Перейти на мобільну версію сайту


06.05.2016

БУЛО ФЛОРІЯНІВКА, А СТАЛО ОЛЕНІВКА

Одразу за Кам’янкою, всього за 4,5 км від міста, між двома пагорбами притулилося затишне село Оленівка, що входить до складу Слобідко-Кульчиєвецької сільської ради. На відстані витягнутої руки похідне від нього - Слобідка-Оленівська. Дістатися до обидвох можна трьома напрямками - з Кам’янки, Слобідки-Кульчиєвецької та Кульчіївців. «Сільський контроль» цього тижня дізнавався, як живеться оленівцям і чого їм не вистачає для повного щастя.

Якщо їдете в Оленівку через Кам’янку власним транспортом, готуйтеся до екстріму: дороги тут круті, а польові взагалі різко змінюють напрямок. До речі, селяни кажуть, що центральну дорогу перед виборами ремонтували від партії «За конкретні справи», а за кілька місяців від того «ремонту» не лишилося й сліду...

Жодного (!) дорожнього знака з написом «Оленівка» чи «Слобідка Оленівська» ми так і не зустріли, тож ішли, як кажуть, с.Оленівкапо приборах. Із дорожніми знаками тут вічна бездоглядність. Один із них із написом села колись збили, він якийсь час валявся при дорозі, а потім узагалі зник. Знак зі сторони Боришківців також не знайшли, а зрозуміти немісцевим, що три сільські вулиці на околиці називають уже Слобідкою Оленівською взагалі нереально, хіба що треба володіти телепатичними здібностями.

Отож, для новачків розтлумачуємо: як побачите при в’їзді величезний дерев’яний хрест справа, вважайте, що заїхали в Оленівку.

Дякувати, з освітленням тут все в порядку: минулого року, за словами сільського голови Руслана Нестерова, тут зробили 3 км вуличного освітлення, встановили майже 70 ліхтарів. А цьогоріч капітально підлатали кілька вулиць у селі.

ДЕПУТАТ ГРОЗНА


На початку села знаходиться магазин. Він тут один на все село. Власники намагаються завозити необхідне для селян, с.Оленівкатакож раз на тиждень проводять виїзну торгівлю в Слобідці Оленівський. Різноманітного краму для потреб майже півтисячі жителів цілком вистачає, та й можливість дістатися до Кам’янця за 4 грн і придбати все необхідне відіграє свою роль. Поруч із магазином - зупинка, вигляд якої нас приголомшив! Було таке враження, ніби її щойно встановили, хтось невідомий перерізав червону стрічку, а нас залишили закарбувати цей момент для нащадків.

Та ще більше ми були здивовані, коли дізналися, що зупинка відреставрована силами місцевих мешканців.
«Це наша Мар’янка все організувала, - каже одна із сільських бабусь. - Люди скидалися, хто скільки може: той п’ять, той десять, той двадцятку дав. Ми її депутатом вибрали, вона хоч молоденька, але ніякої роботи не боїться, сама зупинку штукатурила!».

Оленівський народний обранець Мар’яна Грозна, яка представляє інтереси місцевих у Слобідко-Кульчиєвецькій сільській раді, зовсім не відповідає своєму прізвищу, до речі, досить відомому не лише в Україні. В'ячеслав Грозний, якого в селі всі називають Славік, відомий український і радянський футболіст та тренер. Найкращий тренер України (1996, 2002). Нині очолює ужгородську «Говерлу». Його ж родичка невеличкого зросту, тендітна, але заповзята. Каже, проблем у селі вистачає. Через все село тоненькою цівочкою тече річка Мукша, а люди в неї сміття викидають.
- І просила, і сварилася, - каже депутатка, - але не допомагає. Сказала, як побачу когось зі сміттям, буду штрафувати. Не кидають.

ДАЙТЕ МАЙДАНЧИК І ПРЯМИЙ РЕЙС

Прямого транспортного сполучення з містом, а тим паче з сільською радою село не має. Скільки люди не просили у влади зробити окремий маршрут, навіть підписи збирали, але їх так і не почули...

Аби потрапити в сільську раду з Оленівки, можна йти двома шляхами. Перший - через поле навпрошки за кілька кілометрів, але при цьому варто стерегтись бродячих собак, яких поблизу місцевої ковбасні розвелося чимало. Хоч с.Оленівкадовго, але надійно, на власних двох. Хто ж ноги ледве волочить, то на автобус - 4 грн до міста, ще стільки ж від міста до сільської ради, і в зворотньому напрямку викладай таку ж суму.

Не мають оленівські дітлахи, а їх тут 52, ігрового майданчика. Сільський голова Руслан Нестеров уже не перший рік обіцяє встановити неподалік від магазину, де вже є великий майданчик, декілька гойдалок, та поки оленівці терпляче стоять у черзі.

- Ми вже з місцевими мамочками думали, як не дочекаємося, то самі змайструємо декілька гойдалок, бо ж де дітям гратися? - розводить руками пані Мар’яна.

ШКОЛУ ПРОДАЛИ, ОТ І ВСЯ НАУКА


В Оленівці є 15 діток до 6 років, 27 - до 14 років та 10 підлітків. У селі немає ані дитсадка, ані школи. Місцеву малечу с.Оленівкавиховують бабусі з дідусями, старших возять до школи в Кам’янець, лише деякі ходять за знаннями в Боришковецьку ЗОШ І-ІІ ступенів, що по-сусідству.

Колишню школу невідомо в який спосіб продала колишня голова сільської ради. Приміщення, розташоване в центрі села, в якому б сьогодні міг бути дитячий садок, давно приватизоване, а іншого, для соціальних потреб місцевих мешканців, немає.

Для сільського клубу та бібліотеки знайшли місце на краю села, але потрапити туди можна с.Оленівкатільки в певні дні. Бібліотека, а точніше пункт видачі книг, працює кожної суботи, з 13:00 до 15:00, а от клуб - тільки у свята. Колишній завклубом нині тяжко хворий та прикутий до інвалідного візка, він потребує стороннього догляду. Його дружина, яка наразі працює завклубом, більше уваги приділяє сім’ї, аніж роботі. З етичного боку цю проблему зрозуміти можна, але на біді одних загального дозвілля не побудуєш, як би цинічно це не звучало...

ТЬОТЯ ЖЕНЯ ДОПОМОЖЕ


Євгеня Процюк, яку тут всі кличуть тьотя Женя, 47 років працює місцевим фельдшером. У неї на обслуговуванні два села - Оленівка та Слобідка Оленівська.

- Як зараз пам’ятаю, прийшла на медпунк 16 березня 1970 року, - каже Євгенія Михайлівна. - А 20 березня жінка в селі народжує. Люди кажуть, викликай швидку, бо молода, не справишся. Я викликала, а тим часом готуюся, як по книжці вчили. Доки швидка приїхала, я й пологи прийняла. Люда, що тоді родилася, вже бабушка, значить я прабабушка.
Фельдшерка всіх називає своїми дітьми й онуками - кого вчила й виховувала, кому допомогла з’явитися на світ. Приміщення медпункту побудоване під її пильним оком - не один десяток цеглин у свій час перетаскала ця молода дівчинина. За майже 50 років роботи є чим пишатися й не одне добре слово чути від людей.

НАРОДНІ УМІЛЬЦІ


с.Оленівка80-річна Ольга Вашковська й досі вишиває хрестиком. Починала, як сама зізнається, як ще «дівкувала». За цей час стільки було всього вишито й перевишито - не злічити. Але в свої 80 літ бабуся й досі орудує голкою без окулярів.
- Як маю вільний час, постійно вишиваю. Собі на весілля вишивала, дітям, онукам; ікони вишиваю, а скільки попродавала - не злічити, - розповідає майстриня й показує свої роботи.

Є в Оленівці керамічних справ майстер Микола Шевчук. З 2004 року його «Душевні сувеніри» можна побачити у всіх крамничках не лише Кам’янця, а й сусідніх областей.

- Для виробів беремо глину в Шутнівцях з-під пресу, - каже Микола Тарасович. - Багато працюємо на замовлення, с.Оленівкаособливо на фестивалі. Але останні кілька років для нашого бізнесу взагалі важкі. Якщо нічого не зміниться, продам усе й поїду в Польщу на заробітки.

Підприємець розповідає про сумну статистику в туристичній галузі й не зовсім втішні прогнози.
- Сьогодні ефективність від фестивалів нульова, - додає майстер. - Потік туристів зменшився, це вам підтвердить будь-який продавець сувенірної продукції. Та й кому потрібні сувеніри, якщо людям не вистачає на шматок хліба?
На жаль, маємо таланти, та немає кому їх підтримати...

ТАКА РІЗНА ГОСТИННІСТЬ


Оленівка, можливо, мала би шанси стати промисловим селом, якби тут працював цегельний завод, розташований за межами населеного пункту. Але сьогодні він пустує, щоправда, є охорона, аби не розікрали, як це в нас уміють. Кілька років тому на цьому заводі намагалися запустити лінію шкідливого виробництва поліпропілену, але люди підняли бунт, і бізнес накрився мідним тазом.

Земельні паї жителів Оленівки обробляють три агропідприємства - ПП «Деметра», ПП «Деметра-2010» та ПП «САФ Колос». Найбільше підтримки селяни мають від останнього, директором якого є Ігор Фурман. Ігор Володимирович постійно допомагає місцевій церкві та особисто людям, які до нього звертаються.

Як їхати в село зі Слобідки-Кульчиєвецької, можна заїхати на оленівську ковбасню, проте немає гарантій, що вас туди пустять. «Сільський контроль» не пустили, мотивуючи тим, що власників, панів Садових, немає на місці. Зрозуміло, що приватна територія, й нас не зобов’язані пускати з перевірками. Але чесній людині немає що приховувати... Напевне, власникам, є що, якщо вони такі «гостинні». Виникає питання, з чого ж роблять ту ковбасу?..

ОЛЕНИ ЧИ ОЛЕНІ


Коли говориш про Оленівку, в уяві одразу виринають олені, й ти мимоволі замислюєшся, звідки могли взятися тварини в цих краях. Якщо припустити, що князі Коріатовичі погналися за оленем і так знайшли Кам’янець, то теоретично можливо все.

Про походження села Оленівка немає якихось точних відомостей, лише припущення. Наприклад, за одним із переказів, знайденому в Кам’янець-Подільській районній бібліотеці, назву селу дали на честь уродженців з крайньої Півночі, які потрапили сюди за часів Російської імперії завдяки одному із власників села, який викупив їх і поселив у своєму помісті с.ОленівкаФлоріянівка. Уже пізніше ці мешканці та їхні нащадки, сумуючи за своєю батьківщиною Чукоткою та оленями, які там водилися, назвали село Оленівкою. Хоча за переказами це село називалося Флоріянівка.
Про Оленівку (але як Еленовку - прим. Авт.) та Флоріанівку знаходимо й у відомого краєзнавця Юхима Сіцінського. Він пише, що село «Еленовка» засноване близько 1758 року власником с.Боришківці Богушем, продане близько 1770 р. Перетяткевичу, а в 1793 р. викуплене Вільчопольським. У 1850 р. населений пункт перейшов до Кульчицького. «Имение это ведет вековой спор с г.Каменцем о землях. Возле Еленовки есть приселок Слободка Еленовская, или Флориановка, составляющая с Еленовкой одно целое; основана Флорианом Вильчопольским в начале текущаго столетия», - додає краєзнавець.
Тож невідомо, на честь якої Олени назвали село, чи, можливо, все ж таки мова про оленів?

НА КОНТРОЛІ


«Сільський контроль» поїхав з Оленівки з приємними враженнями. У нас на контролі під №1 залишається дитячий майданчик. Є ж місце, сільський голово, разом із депутатими виділіть кошти, вам за це подякує більше півсотні дітей разом із батьками. Сподіваємося, ваші обіцянки не тільки на вибори й дитячому майданчику в Оленівці бути. Дослухайтеся й до прохань жителів щодо додаткового прямого рейсу з села через Слобідку-Кульчиєвецьку.
Пропри відсутність окремих соціальних об’єктів, за душевну атмосферу «Сільський контроль» ставить Оленівці оцінку відмінно, адже сюди хочеться повернутися й навіть жити! Свою ви можете поставити, зайшовши на сайт: klyuch.com.ua в розділ «Опитування».


Теги: Сільський контроль, с.Оленівка

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють акції




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.