Перейти на мобільну версію сайту


17.03.2017

ДО ПОЛЬЩІ – ЗА ДИПЛОМОМ

Володимир КшевецькиЧи є майбутнє в української «вишки»?
Складна економічна ситуація, нестабільна – політична, війна на сході держави – ці та подібні фактори спонукають багатьох українців тікати за кордон у пошуках кращої долі.

На відміну від міграційних хвиль 90-их років минулого століття, коли на «європейських заробітках» сили і здоров'я залишало зріле покоління українців, нині за кордон тікає молодь. Хтось це робить після численних невдалих спроб пошуку роботи в Україні та небажання працювати за мізерну зарплату, інші навіть залишають навчання у вишах, аби спробувати хоч і нелегкого, але цивілізованого закордонного життя, а окремі планують «втечу» завчасно, прилаштовуючи власних дітей у вищі навчальні заклади країн-сусідок.

Рекордсменкою з навчання українських студентів стала Польща. Чому наша молодь обирає польські виші та що стає вирішальним у цьому виборі?

Ще декілька років тому навчання в Польщі було надзвичайно престижним серед українців. Батьки лізли зі шкіри, аби «впихнути» своє чадо в університети Варшави, Кракова, Любліна...

Мої знайомі відправили доньку на навчання до Польщі. Дівчинка доволі здібна, вступні іспити склала успішно. Вартість навчання не відрізнялась від тієї, що пропонували факультети аналогічних українських вишів. Аргумент батьків, незважаючи на те, що вони додатково змушені були оплачувати проживання та харчування дитини, був залізним: «Це ж Європа і диплом міжнародного зразка!».

Напевне, знайомі розуміли (а, можливо, й не до кінця), що в такий спосіб їхня дитина назавжди залишає країну, в якій народилася й виросла, і майбутнє вона тут однозначно не плануватиме. Та про патріотизм сьогодні ні слова. Зрештою, чи доречний він у ситуації, коли вибір між гіршим у кращих умовах та кращим – у гірших на користь першого?

Парадоксально, але для польської молоді навчання в рідних «вишках» на якомусь етапі розвитку їхньої країни стало таким же непрестижним, як і для української. Поляки почали тікати ближче до скандинавських країн та відповідно університетів, аби після закінчення навчання мати кращу, аніж в рідній країні роботу й зарплатню.

Дірку, яка щороку ставала ширшою, польські університети досить швидко залатали, переорієнтувавшись на українську молодь. Сприяння католицьким громадам, лояльність у відкритті «карти поляка», гарантоване працевлаштування, більша вартість оплати праці аніж в Україні і, звичайно ж, безвіз зі всіма бонусами – досить привабливий пакет, аби швидко обміняти одну країну на іншу. 

Чимало польських університетів нині мають налагоджену співпрацю з вищими навчальними закладами України, зокрема і з Кам'янець-Подільським національним університетом ім.І.Огієнка. Про умови цієї співпраці розповідає декан факультету іноземної філології, кандидат філологічних наук, доцент Володимир Кшевецький. Уже два роки, як Володимир Сергійович керує факультетом. За цей час відроджено польську філологію в університеті. До речі, цей пункт був одним із ключових під час обрання його на посаду декана.

- Сьогодні ми маємо вже другий курс студентів польської філології, - каже Володимир Сергійович. – Після відродження цього напрямку набрали першу групу з 15 студентів. У цьогорічному наборі маємо аналогічну кількість. Загалом виконали умови ліцензії. Зауважу, що цього року наш університет посів 7 місце в рейтингу за виконанням держзамовлення. Це свідчить не лише про престижність навчального закладу, а й якість знань, які отримують студенти, що мають бажання в нас навчатися.

- Хто навчає українських студентів польської мови?

- Це досвідчені викладачі, які задекларували високий рівень знань польської мови – кандидат філологічних наук Наталія Стахнюк та викладач Вікторія Ринда. Також студенти мають нагоду вчитися і спілкуватися з беспосередніми носіями мови - вчителями-поляками, які перебувають у Кам'янці на запрошення НВК №13. Навчання в університеті відбувається під час так званих розмовних клубів. Також ми плануємо подати заявку в консульство Польщі в Україні з проханням надати викладача польської мови, безпосереднього носія мови, який працюватиме в університеті за штатом, саме так, як працюють німці та американці на відповідних факультетах К-ПНУ.

- Сьогодні українські студенти мають право вибору – навчатися в Україні чи Польщі, й часто він не на користь вітчизняних навчальних закладів. Чому так? Невже в наших вишах гірша якість освіти?

- Не погоджуюсь з Вами в таких категоричних висловлюваннях. Так, право вибору існує, але воно не обумовлене якістю надання освіти. Тут швидше вирішальними стають інші причини. Зауважу, що студенти, які їдуть на навчання в Польщу, вступають у приватні університети. Навчатися за державні кошти там надзвичайно складно. У нас же, за умови успішної здачі ЗНО, студенти самостійно обирають виш, у якому навчатимуться. 

ЗНО – це ще одна причина, чому батьки українських студентів готові платити за навчання в Польщі, адже не всі можуть успішно скласти тестування з зовнішнього незалежного оцінювання.

Після чотирьох років навчання в К-ПНУ студенти отримують ступінь бакалавра, після чого ще 1,5 роки навчаються в магістратурі. Ступінь магістра можна здобути і в будь-якому польському університеті. До речі, цей варіант досить успішно практикують студенти, які вивчають в К-ПНУ німецьку філологію. До прикладу, вони мають можливість отримати диплом Віденського університету, але для цього потрібно показати відповідний рівень знань, аби виграти закордонну стипендію.

польщаЗауважу, що з українським дипломом про здобуття вищої освіти вас візьмуть на роботу і в Україні, і в Польщі, а от польський диплом не гарантує працевлаштування в нашій державі. Тож, безумовно, краще вивчати іноземну мову вдома, а поглиблювати – за кордоном, навчаючись у безпосередніх носіїв мови. Зрештою, студентські роки мають бути трохи безтурботними, а не тягнути всі соки з сімейного бюджету, адже закордонне навчання не з дешевих.

- Володимире Сергійовичу, якщо вибір все-таки випадає на польські виші, щоб Ви порадили українським студентам та їхнім батькам, адже не секрет, що щороку надходить безліч звернень від ошуканих українців, які неправильно обрали посередника для вступу до польського навчального закладу?

- Так, вступна кампанія 2016 року не стала винятком. Нині на ринку існує досить багато компаній, які обіцяють організувати «безпроблемний» вступ до польських навчальних закладів абітурієнтам, проте не дотримуються своїх обіцянок, а лише поповнюють гаманці нечесно заробленими грошима. Через некомпетентність та відверте шахрайство українські абітурієнти в Польщі у 2016 році мали схожі проблеми, які умовно можна розділити на три групи.

Перша – це зривання термінів вступної кампанії. До цього призводили невчасно та неправильно оформлені та подані до обраного навчального закладу документи. Варто зазначити, що кожен польський виш має певні вимоги до пакету документів та чіткі часові рамки, у які він має бути поданий. І чим солідніший університет, тим суворіші ці вимоги й жорсткіше покарання за їхнє недотримання. Порада тут проста: якщо студенти визначилися із навчальним закладом, у якому мають бажання здобувати освіту, варто для початку переглянути сайт вишу, де точно вказаний перелік документів, необхідних для вступу. Не варто сподіватися на компанію-посередника в цьому досить відповідальному питанні, краще взяти ініціативу в свої руки.

Друга проблема - відсутність візи. Найменша помилка в оформленні одного з необхідних документів до візових центрів означає, що майбутній студент не отримає вчасно візи (а великі черги до центрів завадять у потрібний термін прийти вдруге). Це, в свою чергу, означатиме, що абітурієнт не зможе приїхати до Польщі у встановлений термін для вступу і початку навчання.

І, звісно, не меншою перешкодою є відсутність житла. Останнім часом це стає найбільшою проблемою студентів, які мають намір розпочати своє навчання в Польщі, оскільки здебільшого лише державні вищі навчальні заклади в цій країні забезпечені власними гуртожитками. Приватні ж навчальні заклади, з якими співпрацює переважна більшість компаній на ринку, забезпечують житлом студентів лише частково або не забезпечують взагалі, що найчастіше. Тому питання проживання є дуже складним для іноземних студентів, і вирішувати його потрібно вже в травні-червні. Мало хто з компаній-посередників має свої гуртожитки у Польщі. Не варто довіряти гарним розповідям, намагайтеся контролювати всі етапи підготовки.

Ажіотаж із навчанням у польських вишах, який ще декілька років тому розхитував човен української освіти, поступово вщухає. Сьогодні шальки терезів між здобуттям освіти вдома і за кордоном зупинилися на одному рівні. Навчатися ближче чи подалі від рідної домівки, студенти вирішують самостійно, орієнтуючись на власний рівень знань і фінансову спроможність батьків. Та якщо поляки заповнили демографічну прогалину за рахунок українців, то ми, відпустивши нашу молодь, ким її заповнимо?

Теги: освіта, Польща

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.