Перейти на мобільну версію сайту


17.04.2015

ЕКІПАЖ МАШИНИ БОЙОВОЇ І ЮЛЯ

На сорок четвертий день народження кам’янчанина Віктора Гудзя з’їдуться 18 квітня побратими по зоні АТО з різних куточків України. Екіпаж машини бойової - зв’язківець Андрій Кіндрачук з Городка, гранатометник Володимир Калінченко з Черкащини, наводчик Андрій Фарінець з Ужгорода, Льоша Клюєв з Чопа та їхня хресна доця з Чернухіно Юлія Шаповалова з дітьми Настею та Іванком, біженці зі сходу, які тимчасово оселилися на Монкутських пагорбах у голови м.Городенко Степана Яворського.

Приватний підприємець, який надає послуги автовишки, відправився в зону АТО захищати Віктор Гудзьсуверінітет своєї Батьківщини. 2 серпня Віктор Гудзь за мобілізацією потрапив в Ужгордську горно-піхотну 128 бригаду, 15 механізований батальйон. Відразу був сформований екіпаж, яким і поїхали 28 серпня в АТО. 30 серпня їх зустрічав Біловодськ Луганської області, який за 8 кілометрів від російського кордону і 70 км - від Луганська. Через 4 дні переїхали в станицю Луганська, де відбули місяць. Потім їх переправили в Чернухіно під Дебальцево, де вони пробули до грудня. Усього Віктор Гудзь разом з екіпажем відвоював на сході 94 дні без відпустки та нормального відпочинку. Коли розпочалися люті холоди, місцевий чоловік запросив вояків до своєї хати: він палив грубку, вони готували собі їжу, мали можливість помитися. Коли не йшли в нічну зміну, могли бодай поспати в теплоті. Якраз там і познайомилися з Юлею та її дітьми, донькою та онуками господаря хати.

Тоді батальйон тримав першу лінію оборони Дебальцевської дуги. І відразу, коли їх замінили на контрактників, генерали здали позицію разом із військовими підрозділами.

Коли розпочалися шквальні обстріли, екіпаж просив, щоб Юля поїхала з Чернухіно, але грошей молода мама з дітьми не мала. Тоді хлопці скинулися коштами, домовилися з волонтерами й доправили їх у Київ, а звідтіля - в містечко Городенко Івано-Франківської області. Молодший Іван пішов у тамтешню школу, а Настя - у Тернопільський військовий ліцей. Їхня мама Юлія не сидить склавши руки й не чекає допомоги, а працює озеленювачем у Городенці.

Багато чого довелося пережити і побачити Віктору Афанасійовичу: російську техніку, що вишикувалася на кордоні, жахи шквальних обстрілів, снування безпілотників над головою, безліч вбитих людей, як голодні, оскаженілі собаки тягають російські кишки та руки й ноги.

- Ми своїх загиблих забирали відразу, а от росіяни згрібали трупи своїх найманців у півторакілометрові шахти й бувало підривали, - розповідає Віктор Гудзь. - Бо їм байдуже за них, вони воювали за гроші, а не як ми - за свою землю. Якщо хтось не хотів воювати, їм просто прострілювали коліна.

Не можу забути нашого медика Вадима з Києва, якого сильно поранило, й він добу пролежав на льодяній землі. Потім його відправили в госпіталь, а нині він в Ізраїлі. Цей хлопчина врятував дуже багатьох людей, він допомагав усім.

Досить важко було спочатку, особливо, коли йшли колоною: вугільні осколки, що піднімались з-під коліс у повітря, дуже боляче в’їдалися в очі. Це було пекло. На базі нам видали зброю, одяг, техніку, та одного не передбачили - тактичних окулярів, без яких ти просто сліпий. Мені, як водію, хлопці знайшли сонцезахисні окуляри, які бодай трішки рятували від прямого потрапляння вугільного пороху в очі. Очними краплями зі мною поділився колега. Дружина купила бронежилет і каску. До волонтерів ми не зверталися, бо знаю, що є люди, яким потрібніше. Волонтери нас рятували теплим одягом, їжею.

Вважаю цю війну не безглуздою, бо якщо сьогодні віддамо Донецьк і Луганськ, завтра вони захочуть Харків і Запоріжжя, потім апетит розгуляється на Херсон і Одесу. Україна має бути цілісною. І те, що хтось називав нас бандерівцями, для мене це не образа, а гордість, як звання.

Теги: Віктор Гудзь, зона АТО

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.