Перейти на мобільну версію сайту

RSS

Суспільство

ДРУЖИНА НЕ ВІРИТЬ, ЩО ЗАГИНУВ В АТО
Містом прокотилася жахлива, трагічна звістка. В зоні АТО загинув учасник бойових дій, військовий за контрактом, батько трьох дітей, мешканець села Голосків 40-річний Віталій Ремішевський.
Командир 95-ої аеромобільної бригади, в якій служив Віталій, зателефонував його дружині й повідомив, що її чоловік, рухаючись вночі в тумані, потрапив під обстріл і заживо згорів у кабіні автомобіля. На подвір’я до Ремішевських почали сходитися односельці, друзі, родичі, всі в траурі, проте вона не хотіла допускати думки, що її Віталія вже немає в живих.
Автор:  Тетяна ШУХАНОВА

УСІ ХОЧУТЬ МИРУ
Величезний автобус, у якому три десятка пасажирів і гуманітарна допомога, вирушив 9 січня на схід України.
У ньому - волонтери, митці РЦКМ «Розмай», дворазові переможці програми «Розсміши коміка», начальник відділу культури РДА Алла Бец, координатори Центру допомоги військовослужбовцям АТО Ніна Скавренюк та Валерій Шкуренков.
Зимові свята для бійців української армії не були буденними. Як і всі, вони смакували кутею та слухали душевні колядки. Кам’янецькі гості, які заїжджали до них на блокпости та місця дислокації, привозили з рідного дому не лише радісні звістки, а й віру в те, що все недаремно.
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

МІСЬКИЙ ГОЛОВА ПОВЕРНУВСЯ ЗІ СХОДУ
Днями міський голова Михайло Сімашкевич повернувся із зони АТО, де наразі кам’янчани захищають кордони нашої держави.
Мер міста відвідав місця дислокації наших хлопців в Артемівську, Слов’янську та Краматорську і передав їм допомогу, яку зібрали кам’янчани. Допоміг із супроводом народний депутат Володимир Мельниченко.
Нагадаємо, що впродовж місяця в Кам’янці-Подільському діє ініційована міським головою акція зі збору теплого одягу, продуктів харчування, всього необхідного для кам’янчан, які перебувають у зоні АТО.

ЗІ СВІТУ ПО НИТЦІ - СОЛДАТУ ФУФАЙКА
Немає, мабуть, гіршої біди, ніж війна та похорони власних дітей. Така чорна біда дійшла й до наших земель, до нашої мирної України, до нашого щирого, гостинного Поділля. Вона зайшла майже в кожну оселю великих міст і найменших сіл. Кожна українська жінка сьогодні не спить ночами й переживає за своє дитя, свого чоловіка, діда... Одна молиться, щоб не забрали на війну, друга чекає з війни, а інша не дочекалася й ніколи вже ВІН не повернеться додому, ніколи-ніколи...

ВИШНЕВИЙ ПИРІГ
Її сусідки по кімнаті міцно сплять. Марія похрапує, нагадуючи старенький самовар, який забули вчасно зняти з вогню. А Ганна, мов стара кішка, забилася в куток ліжка й навіть не чути як вона дихає. У кожної з них тяжка доля. Марія все життя присвятила науці, так і не дізнавшись, яким буває щастя дружини та матері. Наука відплатила їй сповна останнім пристановищем - Будинком для пристарілих. У Ганни - єдиний син, та йому зараз не до неї. Поки що його «матір’ю» є буцегарня. Жінки полюбляють пригадувати минуле, принаймні, те хороше, що в ньому було, а про майбутнє воліють не думати.
Автор:  Руслана МЕЛЬНИК

ВИШІВСЬКІ СЮРПРИЗИ ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ-2015
Якщо ваша дитина цьогоріч планує вступати до одного з українських вишів, то для вас ця стаття саме на часі. По-перше, реєстрація учасників ЗНО-2015 розпочата, по-друге, вперше початок ЗНО припадає вже на квітень, і по-третє, якщо ви до 20 лютого (кінцева дата реєстрації учасників ЗНО) не визначитесь із пріоритетністю напрямку й не з’ясуєте, який з двох рівнів тестів потрібно пройти (зважаючи на умови вступу до ВНЗ), то результат вступної кампанії вас навряд чи задовольнить. Аби детально розібратись у нововведеннях Міністерства освіти та науки України щодо вступної кампанії-2015, «КлюЧ» звернувся до методиста навчально-методичного центру міського управління освіти та науки Оксани Відлацької.

Автор:  Руслана МЕЛЬНИК

НЕНАВМИСНЕ ВБИВСТВО
Я стою до тебе спиною... А насправді...
Мені так хочеться відчути твоє тепло. Хочеться кутатися в тебе, тамувати подих і крізь шалений стук власного серця ловити п'янкий запах твоїх парфумів. Замкнути на собі і в собі силу та пристрасть твої обіймів. Ноги підкошуються, тримай мене міцніше!
Я лишень легенько торкнуся волоссям твого підборіддя, залоскочу вуста. А ти не зможеш втриматися від спокуси доторкнутися до мого неслухняного пасма, що як завжди вибивається з-під акуратно причесаного і заплетеного.
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

КРУГООБІГ ЧОЛОВІКІВ У ПРИРОДІ
- Любий, ти не можеш так вчинити, не покидай мене! - захлиналась слізьми і благала його, обнімаючи за ноги.
- Анно, ну навіщо ці сцени? Не принижуйся! Зрозумій: щастя в нас не буде. Я покохав іншу, - сказав, наче відрізав. Скинув гору з пліч.
- Як же так? Як же слова «довіку разом: і в горі, і в радості»? Не покидай мене, я все прощу, все пробачу, ніколи й словом не згадаю, поглядом не дорікну...
Автор:  Віоліна СИТНІК

БИЛИ РЕКОРДИ, СТРАЙКУВАЛИ, ПАДАЛИ І ПІДНІМАЛИСЬ...
Погодьтеся, рік, що минув, був дуже важким для нас. Та з іншого боку, він став надзвичайно цінним у плані досвіду. Ми навчилися більше співчувати, більше допомагати, більше гуртуватися. Ми всі стали на рік іншими...
Яким був минулий рік «КлюЧ» вирішив нагадати своїм читачам, підбивши своєрідні підсумки.
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

ЦВІТ ПАПОРОТІ
... Чи бувало у вас таке, що від одного погляду на людину починали тремтіти руки, а серце шалено калатало, наче дзвони на Великдень? Тоді ти злякано озираєшся навсібіч, щоб перевірити, чи цього не чує сторонній, бо ж поглузує над першими невпевненими почуттями... А тим часом і ноги відмовляють, стають ватними... Ось-ось підкосяться! Та що там ноги! Здається, сама земля втікає з-під ніг! А всередині палає так, як вогнище на Івана Купала! Іскри, весело потріскуючи, розлітаються на всі боки. Ох, дівчино, скоро люди тебе сахатимуться, боятимуться обпектися жаром, який викрешує твоє серце...
Автор:  Віоліна СИТНІК

У ДІТЕЙ ДОРОСЛІ МРІЇ
Що просить малеча у святого Миколая?
Напередодні новорічних свят часто трапляться дива. У цьому впевнені найменші українці, а тому від щирого серця просять святого Миколая та Діда Мороза про здійснення найсокровенніших бажань. Цього року вони особливі: миру, спокою, щоб воїни повернулися живими, і зло назавжди зникло з нашої землі.
Автор:  Руслана МЕЛЬНИК

СНІГОВИЙ ЯНГОЛ
За вікном лікарняної палати сповна розгулялася зима. Здавалось, що весь світ захопили в білий полон і жодних фарб інших кольорів просто не існує в природі. Лише вічна всепоглинаюча та очізасліплююча білизна. Гілля дерев, оздоблене найтоншим мереживом з інію, важко вгиналося під своєю ношею. А підмерзла тоненька скоринка снігу, що білосніжною, наче накрохмаленою руками старанної господині скатертиною вкрила землю, була по–дівочому чистою та цнотливою.
Автор:  Віоліна СИТНІК

ЧОЛОВІКОВА БЕЗ ЧОЛОВІКА
Як і останні декілька років, він прийшов додому майже опівночі. На кухні, як завше, як останніх декілька років, чекала вечеря, накрита серветкою. Зняв її, і порожнім поглядом глянув на тарілки, дбайливо розкладені на столі. Їсти не хотілося. У коридорі почувся шурхіт ніг. Вона тихо підійшла до дверей, обперлася на них і безмовно дивилась на чоловіка. Він відчував на собі її погляд і сподівався, що ось зараз, саме нині все вирішиться. Але вона мовчала. Як завше, як останніх декілька років...
Автор:  Руслана МЕЛЬНИК

КУРС НА БЛАГОДІЙНІСТЬ
Вони познайомилися шість років тому. У ЗОШ №2 восьмикласники збирали кошти для сім’ї Храновських, у якій проживав 5-класник Богдан, учень цієї ж школи. Хлопчик з малку прикутий до ліжка та коляски. Батьки всі зароблені гроші витрачають на лікування сина, та покрашень практично немає. Інколи сім’ї доводиться на всьому економити аби зібрати якусь суму грошей, але їх все одно не вистачає. Дізнавшись про таку проблему, Степан Гурома ввечері мав серйозну розмову зі своїми батьками.

ЦІНА ЖІНОЧОЇ ДРУЖБИ
Вони обидві були схожі між собою, як рідні сестри. Чорняві, статні, з довгим темним волоссям, яке важко спадало на плечі. Ще з першого курсу інституту їх називали двійнятами. Ніхто й не думав їх розрізняти - просто Оксанка і Нелька.
Познайомившись під час вступу в інститут, вони так швидко здружилися, що відразу вирішили винаймати разом житло. І якщо Оксана мала заможного старшого брата та небідну родину, то Неля могла розраховувати лише на мізерну допомогу матері та тимчасовий підробіток. Але рішення було прийняте - жити будемо разом. Крім того, власниця квартири погодилася здавати кімнату дешевше, ніж зазвичай. Дуже їй сподобалися обидві дівчинки.


Статті 811 — 825 з 1203
Початок | Поперед. | 53 54 55 56 57 | Наст. | Кінець Всі

Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








 

ЗРОБИ ДОБРО, ЩЕ Й ВИННИМ ЗАЛИШИШСЯ
ЗРОБИ ДОБРО, ЩЕ Й ВИННИМ ЗАЛИШИШСЯ Життя так влаш­товане, що є люди добрі і злі, є небайдужі й аморфні та прикро, що небайдужі, дієві зазвичай, страждають, бо вони незручні ні для кого.
Минулого тижня мешканець Тімірязєва, 86 вкопав біля бордюру шину і пофарбував її, щоб автівки не заїжджали на зелену зону прибудинкової території. Але сусідам це не сподобалося, бо навпроти під’їзду він постійно ставить машину і понівечив траву. На тому місці навіть утворилася яма, яка наповнюється водою і потім за колесами з багнюкою розвозиться...



Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.