Перейти на мобільну версію сайту


16.03.2012

Зійшов сніг, а з ним і асфальт, або Чи залишилися мітки Бабія?

Не секрет, що автомобілісти хоч і з нетерпінням чекають весни, але, в той же час, не без остраху. Їх можна зрозуміти: взимку їздити слизькими дорогами важко та вкрай небезпечно. Але, як показує початок весни, зимові маневрування на автошляхах все-таки менш небезпечні.
Напевне, ще довго атрибутом початку весни на рівні з первоцвітами будуть ями на дорогах. Як би їх не намагалися латати впродовж літа-осені, консервуючи ями на зиму, весна щоразу показує українську безгосподарність.
DSC01880.JPGЦьогорічна весна знову не стала винятком, хоча, правду кажучи, чи то на перший погляд, чи насправді, але ямок на дорогах міста поменшало. Скажете, поменшала кількість, та аж ніяк не їх об’єм. Можливо, і це. Але, можливо, це результати минулорічної роботи наших комунальних служб.
Чим не приклад успішної роботи комунальників, зокрема дорожників, розрекламована на початку минулого року кампанія із латання міських доріг. Здається, про неї почули в усіх куточках нашої держави. Рупором цієї рекламації став заступник міського голови Сергій Бабій. Перед камерами та фотоапаратами він демонстрував клеймо на свіжо залатаній ямці, яке, мовляв, буде служити знаком якості ремонтних робіт дорожнього покриття міста. Окрім власне самого клейма, передбачалося маркування залатаних ямок, на якому зазначалася дата та прізвище відповідального за ремонтні роботи.
DSC01881.JPGТоді Сергій Віталійович у надзвичайному азарті від нової ідеї нарахував на 29-и головних автодорогах Кам’янця 26 тисяч вибоїн! Навіть зазначив, що влада перейшла цитуємо: «До поіменного підрахунку вибоїн». Перший заступник констатував, що колишня практика, за якою визначалася приблизна площа необхідного ремонту, показала свою неефективність. Тож він вирішив знайти новий підхід до вирішення одвічної проблеми ямок та доріг.
Зрештою, після показових виступів з клеймуванням ямок, далі справа з маркуванням не пішла. Принаймні, скільки доводилося їздити дорогами міста, гуляти вулицями, на очі чомусь не попадалось жодного розпіареного маркування, зате скрізь і всюди лізли в очі ямки…
Звичайно, не варто однозначно стверджувати, що розпіарене «клеймо від Бабія» нічого не дало для автошляхів міста. У розмові із нами, як директор департаменту житлової політики, доріг та інфраструктури (ЖПДІ) Сергій Середюк, так і завідувач відділу благоустрою департаменту ЖПДІ Юрій Безносюк сказали, що, на відміну від минулого року, цьогоріч ямок на дорогах міста значно поменшало. До прикладу, навіть називалася цифра зменшення, яка впала у 3-4 рази. Тобто кількість ям на цьогорічних дорогах у порівнянні з минулим роком скоротилася більше ніж у чотири рази.
За попередніми висновками працівників житлово-комунального господарства міста цього року ямкового ремонту потребує площа у 8 тис. кв.м, тоді як на відповідний період 2011 року ця площа становила понад 26 тис.кв.м.стакан 3.JPG
Невже такий вагомий результат дало розрекламоване ямкове маркування? Важко відповісти, оскільки чомусь застосовувати аналогічну практику цього року в департаменті ЖПДІ ніхто не поспішає. Разом з тим говорять, що таке різке зменшення площі ямкових робіт – це наслідок більш ефективного використання коштів, спрямованих на ці потреби. Ще однією причиною успішності чиновники називають контроль за якістю виконаних робіт та матеріалів, які використовувались. Зрештою, не відкидають вони такого фактору, як погода. На відміну від минулорічної зими, цьогоріч не було частих та різких перепадів температури. Однак зменшення кількості площ для латання не означає, що так саме пропорційно зменшилися й проблеми в дорожньому господарстві. Наприклад, сьогодні для ямкового ремонту доріг із міського бюджету виділено 330 тис.грн. Про це повідомив завідувач відділу благоустрою департаменту ЖПДІ Юрій Безносюк. Ще, за його словами, на ці потреба очікується надходжень близько 600 тис.грн з міського бюджету.
Навіть якщо ці кошти надійдуть, то їх буде недостатньо, аби залатати усі дірки в наших дорогах. За попередніми підрахунками, ямковий ремонт одного квадратного метра асфальтового покриття коштуватиме від 180 до 220 грн. А отже, якщо взяти середню цифру вартості у 200 грн і помножити її на загальну площу, яка цього року підлягає ямковому ремонту, то вийде сума в 1,6 млн. грн. Тобто дефіцит коштів на ямковий ремонт «Весна-2012» складає понад 600 тис.грн, або ж не залатаною залишиться кожна третя ямка у місті.
І це при тому, що, за повідомленням представників влади, у 8 тис. кв.м увійшли полічені ямки лише на центральних магістралях міста. Що ж буде з бездоріжжям у віддалених частинах міста – залишається лише здогадуватися. А автомобілістам молитися, що проскочать.
На думку представників влади, найбільш проблемно ямковими ділянками Кам’янця є вулиці Хмельницьке шосе, Лесі Українки та просп.Грушевського.
Що ж, ми на власній шкірі та автомобільній гумі вирішили перевірити, наскільки наші дороги після зимової сплячки придатні для весняної їзди. Відверто кажучи, експеримент вдався. Кожен водій, вирушаючи зранку на роботу, не відмовився би від склянки гарячої кави чи чаю. До речі, наш рух транспорту, точніше поява вранішніх заторів на окремих вулицях міста, цілком сприятливі для того, аби виділити кілька секунд для ковтка гарячого напою.
Ми ж, замість гарячих чаю чи кави взяли склянку й наповнили її холодним чаєм - задля безпеки власної та автомобіля.
Склянку поставили на передню панель автівки, навмисне не скористалися спеціальним пристроєм-тримачем. У наш експериментальний маршрут увійшли центральні магістралі міста: вирішили зробити таке собі «коло слави». Із вул.Князів Коріатовичів повернули на проспект Грушевського. Далі нас чекав поворот на вул.Пушкінська у напрямку Будинку культури, звідти по Шевченка – до Князів Коріатовичів. Ці вулиці й справді найбільш завантажені автотранспортом, вранці на них заторів не уникнути.
 Стиль водіння вирішили вибрати найбільш помірний, не спортивний. Підсвідомо ж розуміли, що маємо в автівці умовну склянку гарячого чаю. Проте, виїхавши з двору, зрозуміли, що склянку довго возити не доведеться. Перші краплі вихлюпнулись на панель вже при перших метрах їзди. Далі було більше – через якусь сотню-дві метрів наша склянка умовно гарячого чаю зменшилась наполовину. І виною цьому аж ніяк не вранішня спрага, а наші дороги.
Їхали прямо, не вдаючись до «художнього» водіння, коли треба оминати кожну ямку. Наша склянка такого не витримала і здалася, ще не доїхавши вулиці Пушкінської. Перевернулася…
Можемо сказати, що ні автомобіль, ні ми не постраждали. Прикро за такий стан доріг, особливо коли є з чим порівняти. Подібний експеримент проводили наші колеги з Німеччини та Сполучених Штатів Америки. Німецькі та американські дороги дозволяли склянці кави проїхати значну відстань без жодних втрат.  
Віримо, що і колись наша кава, їдучи в автомобілі, залишиться у склянці, а не на панелі чи, не дай Боже, одязі водія чи пасажира.

Теги: ЖКГ, дороги

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.