Перейти на мобільну версію сайту


11.01.2013

«ДЯДЕЧКУ НЕ БИЙТЕ! ПАЦАНИ НЕ ВБИВАЙТЕ!»

Останні слова, які сказав Павло Теплюк...
Після нетривалої перерви 10 січня було продовжено розгляд кримінальної справи щодо вбивства Павла Теплюка. До початку судового розгляду на адресу суду надійшла низка клопотань від підсудного та скарга на ім’я Президента України. Підсудний Макоцей вимагав відводу головуючого колегії суддів Івана Драча та члена колегії суддів В’ячеслава Бориславського. Він звинувачував їх у тому, що головуючий заборонив перебування рідних у судовій залі, а з Бориславським підсудний перебуває у неприязних стосунках через колишні судові справи. Клопотання було відхилено. Також Макоцей звинувачував суд у тому, що в залі суду постійно велася фото- і відеозйомка. Крім того, він наполягав на видалені із зали суду й автора цих рядків, який інформує кам’янчан про те, що відбувається у суді. Мовляв, йому не подобається, що його фотографують і записують на диктофон. На що суддя зауважив, що фото- та відеозйомок у залі суду не проводиться, а засідання є відкритим.
Ми ж, зі свого боку хочемо повідомити підсудному Макоцею, що своїми діями він перешкоджає журналістській діяльності та позбавляє громаду міста від права на вільний доступ до інформації.
У четвер, 10 січня, продовжився допит свідків. Учора про перебіг подій тієї трагічної ночі розповів чи не найголовніший свідок і її учасник Дем’ян Наливайко.
- З Пашею ми зустрілися близько дванадцятої ночі, з 8 на 9 липня, біля магазину «Еталон», - розповідає Дем’ян. – З нами були ще дві однокласниці. Ми випили пива, дівчата подалися по домівках, і ми з Пашею теж вирішили йти додому. Поблизу магазину «Хрещатик», що на вулиці Тімірязєва, ми розбили вікно. Я першим кинув камінь, потім - він, але не знаю від чийого влучення скло розбилося. Потім камінь полетів у бік будинків, що на провулку Лагерному, та, можливо, й влучив у огорожу...
Ми почали тікати через двір іншої багатоповерхівки, потім добігли до Огієнка, а там побачили чоловіка з пістолетом у руках і пустилися у розсипну. Я побіг по Червоноармійській у бік «Юності», від якої живу неподалік. Забіг додому, взяв мамин телефон, бо мій не працював, і почав дзвонити Павлу. Його телефон уже був вимкнений. Потім через 30-40 хвилин я повернувся назад, звідки ми розбіглися, але Павла там не було. Я походив навкруги і повернувся додому.
Ще один свідок з вул.Тімірязєва, 109 Іван Єгалов розповів: «Прокинувшись близько третьої ночі, через відчинені двері балкону почув на вулиці якусь метушню, шум, ніби хтось кудись біжить і жіночий крик: «Не бий його!» Вийшовши на балкон, побачив дві постаті: чоловік схопив хлопчину за руку і кудись вів у бік «Хрещатика». Неподалік гуртожитку коледжу культури хлопчина намагався визволити свою руку і просився: «Дядечку, не бийте мене! Дуже Вас прошу». Чоловік мовчав. Потім сказав: «Зараз міліцію викличу, а ти від мене вже не видерешся». Хлопчина ще раз попросився, і тут я помітив, як їм на зустріч вийшла жінка, і вони вже втрьох продовжили шлях. Далі я не бачив нічого».
Наступними свідками були подружжя Харжевських, з балкону яких чітко видно провулок Лагерний та, зорема, будинок №17, у якому мешкає підсудний Макоцей. Обоє підтвердили, що 9 липня, близько 03.00, почули крики на вулиці, вискочили на балкон та побачили, як чоловік когось б’є і репетує. Потім вибігла жінка, вона бігала провулком туди-сюди. Подружжя в обох упізнало Макоцея та його співмешканку.
- Ми чітко їх впізнали, бо щодня бачимо їх зі свого балкону, - повідомили суду Харжевські. - Макоцей бив хлопчину спочатку руками, а потім той упав, і він його молотив ногами. Також ми чули постріли зі зброї, їх було близько восьми. Після перших двох вибігли на балкон, а вже потім, коли хлопчину били, в нього Макоцей ще й стріляв.
Після чергової серії ударів по хлопчику, на початку провулку від Червоноармійської з’явилася ще одна чоловіча постать, яка підійшла до місця злочину. Двоє чоловіків узяли хлопця за руки і потягнули на подвір’я до Макоцея. Нам здалося, що той, кого тягнули, вже мертвий, але біля воріт хлопчина захарчав і видавив із себе: «Пацани, не вбивайте». Він ще намагався встати, але останній удар приклав його до землі. Потім, коли вже приїхала міліція, Макоцей вийшов  переодягнений: скинув білі шорти у смужку та одягнув темне вбрання.
Богдан Харжевський пригадав, що його дружина, коли лише побачила, що хлопця почали бити, кричала з дев’ятого поверху: «Не бий його, не бий!»
Тетяна Дзюба теж тієї ночі чула жахливий крик з двору та постріли, а вже коли вийшла на балкон, то бачила, як двоє чоловіків тягнуть за руки людину, швидше за все, мертву. Але після того, як почула крик, зрозуміла, що вона ще жива...
Підсудний Макоцей разом зі своїм адвокатом постійно намагалися підловити свідків на різних моментах подій та ознаках осіб, яких ті бачили. Макоцею впродовж судового засідання робили зауваження і попередження. Після допиту свідків у справі, адвокат Скрижалевська повідомила суддям, що у неї ангіна, і вона більше не може брати участі в судовому засіданні.
Підсудний Макоцей заявив про необхідність опитати ще з добрий десяток свідків, на що прокурор та потерпіла сторона заявили, що відбувається навмисне затягування суду. Головуючий суддя намагався з’ясувати, що саме ці свідки ще зможуть повідомити, але попри все суддя зробив перерву до 25 січня, щоб на 10.00 була забезпечена явка заявлених підсудним свідків.

Теги: суд над Макоцеєм, Макоцей, Павло Теплюк

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють акції




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.