Перейти на мобільну версію сайту


03.04.2015

ВМИКАЄШ СВІТЛО, А ВІН ПАДАЄ НА ГОЛОВУ

... Щойно почало світати, як Тетяна почула якесь шарудіння. Вирішила не зважати, тим паче бажання поніжитись у теплому ліжку й додивитись останній сон не давало можливості ворухнутися. Та шарудіння повторилося, цього разу воно було тривалішим і якимось бентежним.

- Мам, чуєш? Щось шарудить, - ранкову тишу розбудив голос донечки-школярки.
«Доведеться вставати», - зітхнула жінка й промовила до дитини: «Зараз глянемо, хто нам заважає спати».

Увімкнула світло. Ніде нікого. Тільки чомусь зачухалася голова і по волоссю ніби заметушились таргани мільйон дрібних лапок. Провела рукою, намацала щось величеньке. Вхопила і почала витягувати зі скуйовдженого пасма... щось живе, що відчайдушно борсалося в руці. До горла підкралося нестерпне бажання випорожнити шлунок. Здобич, яку схопила, рятуючи волосся, виявилася... здоровенним рудим тарганом. Від нестерпного Тетяниного крику з ліжка зірвалася дитина, а тарган влетів у стіну, гепнувся на підлогу й миттєво зник з поля зору...

Чотири під’їзди будинку на вул.Космонавтів, 13, стали заручниками непроханих квартирантів - величезних тарганів і щурів. Таргани настільки знахабніли, що не зважають ані на пору року, ані на пору доби. Вони з’являються там, де їм зручно, і коли заманеться. Щурі більш обережні - побачиш хіба взимку, якщо дуже холодно, на батареї в під’їзд, або ж, перепрошую, в клозеті, якщо там є можливість перегризти трубу чи гофру.

У пані Тетяни в квартирі чисто й охайно, навіть не віриться, що тут можуть жити таргани, та ще й, за її словами, величезні.

- Ходіть на балкон, я вчора одного упіймала, - каже вона. - Розкидала скрізь труйку, вже півтора року ми з ними воюємо.

Відчиняє двері балкону, й дійсно - тарган на півпальця, рудий і бридкий, вальяжно розкинувся на коврику. Фотографуємо знахідку і накриваємо баночкою, щоб вже не втік.

- Підемо до сусідів, у них такі ж знахідки по квартирі, - пропонує господиня.

тарганиПіднімаємось на кілька поверхів вище. Двізнок у двері.

- Дядя Ваня, до вас «гості» сьогодні заходили? - питає жінка.

- Аякже, проходьте, під ранок заповз, - дядя Ваня веде нас коридором до кімнати, де біля дверей примостився тарган, цього разу якийсь чорний і менших розмірів.

- Кіт їх не ловить? - допитується Тетяна.

- Та ви що! Він у мене породистий, ще з’їсть і втравиться, не дай Боже...

На дах, де, за словами мешканців, все встелено трупами тарганів, вибратися не вдається, тож спускаємось до першого поверху. Мій провідник стукає у ще одні сусідські двері. Відчиняє молодий чоловік, з глибини квартири чути плач немовляти.

- У тебе тараканів немає? - питає сусідка.

- Та ні, ми ж їх їмо, - намагається жартувати сусід. - Але якщо треба пошукати, це взагалі не проблема.

За кілька хвилин виносить у пачці з-під сигарет такого ж рудого велетня, який потрапив мені у тарганиперший кадр.

Таке відчуття, що в цьому будинку живуть не люди, а таргани. Вони тут скрізь. Виходимо на вулицю: ось декілька повзуть по стіні, ще одна парочка неквапом намагається проникнути в дім через парадний вхід, біля вікна підвалу зібрався цілий тарганячий табун... Трупи тарганів на підвіконнях між сходинковими маршами, на дашках балконів і козирках.

І історії, які мені розповідають жителі цього дому про вимушених сусідів - братів менших, здається не закінчуються.

... У сусідньому під’їзді люди тримають туалет на замкові, бояться туди заходити, щоб у хату не забіг щур.

... Мій сусід з першого поверху вже двічі міняв гофру, бо щур її прогризав. У туалет зайшов, а з труби на нього дивляться маленькі оченята. Він ту крису жартома називає Лариска.

... Я вже замучилась різні труйки купляти, допомагає лише на деякий час. Потім знову все починається з початку.

... Дитина мені дзвонить, щоб я її зустріла, боїться заходити в під’їзд, щоб на неї не вискочив щур.

У такому жахітті мешканці будинку живуть вже більше року, і нікому до них немає діла - ні голові ОСББ, яка проживає в цьому ж домі, ні відділу, який опікується ОСББ і отримав вже не одну скаргу від жителів цього дому.

Після того, як жителям цього дому нарозповідали казок про принади ОСББ, вони вирішили від’єднатися від ЖЕО ТСЖББ і створити власне об’єднання. Це було в липні 2013 р. З тієї пори покращення, яке їм так обіцяли, так і не настало. Мало того, що голова ОСББ Валентина Митрофанівна за весь час після створення не провела жодних зборів менканців будинку, вона ще й відмовляється реагувати на спільні проблеми. Кажуть, може не брати трубку, або ж взагалі вимкнути телефон. Жителі 4-під’їздного будинку не знають, куди йдуть їхні гроші за квартплату, яку вони вчасно сплачують. Можливо, вони би й переобрали голову, який би більше переймався проблемами дому, але ж збори ніхто не проводить!

Та сьогодні перед цими людьми стоїть більш нагальне питання - як позбутися тарганів та щурів? Чи допоможуть їм вижити у цьому нерівному двобої, який триває вже більше року?

Теги: таргани, щурі, вул.Космонавтів, 13

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.