Перейти на мобільну версію сайту


01.07.2016

ЧЕРЕЗ 40 РОКІВ ПОРИНУЛИ В ДИТИНСТВО

40 років.Минулої суботи відбулася зустріч однокласників, які 1976 року закінчили школу №9 (нині це приміщення міського ліцею). Незважаючи на те, що зустріч відбувається кожних 5 років, але защораз вона зворушливіша й зворушливіша. Щоразу є про що згадати людям, які десять років пліч-о-пліч йшли шкільним життям. Згадували про улюблених вчителів: Елісу Самуїлівну Городницьку, Миколу Григоровича Гуменюка, Лідію Олексіївну Кавецьку, Ірину Вадимівну Олійник, Сергія Миколайовича Ледньова, Тамару Григорівну Федоренку, Івана Михайлович Бесараба, Михайла Павловича Глозмана, Зою Володимирівну Жеребну.

Вшанували пам’ять померлих однокласників та вчителів. Наперебій розповідали про безтурботні юні роки. 

Всеволод Моргунов, підполковник у відставці, згадав про військові збори в 9 класі, де хлопці майже тиждень жили в наметах і влаштовували різні пакості воєнруку, який змушував їх рити траншеї. За те вони його «Волгу» занесли між дерева, і він не міг виїхати.

Колишній хуліган Володя Абрамов став солідним бізнесменом. Валентина Петрова не побоялася приїхати в місто своєї юності із Москви, хоча й лякали її войовничими українцями.

Полковник у відставці Анатолій Рудий розповідав, як відомі шкільні спортсмени тренувалися і рвали землю з-під себе, лише б школа перемагала у всіх спортивних змаганнях, а також змаганнях санпостів.

Шкодували однокласники, що на зустріч не приїхав талановитий музикант Міша Х., але хтось розповів, що він є автором гімну ДНР і тому йому дорога сюди заказана. Але це його особистий вибір, і вони його сприймають.

Лєна Одінцова пригадувала поїздки на сільгоспроботи, як дружно всі працювали, співали пісні й ділилися бутербродами, які мами всунули в кишеню. А ще розповіла про поїздку своєї мами в колгосп на роботу. Дівчина ніколи в селі не бувала, а тут їй на зустріч вівці, яких вона раніше лише на картинках бачила. І у однієї вівці щось дуже величезне бамкається. Дівчина проявила уважність і куратору сповістила, що у вівці пухлина. З неї всі посміялися, а потім на комсомольських зборах її негідну поведінку розбирали товариші і впаяли догану. Бо то була не вівця, а баран.

Таня Короткова розповіла, як хлопці із сейфу в кабінеті хімії намагалися хоч щось витягнути, але не могли дістати, а її тендітна рука та довгі пальці щось помаранчеве підхопили, а на порозі -вчителька. Хтось із хлопців вихопив пакет у неї із рук - і у вікно. Під кінець уроку школа потонула в димові, учнів почали евакуйовувати, покликали міліцію, але ніхто кінців так і не знайшов.

Дехто пригадав про поцілунки на уроках і як тікали в кінотеатр «Дружба» з навчання, а вчителі приходили й цілі класи виводили із кінозалу. А ще про те, хто в кого списував, закохувався, як виконували план зі збору металобрухту й макулатури, про піонерські і комсомольські збори та лінійки.

І за традицією всі разом виконали пісню: «О девятой своей, нет которой родней вместе песню споем. Звени и пой девятая, нам с песней веселей, для нас ты стала матерью и нет тебя родней...».

А потім довго бродили нічним Кам’янцем, як тоді, 17 червня 1976-го.


Теги: освіта, зустрічі

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.