Перейти на мобільну версію сайту


28.10.2016

КАМ’ЯНЕЦЬКА ЧОРНОБИЛЬСЬКА ЗОНА

до КобзаряВи бачили як вмирають села, згасають, наче свічечка? Ми спостерігаємо за цією картиною щодня, ба, більше - хтось навіть бере у цьому процесі участь, покидаючи рідну домівку в пошуках кращого життя. Так, відбираючи його в одних, ми даємо життя іншим. Чи правильно це? Швидше за все, це закономірно.

День за днем забирають життя і в нашого наступного села, яке ми проінспектували в рамках проекту «Сільський контроль». Сьогодні воно аморфне і з запахом нафталіну, проте мова піде не про песимістів та байдужих, яких у цьому населеному пункті вистачає, а про оптимістів та ідейних, яких одиниці.

Село Шустівці колись Орининського, а тепер Кам’янець-Подільського району, заховалося у видолинку річки Збруч. Через водну артерію, яку в деяких місцях можна перейти вбрід, легко дістатися в сусідню Тернопільську область. Шустівці є центральною садибою однойменної сільської ради, щоправда, життя, як для центру, тут рухається занадто повільно, можна сказати, що воно тут ледве йде.

52 грн мусять витратити шустівчани, аби потрапити автобусом до Кам’янця й назад. Але зробити це не так вже й просто - автобус робить всього два рейси: о 07:30 та 14:30. Їдеш «ранішним», чекай на вокзалі, поки запрацюють необхідні організації та установи, а як вирушиш до міста «обідішним», то вже й немає чого їхати.
Проте це не всі незручності транспортного сполучення Шустівців із цивілізацією. Снігові замети роблять селян безвиїздними на тиждень, або й більше. Дороги в шустівецькому напрямку доводиться розчищати БАТами, або ж чекати, коли розтане сніг.

Проїхати на Шустівці можна через Оринин та Привороття - це 40 з гачечком км кращої дороги, або ж через Кадиївці та Залісся Перше - 35 км, але гіршого шляху.

ДО ОБІДУ...Місцева 9-річка
У Шустівцях переконані, поки є школа, село живе. Шустовецька 9-річка знайшла прихисток у приміщенні колишньої дільничної лікарні, в яку освітяни переїхали в 2002 році. Власними силами зробили ремонт. Керує закладом Ірина Гасюк. Ірина Миколаївна - директор Шустовецького НВК у складі ЗОШ І-ІІ ступенів та ДНЗ. У її підпорядкуванні і школа, і садочок. Останній із короткотривалим перебуванням, тут малюки бувають всього 4 години до обіду.

У школі саме канікули, шкільне подвір’я порожнє, у коридорі одноповерхівки тиша, чути лише голоси в учительській. Прямуємо туди. Троє педагогів пишуть конспекти й охоче розповідають про навчальний заклад.

Найстарша, Людмила Іванівна, педагог із чималим стажем каже, що перебралися сюди зі старої аварійної школи. Молоді вчителі після вишу повернулися в село, бо в місті на вчительську зарплату без сторонньої допомоги не виживеш.

- Одногрупники називають мою роботу непрестижною, мовляв, працюю в селі, - каже одна з педагогів. - Але хтось мусить працювати! Як закриють школу, вважайте, що селу гаплик, бо роботи немає. Нас не просили, ми самі просилися на роботу.

Сьогодні в 9-річці навчається 30 учнів, найменше дітей в 1 класі, всього троє, 4 і 6 класу взагалі немає. Кілька років школярі не харчувалися, але вже другий рік, як тут функціонує відреставрована їдальня. Батьківська плата за харчування складає 5 грн/день.

ДитсадокНе має школа спортивної зали, фізкультура у Шустівцях на свіжому повітрі. А побігати на просторому шкільному подвір’ї є де. Щоправда, директор школи запевнила, що вони мають спортивну кімнату, яка знаходиться... в приміщенні старої школи. Територіально відокремлений від навчального закладу і дитсадок, де за сільськими даними різних керівників, які чомусь не збігаються, виховується 6-8 діток. Оглянути приміщення ДНЗ нам так і не вдалося. На наше запитання, чи можемо ми потрапити в садочок, директорка відповіла: «Ні, ви що, він же працює тільки до обіду». Таке враження, що після обіду туди ні ногою, а в керівника немає ключів від закладу.

Позаглядавши у вікна, та побачивши лише простору ігрову кімнату, так і не зрозуміли необхідності короткотривалого перебування: це ж не встиг завести малюка в садочок, як його вже треба звідти забирати. Та й гратися на подвір’ї садочка немає чим, хіба що колупатися в шинах, у які насипали піску.

За такою схемою, напевне, працює і місцевий ФАП, у якому медичну допомогу надає селянам Оксана Савіцька. Протягом дня нам так і не вдалося зловити медика на робочому місці.

УСЕ КОМПАКТНО
Центр села у Шустівцях яскраво виражений: з одного боку сільської ради - автобусна зупинка, з іншого - сільський клуб, яким завідує Олексій Єрменчук, та бібліотека, навпроти - магазин, що колись був торговим центром. У самій сільраді знайшли кімнату для поштового відділення.СгМихайло Гасюк

Голова шустовецької громади Михайло Гасюк керує не першу каденцію, каже, що проблем, як і скрізь, вистачає. 

- Радіо в селі не працює, більшість їде на заробітки, - бідкається Михайло Володимирович. - У Шустівцях нараховується 207 дворів та 465 мешканців, але це за припискою. Багато виїжджають, бо без роботи сидіти не будеш.

Селяни виживають завдяки худобі та городам. За молоком сюди їздять з кам’янецького «Лактіса», хоч раніше приїжджали з борщівського молокозаводу, проте вчасно з людьми не розраховувалися. Але нині охочих тримати худобу менше, в селі як набереться трохи більше 40 голів ВРХ, то буде добре.

Землі шустівчан орендує філія «Кам’янець-Подільська» ТОВ СП «Нібулон», якою керує Сергій Богачик. На аграрія жодних нарікань, лише слова вдячності. Завдяки сплаченим у сільську раду податкам, цьогоріч вдалося замінити вікна у сільському клубі та сільраді. 

Шустівці частково освітлені, на все село 15 ліхтарів, але ціни нині за електроенергію такі, що не кожна сільська рада може «потягнути» нічне світло.
- 1993 року Шустівцям надали статус 4-ої зони посиленого радіоекологічного контролю, а в лютому 2010-го його зняли, - каже Михайло Гасюк. - Щоправда, люди виходять на пенсію, як чорнобильці, але доплат, як раніше, немає.

Скульптор СарахманУ МОНУМЕНТАХ І СКУЛЬПТУРАХ
Чимало обійстів у Шустівцях прикрашають леви з роззявленими пащами, які слугують замість поштових ящиків. У таку пащу листоноша встромляє кореспонденцію. Зробив диво-тварин місцевий скульптор Олександр Сарахман. У майстерні митця робоча атмосфера. 78-річний Олександр Олександрович працює над скульптурою орла. Зізнається, що найкраще вдається творити із залізобетону, або каменю.

Митець заочно закінчив Московський мистецький університет, факультет рисунка і живопису, зробив не лише всі стели та скульптури в селах сільської ради, а й працював на замовлення інших громад.

За життя не зробив жодного бюста партійних вождів, хіба що малював їх на агітплакатахУ майстерні митця

Кілька років тому в Шустівцях відкривали пам’ятник Кобзареві, їх, до речі, лише декілька в районі. Після відкриття одна з політсил району написала в обласній газеті, що Шевченко перероблений з Леніна, якого зняли з постамента.

- Кобзаря робив по фотографії, - каже скульптор, - узагалі так роблю багато витворів.

Сьогодні чимало радянських символів у Шустівцях замінено завдяки Олександру Сарахману. У них уся любов митця до села.

Вчитель РендюкЗАВЖДИ В ПОШУКУ
Не менше вболіває за долю Шустівців і молодий педагог зі вчительської династії Віталій Рендюк. У школі організував історико-краєзнавчий гурток «Пошук», разом із дітлахами займається археологічними розкопками та краєзнавчою роботою. У класі історії, яким опікується, міні-музей, зроблений власноруч. Веде Віталій Олексанрович і книгу історії села.

- Перша згадка про Шустівці датована 1493 роком, - розповідає він. - Є три версії щодо походження назви. За першою село отримало ім’я від перших шести хат, які тут збудували. Друга асоціюється із шестами - довгими сигнальними спорудами, які будували навколо села, аби попередити напади загарбників. І третя - від слів «шуста» і «шутьма», які знаходимо в тлумачному словнику Даля. «Шуста» означає «мох, яким обростають пні дерев», а «шутьма» — зарослі, пустир, дике місце. 

Поблизу Шустівець знайдено кам’яні знаряддя праці доби неоліту (VI—V тисячоліття до н. ери). Чимало знахідок у музеї було відкопано під час археологічних досліджень спільно з учнями.

СІЛЬСЬКА КРАСУНЯ
Окрасою села є дерев’яна Різдвяно-Богородицька церква, яку відкрили в 2006 році. Службу веде отець Віктор.

красуня-церква- Церква збудована за пожертви людей, - каже сільський голова, - багато зробив для відродження храму колишній священик Мартинюк. Усі матеріали безкоштовно та зі власної ініціативи перевезли Борис Ткачук та Іван Пиріг. Якби не вони, будівництво було би тривалішим.

По-сусідству з церквою - пам’ятник загиблим у Другій світовій війні. Монумент із червною зіркою виглядає трохи дивакувато поруч із церковним антуражем, проте храм встановили на місці зруйнованого в 36-му радянською владою. Таке парадоксальне сусідство...

Біля церкви є хрест на згадку про померлу Небесну сотню та капличка Богородиці. Усі скульптури - творіння рук місцевого скульптора.

А МИСЛИВЦЯМ - ЗАСЬ
Шустівці оживають влітку, коли на канікули до бабусь та дідусів з’їжджаються онуки. Біля річки, берег якої всіяний верболозами, купаються і засмагають. Із дозвілля тут дискотека в клубі та концерти з нагоди визначних державних свят.

Селяни не забувають про базарювання, у суботу їдуть у сусідній район, у Мельницю-Подільську. До Тернопільської області їм все ж ближче, аніж до місцевого райцентру. 
Шустівці, як і майже увесь східний кущ району, не має блакитного палива. Про газифікацію тут говорили давно, але далі балачок справа не дійшла - кооперативи не створювали, грошей не здавали.

Шустівецький ФАПЧерез те, що до Шустівців важко дістатися, цю зону запримітили окремі високопосадовці - любителі полювання. Навіть, хотіли взяти місцевість в оренду для створення нібито мисливських угідь. Та під час останньої сесії райради депутати згоду не дали.

- Первинний мисливський колектив Шустівців нараховує 24 мисливці, - каже Михайло Гасюк. - Ми не проти, щоб були єгері, які би дивилися за угіддями й не давали браконьєрам відстрілювати все підряд, але чому в нас має керувати навіть не шустовецька громадська організація? Сюди як приїздять на джипах, то вибивають все, що попадеться під руку. Сьогодні в браконьєрів стільки сучасної техніки, що вони тварину можуть бачити на далекій відстані.

Звичайно, варто проводити полювання, але не відстрілювати, наприклад, кабанів у травні, коли ті щойно привели потомство?! Це ж у жодні рамки не вписується!

P.S. Шустівці віддалені від Кам’янця, сюди поки доїдеш, вже заморишся. Безперечно, люди тут добрі, окремі ще й ініціативні. Проте, на жаль, таких одиниці. У селі ніби є інфраструктура і життя, але воно таке нудне й невиразне, без іскорки в очах. Повільним шустівчанам, які нікуди не поспішають, працюють до обіду й не бачать перспектив, ми ставимо тверду «трійку». Свою оцінку, шановні читачі, ви можете поставити на офіційному сайті klyuch.com.ua, або в групах «Сільського контролю» в соціальних мережах.


Теги: Сільський контроль, с.Шустівці

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.