходиться в центрі села і її можна було би вигідно продати. Тільки питання, кому потрібні такі інвестиції?

вікно в європу- Сьогодні клуб можна використовувати під обсерваторію, - жартують місцеві. - Стіни є, залишився тільки купол.

Поки ластовецька культура заростає бур’янами й обсипається штукатуркою, їй зробили альтернативу - за кількасот метрів, у приміщенні, схожому на хату, облаштували новий сільський клуб. Він невеличкий, із написом на стіні «Бар. Віра, Надія, Любов», із барною стійкою всередині. Також культура, хіба що вживання алкогольних напоїв...
Як біля одного, так і біля другого клубу, причаїлися храми духовного - місцева церква, перероблена з сільської хати, та невеличка капличка.

ПОСТРАДЯНІЗМ

Сільський клуб - це не єдиний об’єкт у Ластівцях, якому зірвало дах. Одразу за селом чемним рядком розмістилися майнові комплекси колишнього колгоспу, тепер розділені на людські паї. Від минулого господарства, окрім руїн, зроблених руками людей, у спадок залишився пам’ятник Кірову, що знаходиться вже на приватній території.

Колись у Ластівців були всі шанси вирватися з цієї багнюки - агрохолдинг «Нібулон», який є основним орендарем тутешніх земель, хотів розмістити на цій території один із підрозділів. Умови для цього були всі: і майнові комплекси, тоді ще в збереженому стані, і близька відстань до полів, які вони обробляють, але... не склалося, чи не зійшлися в ціні з «попереднім керівництвом». Тепер завдяки «Нібулону» процвітає колись Богом забуте Привороття, а Ластівці залишилися біля розбитого корита та ще й з дірявими дахами.

Те, що ластівчани неохоче переймаються минулим, демонструє і кладовище на іншому кінці села. Нове - необгороджене, старе - із пеньками від нещодавно зрізаних дерев. Суцільне поле, з краю якого стирчать хрести, та й дорога в останню путь не в кращому стані.

Військова автономіяВІЙСЬКОВА АВТОНОМІЯ

Автономна республіка «Військове містечко», що сховалося на пагорбі під лісом, дещо зверхньо поглядає на Ластівці. Колишні військові та їхні сім’ї живуть за своїми законами й правилами. До речі, за стільки років існування містечка жодна дитина звідти не ходила в місцеву школу. Для своїх чад військові наймали спеціальну автівку, яка возила їх через міст, попри Жванець, де також є велика школа, аж у хотинську ЗОШ №5.

Територія військового містечка майже вся огорожена колючим дротом, лише де-не-де він зрізаний, тож можна перелізти й побродити по секретному об’єкту. 
Внизу змійкою петляє річка Жванчик: є місця, де вона стрімка і мілка, а є й глибокі, якраз для купання. Трохи вище за військовим містечком набрели ми на стихійний смітник - увесь непотріб місцеві скинули в кущі. Дякувати сільському голові, вона вчасно зреагувала на зауваження й за кілька годин сміття було прибране. Щоправда, жителі містечка від нього відхрещувалися, мовляв, насмітити могли лише сільські.

КУДИ ЙТИ?Сільська архітектура

З одного боку Ластівці підпирає невеличкий ліс, який тут називають Стінка; через все село тече річка і, здається, що природа хоче затишку. Люди в селі роботящі - тримають худобу, обробляють землю, але складається враження, що кожен сам за себе. Якщо ж не мають біля чого гуртуватися, то в якому напрямку будуть розвиватися, і чи будуть після того, як довго скочувалися до зубожіння?

У Ластівцях хоч сядь, та й плач. Здається, ніби і щось робиш, а результату не видно, чи точніше він такий, якого краще не бачити.

За байдужість до себе, як до громади, ластівчанам хочеться поставити «двійку», а населеному пункту загалом - «трійку» із надією, що нинішнє керівництво залишить після себе інакший слід, аніж попередники...

Свою оцінку, шановні читачі, виможите поставити в соцмережах групи «Сільський контроль» чи на сайті klyuch.com.ua в розділі «Опитування».


Теги: Сільський контроль, Ластівці

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.