Перейти на мобільну версію сайту


12.08.2016

«ХМІЛЬНИЙ» КОРДОН

брагаНа лівому березі Дністра, між Жванцем і Бабшином, розляглося село Брага, що входить до складу Жванецької сільської ради. Близьке сусідство із річкою, чудовий мікроклімат та мальовничі краєвиди, просякнуті історією, зробили із Браги гібридне село, яке оживає влітку, насолоджуючись гаміром дачників і гостей, та завмирає взимку, впадаючи в сплячку.

У літній сезон тут мляво, навіть, млосно. Хоч у Дністрі як раніше покупатися не вийде, проте незвичним ракурсом Хотинської фортеці, яка тут наче на долоні, помилуватися можна. Тож їдемо за ракурсами і новими враженнями.

Доїхавши до Жванця, звертаємо з міжнародної траси біля вказівника «Гринчук-12» і прямуємо до кінця населеного пункту. За місцевим магазином, що на краю села, йде дві дороги, і обома можна потрапити в Брагу, щоправда, тією, що правіше, заїдете, як то кажуть, із заднього ходу й виїдете до місцевих дач.

Усього кілька кілометрів заасфальтованою трасою, яка веде на Гринчук, і повертайте на першій дорозі, що веде праворуч. Головне, не проскочити поворот, адже жодного вказівника із написом села ви не знайдете, незалежно від того, з якого боку будете заїжджати.

ДНІСТЕР МІЛІЄ, ТУРИСТІВ НЕ ЛЯКАЄ

Дачні колоритиБрагу умовно можна поділити на дві частини - дачну та сільську. Прибережна смуга повністю засіяна будиночками - великі, малі, заможні й бідні - всі туляться до Дністра, якого вже другий рік поспіль у цих місцях майже наполовину менше. Із Дністром біля Жванця та Браги взагалі катастрофічна ситуація. Нестача опадів та часті скиди води на Новодністровській ГЕС призвели до часткового пересихання річки. Сьогодні добрий шмат Дністра біля Браги в напрямку Хотина можна пройти пішки. Вода в річці брудна і смердюча, вздовж берегової лінії купа сміття... Здавалося, про який відпочинок може бути мова? Але ні, місцеві й дачники купаються! Мабуть, їх не бентежить обезводнення Дністра, до якого, перш ніж добратися, треба подолати дорогу з очерету, якість води та загальний вигляд річки.

Єдине, що рятує око від сірої буденності, незвично близький вигляд на Хотинську фортецю: до неї ніби рукою подати. Можливо, саме цей фактор приваблює туристів, які не проти віддати за добу перебування в цих краях від півсотні до півтисячі гривень, залежно від якості помешкання та комфортних умов.

Дачні будиночки тут придбали чи побудувати і чимало відомих кам’янецьких політиків та бізнесменів.

Сільська частина в Бразі не настільки розмірена й малорухлива, вона у постійних пошуках роботи. За останніми даними із паспорту місцевої громади дізнаємося, що в селі проживає 175 мешканців, із яких 10 дошкільнят, 18 школярів, 10 працюючих та аж 111 громадян, які перебувають на обліку, як ті, що шукають роботу! Лише 10 селян мають офіційне працевлаштування, решта - або ж працює нелегально, перебиваючись тимчасовими заробітниками, або ж виїхала за кордон у пошуках кращої долі.

ОЛЕКСАНДРІВСЬКЕ УКРІПЛЕННЯ І ЦЕРКВА

Дуби такіСьогодні у Бразі не так уже й багато дворів - всього 67. Населений пункт не позбавлений історичного минулого, як і всі прикордонні села. З «Історії міст і сіл України. Хмельницька область» дізнаємося, що в Бразі було знайдено залізоплавильні горна черняхівської культури. У 18 столітті тут була поштова станція, яка утримувалася за кошти російського уряду. До речі, такі станції, крім Браги, були в Довжку, Черчі, Дунаївцях, Зінькові, Летичеві тощо. У 1845 році царський уряд викупив у поміщика Комара Жванець разом із селами Гаврилівці та Брага.

Це ще одна пам’ятка історії, яка на сьогодні майже не збереглася, принаймні, необізнаній людині, яка вперше потрапила в Брагу, важко буде зорієнтуватися та ідентифікувати горби, порослі травою та частково розорані, із історичними оборонними спорудами.

Як пише Вікіпедія, колись Олександрівське укріплення було цілком модерновою потужною земляною оборонною спорудою. Складалося воно з чотирьох бастіонів та равеліну. З'явилося укріплення далекого 1621 року з ініціативи тогочасного власника Жванця Валентія-Олександра Калиновського. Саме на його честь бастіони й отримали своє ім'я. 

Свого часу тут таборували турецькі, українські, польські та російські солдати. 1793 року Олександрівське укріплення в переліку «Укріплень, замків і старовинних валів у Подільській губернії» зазначено під назвою «Бастіоний шанець», а на мапі середини XIX ст. — як «Жванецьке укріплення». Зараз важко відтворити навіть в уяві планування укріплення за козачих часів: вали частково розорані.

Ще одна, не менш історична споруда - церква святого Миколая. До 17 століття вона була дерев’яною, згодом на її місці за кошти прихожан побудували нову кам’яну. Службу в церкві править отець Олександр. Одразу біля храму встановлено пам’ятний хрест на честь колишніх священників Снігурських. При вході в церкву ростуть три кремезних дуби, які, і вдвох заледве обіймеш.

Варварство у сільській культуріБАЙДУЖІСТЬ ПЕРЕВАЖАЄ

Брага належить до когорти сіл, у яких із діючих об’єктів інфраструктури залишилися лише магазин та клуб. І якщо перший заклад знаходиться ще в більш-менш пристойному стані, там можна придбати свіжий хліб і до хліба, то від вигляду клуба виникає тільки одне питання: «Звідки така байдужість?».

Будівлю для храму культури після розваленого й майже зруйнованого старого закладу підібрали нову. Здалеку вона охайна, частково пофарбована в зелений, певне, щоб видно було, що в цьому селі є хоч щось нове. Та підходимо ближче: таблички з назвою закладу немає (не встановили, чи хтось безсоромний вкрав), а металеві двері, надійно замкнені на колодку, хтось ніби пошматував, намагаючись пролізти всередину.

Місцеві жителі кажуть, що сільский клуб майже не працює, лишень на вибори тут гостинно відчиняють двері для підрахунку голосів. Молодь, сільська і дачна, тусується під клубом - на посиденьки збираються в місцевому парку, що за кілька метрів звідси. Звичайно, назвати це місце голосним словом «парк» важкувато: він занедбаний, захаращений сміттям, тут на вечірній променад вибігають коти і собаки, а вдень пасуться корови, бо пасовища в селі для худоби немає.

Та й до самого епіцентру відпочинку (стола із лавочками під деревом) без огиди підійти не вийде. Важко прагнути до цивілізації, коли не помічаєш бруду під ногами. Сидіти біля сміття й у смітті - це якась нова молодіжна субкультура?

Відпочинок серед сміттяЗвичайно, можна було би поганяти м’яча на місцевому спортивному полі, що за клубом, на ознаки якого вказують футбольні ворота. Ще який рік тому вони мали сітки, які придбав мсіцевий орендар і аграрій Віталій Завадський, та за якийсь час спортивний інвентар зник, як і бажання до спортивного розвитку села.

Одразу за парком - фельдшерський пункт, але він уже недіючий. Керівництво від медицини визнало недоцільним утримувати в Бразі такий об’єкт, адже звідси до Жванецької амбулаторії рукою подати. Як будуть використовувати приміщення, що вивільнилося, наразі незрозуміло, головне, щоб із цим питанням вирішили швидше, і будинок не заріс чагарниками, як це сталося із колишньою колгоспною лазнею.

У селі немає ані школи, ані дитсадка: діти добираються на навчання й виховання шкільним автобусом у сусідній Жванець.

Якщо на перший погляд здається, що Брага загинається від відсутності інфраструктури, то місцеві жителі вже змирилися із такою ситуацією, більше того - прижилися й призвичаїлися на новий лад, вишукуючи альтернативні варіанти заробітку.

Бразькі газдині тримають худобу та птицю, свіже молоко, сир, сметану та яйця продають дачникам з міста і туристам. Чоловіки у сезон йдуть працювати на будівництво, переважно в сусідню Чернівецьку область. Як гарний врожай дає гринчуцький сад, там також знаходиться робота.

ПташникиПри в’їзді в Брагу по ліву сторону розмістилися пташники агрофірми «Авіс». Сьогодні вони недіючі, хоч кілька років були вщент заповнені птицею. Разом із можливістю влаштуватися на роботу, підприємство створювало для селян свої незручності - на поля за селом вивозили курячий послід, і сморід від нього стояв нестерпний. Після того, як кілька років тому в довх пташниках було виявлено сальмонелу, виробництво згорнули, а кури вивезли. 

Землі місцевих орендує ТОВ «Максфарм», директором якого є Христина Завадська. Аграрії вчасно розраховуються із людьми за паї, та й за підтримку соціальної сфери не забувають. Та, на жаль, підтримка, це аж ніяк не розвиток, який, у свою чергу, залежить винятково від місцевих жителів.

НА СЕЗОН

Смітити в селі - справа буденна. Деякі хазяї, аби далеко не ходити, викидають сміття одразу за подвір’ям, решта везуть непотріб у місцевий яр. Звичайно, тут немає паспортизованого сміттєзвалища, але в сільській раді над цим працюють. 

Не в кращому стані знаходиться і місцеве кладовище: воно не обгороджене й не має нормального заїзду. До місця останнього спочинку можна потрапити ледве видимою дорогою, розгалуженою в обидва боки. Якщо так доглядають за покійниками, то яка увага до живих людей?

Ще однією не менш болючою проблемою залишається водопостачання. І якщо в Бразі ще є криниці на подвір’ях, то в сусідньому Жванці вода вже кілька років поспіль є проблемою номер один цього населеного пункту. 

ЦвинтарСело має намір розвиватися в напрямку зеленого туризму, але турист, охочий до хліба і видовищ, матиме в Бразі лише перше.

Коли «верхи» відпочивають, «низи» мовчать і працюють. Сьогодні Брага схожа на Жванецький спальний район, який окрім всього, ще й неосвітлений. Та й для чого? Як зізналась одна із місцевих жительок: «Я вночі по вулиці не хожу, то нащо його (освітлення)?». І дійсно, навіщо?

Брага - абсолютно сезонне село, вона виправдовує свою хмільну назву лише влітку, коли на дачі, в прохолоді забуваєш про всі проблеми й негаразди та відпочиваєш. Та на такому возі далеко не заїдеш, бо останнім часом тут все лише закривається і зупиняється, й жодного розвитку.

Від «Сільського контролю» Брага отримує тверду й абсолютно не хмільну двійку. Свою оцінку, шановні читачі, ви можете поставити в соцмережах групи «Сільський контроль» чи на сайті klyuch.com.ua в розділі «Опитування».


Теги: Сільський контроль, с.Брага

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють акції




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.