Перейти на мобільну версію сайту


24.02.2012

В село вчепилась смерть, а йому так хочеться жити…

За останні декілька років смертність у нашому районі майже втричі перегнала показники народжуваності. Так, торік народилося 587, а померло 1309 осіб. Стабільна цупкість смерті у й так не вельми просвітному житті села наштовхує на гнітючі роздуми. Чи довго залишилося чекати того дня, коли з карти Кам’янеччини і не тільки зникнуть маленькі (й не дуже) населені пункти? Чи можна нині хоч якось врятувати українське, зокрема подільське, село від загибелі?
rodopi21.jpgСвідченням того, що адміністративна карта країни щорічно худне на кільканадцять сіл, є хоча би оприлюднені торішні дані Рахункової палати України. За даними цієї статистики, за 20 років незалежності зникло близько півсотні населених пунктів. Причинами загибелі називають низький рівень життя, міграцію та суттєве збільшення кількості смертей серед людей працездатного віку.
Українське село, описане та оспіване у книжках і піснях, з кожним роком перетворюється у міф, залишаючи за собою надщерблену реальність без прикрас і домислів. Запитай сьогодні десятьох людей зі свого оточення, чи хоче хтось із них жити в селі. Гарантовано, шестеро-семеро відмовляться навідріз, двоє-троє казатимуть, що, може, би й жили, якби там були всі блага цивілізації (та й вони поняття «жили» не уявляють без частки «би», і все це не більш ніж балаканина), і лише одна людина скаже «хочу!» і підтвердить свої слова реальними діями - поїде жити в село. Чому так? Чому коефіцієнт життєздатності села набагато нижчий від здатності села боротися за життя?

«Дайте роботу - і я залишуся тут жити»
Відомий вислів «Праця зробила з мавпи людину» сьогодні можна сміливо доповнити ще одним - «А її відсутність зробила з села пустку». Скажете, речі абсолютно між собою не пов’язані? Дозволю не погодитись.
Саме скорочення, а потім і відсутність робочих місць стали одним із перших поштовхів до зменшення кількості сільського населення. В пошуках кращої долі селяни ринулись хто в місто, а хто - і за кордон. Вбулися там, прижилися, особливо закордонні. Тепер їх звідти до рідних домівок жодними калачами не заманиш. Поки що жодна з урядових програм порятунку ситуації на селі реальних результатів не принесла.
Наразі махаємо кулаками після бою: спробуй заманити городянина в село. Чим? Роботи немає, дозвілля також, дороги жахливі, про каналізацію, газ, Інтернет та інші блага міської цивілізації в багатьох селах годі й говорити. 
- В селі ніхто не хоче жити, - раз за разом чую це, коли потрапляю в робочих питаннях у той чи інший населений пункт району. - Залишилися тільки пенсіонери. Молодь якщо і є, то спивається, бо немає де працювати. Перспектив - нуль, грошей на життя - стільки ж.
Що робити? Вмирати чи виїжджати? Потроху перепадає і тому, і іншому варіантам…

Демографічний вибух зі знаком мінус
Пам’ятаю, як торік із колегою потрапили у Нововолодимирівку. Село, що входить до складу Шустовецької сільської ради, схоже ні на що інше, як на довгу вулицю, вздовж якої кілька хат, де через одну, а то й дві, - життя!.. Всього одна дитина на селі. Дівчинка-школярка, яку тато щодня велосипедом возить полем, потім через вузьку кладку (велосипед на одне плече, дитину - на інше) на навчання в сусіднє село.
За три останні роки у цій сільській раді народилося всього 26 дітей, а от кількість померлих людей сягнула позначки 86. Втричі більше горя, ніж радості…
Статистичні дані, надані відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Кам’янець-Подільському районі, не дають поблажок практично жодній із сільських і селищної рад району.
* - На жаль, смертність у районі перевищує народжуваність у кілька разів, - каже начальник цього відділу Павло Захарчук. - Є і такі сільські ради, де цей розрив досить значимий. Наприклад, за три останні роки в Калачковецькій сільській раді народилося лише 29 немовлят, а померло 149 осіб. А це, рахуйте, уп’ятеро більше смертей, ніж життів.
Практично така ж ситуація і в Приворотській сільській раді: 19 народжених проти 94-х померлих. Не відстає Китайгородська сільрада, на яку за три роки припало 20 колисок і 82 домовини…
Катастрофічний спад у демографії не рятують ні державні гроші, ні заклики на кшталт «Кохайтеся - ви того варті». 
- Другу дитину народжувати не поспішаю, - зізнається моя знайома Марина, вчителька початкових класів у сільській школі. - Грошей тих, що дає держава, все одно, не вистачає. Тільки на памперси скільки йде! А хочеться, щоб моя дитина мала все те, чого в мене не було. Я так вважаю: нема чого плодити бідність.
Та категоричність Марини не зовсім поділяють деякі матері, для яких народження дітей перетворилось у своєрідний заробіток. Там про «плодити бідність» навіть не думають. Живуть одним днем: купа дітей, вічний клопіт соціальним службам, а порятунку села як не було, так і не видно…

Не тіні, але теж зникають
Як і люди, населені пункти здатні помирати. Під водою спочивають Бакота, Теремці, Наддністрянка, Студениця, Кривчани…
Худнуть рік за роком Броварі, Привітне, Вільне, Вільховець, Каветчина, Киселівка, Тернавка, Червона Діброва та Червона Чагарівка. Причаїлося в кутку Врублівців поки ще село Яруга. Ще світиться вечорами у хатах Ленівки та Гелетини, Субіча й Патринців. Завмерла в очікуванні перед повним злиттям з Оринином дрібна (всього у декілька хат) Теклівка.
Давно вже перестало бути Верхніми і Нижніми, а стало просто Панівцями на порядок збільшене у розмірах село. На шляху до укрупнення, очевидно, і решта мізерних за розмірами та кількістю жителів сіл, висілків і хуторів.
Адміністративно-територіальна реформа, яку один час довго мусолили, а потім закинули в довгу шухляду, знову рветься на свободу. За всіма прогнозами, нею спробують спекулювати на найближчих парламентських виборах, вона, ймовірно, може стати непоганим підґрунтям для поліпшення життя на селі «вже сьогодні».
Та як би ми не збивали до купи населені пункти, ховаючи за цими маніпуляціями статистичні дані та намагаючись переконати всіх і кожного, що життя в селі є, його насправді там не буде доти, доки до селян влада стоятиме спиною.

Теги: село, смертність

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.