Перейти на мобільну версію сайту


11.12.2015

СПОРТИВНИЙ ВАНДАЛІЗМ, АБО ГОСПОДАР ПОТРІБЕН СКРІЗЬ

За останній рік у місті більш-менш вирішується проблема дитячих ігрових майданчиків і подекуди спортивних. Дитячі майданчики зроблені з екологічно чистого матеріалу і досить привабливі, їх легко встановити у дворах, адже вони досить компактні, навідміну від спотривних майданчиків. Для них потрібно дещо більше місця і більш серйозне устаткування.

Багато років тому неможливо було здати будинок, який би не був забезпечений майданчиками, чи квартал - стадіончиком. Діти повинні були мати місце для проведення вільного часу. Місто росло, забудовувалося, згодом будівельники посягали на майданчики, і це було просто, адже їх у плані забудови не було, а отже, вони незаконні.
Крім того, багато майданчиків самі мешканці засаджували кукурудзою, картоплею та різною зелепухою, а щоб у них не крали і не топтали добро,їх  обгороджували патиками, дошками, залізними штирями, а дітей від свої городини ганяли, відбирали і пробивали м’ячі. Малеча, боячись грізної тітки з дрином, втікала, і були випадки, коли діти чеплялися одягом і рвали його, але це не найстрашніше. Дітлахи, бігаючи, падали на штирі і травмувалися, а пред’явити претензію ні до кого, хіба до тітки, иі й то через суд. А хто має час і здоров’я тягатися з правосуддям? З часом залишки майданчиків перетворювалися на суцільні городи та стоянки. А ті, в свою чергу, облюбовували будівельники для зведення житла чи гаражів І тільки коли починаються проблеми починають згадувати, що там колись були майданчики. Усі ми хочемо до Європи, але поводимося як варвари.

А там у них все цивілізовано, вони уміють рахувати гроші у своїй кишені, тому до усіх дрібничок підходять зважено і стадіон ім.Тонкочєєвапрораховано. Забудовується квартал, який має свій власний невеликий «магазин біля дому» — продуктовий мінімаркет, в ідеалі тут також повинен бути дитячий садок, зелена зона для прогулянок, майданчик для вигулу собак, занять спортом і невеликий комплекс для найменших жителів — гойдалки, пісочниця, гірка, і, головне — місце для паркування автомобілів, які стали неодмінним атрибутом будь-якого двору багатоквартирного будинку.

Та для наших провінційних міст такі ідеальні квартали — велика рідкість. Передбачити місце для всіх зазначених вище об’єктів інфраструктури вдається далеко не завжди, адже земельні ділянки в місті коштують доволі недешево. А може, справа не в розмірах ділянки, виділеної під будівництво нового кварталу або перебудови старого, а в продуманості проекту, самому підході до створення міського середовища?

Та повернемося до наших спортивних майданчиків.
Так уже сталося, що більшість українських дітлахів через кризу проводять літо вдома, бавлячись у дворах на дитячих і спортивних майданчиках, стан яких практично в усіх містах України не відповідає не лише встановленим стандартам якості, а й санітарним нормам. І винна в цьому не влада, а ми, ті хто заплющує очі на різні тусовки з пляшкою пива та цигарками, ті, хто мовчки проходить, коли бачить, що здоровань заліз на лавку з ногами і кидає недопалок, чи упаковку від піцци.

Багато людей боїться випускати дітей на майданчики чи стадіони, де збираються сумнівні компанії, де вигулюють псів. Наші діти позбавлені можливості повноцінно розвиватися, не тримаючись за мамину спідницю. Мої батьки залюбки відпускали мене на стадіон чи спортивний майданчик, знали, що це те місце, де я можу фізично загартуватися без шкоди для здоров’я. Нині ж на шкільні спортивні майданчики і стадіони без батьків чи старших немає чого й сунутися, адже там є своєрідні господарі, вже не говорячи про майданчики між будинками.
А таке відбувається, коли немає господаря тому чи іншому.

спортивний майданчикУ нашому місті нараховується близько 100 спортивних майданчиків у різних навчальних закладах і за місцем проживання. Якщо навчальні заклади самі за ними доглядають, то решта зовсім покинута напризволяще.

Міська влада свого часу подбала про встановлення сучасних майданчиків із штучним покриттям. Їх у місті сім. Перші два були збудовані на стадіоні педінституту і у школі №15. Це було суперово. Усі любителі спортивних ігор пропадали на тих майданчиках, прихильністю вони користувалися у футболістів. Дитячі команди, ветеранські з ранку до смерканку грали там. Особливо у вихідні ніде було яблуку впасти, години просто розписувалися. Це дуже приємно, що кам’янчани не в барах просиджували, а дружили зі здоровим, активним способом життя. Але за станом тих майданчиків ніхто не слідкував, бо не було визначеного господаря, який би дбав про порядок, санітарний стан і збереження майна. У міській скарбниці на такі цілі гроші не виділялися, єдиним виходом могло бути призначення відповідального та символічної плати за годину занять на майданчику, щоб потім можна було оплатити послуги прибиральника, ремонтника та за матеріали. У той час такі майданчики коштували від 80 до 100 тисяч гривень, нині ця сума сягає мільйону. Зрозуміло, що таких грошей місто не має, а щоб відремонтувати майданчик півмільойна нині не вистачить. Універсальні майданчики нині має сім мікрорайонів міста - Жовтневий, Черемушки (ЗОШ №15), селище Жовтневе, центр (стадіон К-ПНУ та парк відпочинку), Руські фільварки. І у тому, що вони сьогодні у жалюгідному стані, винні ми самі.

- Перший майданчик було зведено на стадіоні нашого університету, - розповідає декан факультету фізвиховання К-ПНУ ім І.Огієнка Микола Солопчук, - ми за нього взяли відповідальність. Домовилися, що в першій половині дня займатимуться студенти та школярі, проводитимуться змагання різних рангів. Єдиним питанням залишалося, як бути із заняттям у вихідні, адже наш комендант працює 5 днів на тиждень. У суботу та неділю майданчик займали ветерани, вони якось по-варварськи ставилися до майна. Виходили на поле із штучним покриттям у взутті, не призначеному для нього, грали в дощову погоду, що категорично недопустимо, тому поле знищили за два роки. Ми його зачиняли, але хвіртку ламали, огорожу теж. Крім того, надходило багато скарг від мешканців про неприпустиму, аморальну поведінку на майданчику. Проблем нам не потрібно, крім того, покриття біло повністю знищене, через що люди могли травмуватися, тому майданчик законсервували, а ворота зрізали. Але наше місто молодіжне, тут проживає досить багато спортсменів, яким ніде займатися спортом, тому ми дуже хочемо, щоб його відремонтували і передали на відповідальне збереження. Щоб був чітко визначений графік роботи, щоб було з кого спитати.

- Це питання вже порушується на усіх можливих депутатських комісіях, - каже депутат міськради Валерій Слободян. - Майданчик в центрі міста повинен працювати і, сподіваюся, колеги депутати мене підтримають. Але дійсно потрібен відповідальний. До прикладу, майданчик, збудований у парку відпочинку, має свою конкретну відповідальну людину - фаната спорту Юрія Пушкарьова. Він зведений за підтримки міської федерації боксу, головою якої є я. Незважаючи на те, що Юрій Михайлович дуже дбайливо і сумлінно ставиться до роботи і на прохання навіть п’ятьох дітей міг відчинити вхід на майданчик, всеодно знайшлися вандали, які зламали вхід, прорвали огорожу. А ті ж самі горезвісні гравці команди ветеранів футболу перебралися на цей майданчик і тепер його покриття теж понівечене.

- Вони не зважають на те, що коли волого, на поле виходити не можна, і коли двері зачинялися, вони їх просто виломлювали, - обурюється Юрій Пушкарьов. - Вони після себе навіть не прибирають. А одного разу узяли і повісили свій замок. Я наскільки можу, настільки й доглядаю за майданчиком, який відкрито 7 листопада 2012 року. За той рік його відвідало понад три тисячі спортсменів. Тут проводяться змагання, уроки фізкультури, проходять тренування дитячих команд з футболу та баскетболу, відбуваються турніри, матчеві зустрічі колективів фізкультури тощо. Але нині він зачинений на ремонт.

Одним із останніх майданчиків, встановлених за підтримки міського голови та нардепа, опікується активіст русько-фільварецької громади, нині депутат міськради Геннадій Невенчан. Майданчику два роки, він має гарний стан.

- Наша громада узяла цей майданчик на відповідальне збереження, - каже пан Геннадій. - Ми доглядаємо за ним, підфарбовуємо, підлатуємо, за підтримки спонсорів встановили додаткові лавки. У нас всі знають, що в негоду на поле ані ногою. Тут постійно займаються студенти податкового коледжу, тренери ДЮСШ №2 проводять тренування, а коли проходять заняття тренера Віталія Трушева, то дітлахи з усього міста збігається. Також тут проводяться товариські зустрічі і турніри. Мали проблему із ветеранською футбольною командою міста, коли я був у відпустці, вони хитрощами проникли на поле. Тоді було багато скарг від мешканців, бо вони дуже матюкалися і поводили себе не належним чином. Але сподіваюся, їх тут більше не буде.

А покриття ігрового поля на мікрорайоні Жовтневий взагалі знищено, огорожа теж поламана, бо ж господаря немає. Свого часу ЖЕК час від часу лагодив огорожу, але після літніх канікул складалося враження, що Мамай пройшов. Вдень ще нічого, можна варвару зробити зауваження чи викликати міліцію, але зазвичай нівечать вночі, коли ніхто не бачить, і ті, хто спортом не займається. А що стосується штучної трави, то там вже й відновлювати нічого, бо спортивний майданчикокрім того, що покриття нещадно експлуатували, ще й панянки ходили туди витирати взуття від болота.

Питання жалюгідного стану спортивних майданчиків нещодавно на засіданні порушували посадовці, які дійшли висновку, що їх у нас мало, потрібно більше, але який сенс більше будувати, якщо за цими догляду немає.

Аби вивести майданчики із такого жалюгідного становища слід запровадити плату за заняття і відповідальність за їх стан. Тоді їх можна буде підремонтувати, підфарбувати, підлатати, та й люди почнуть обережніше ставитися до них, коли витратять свої кровні. Або закріпити за майданчиками відповідальних осіб, які змогли б утримувати територію в нормальному санітарному та технічному стані. Інакше немає сенсу їх навіть ремонтувати.

Тоді де ж людям займатися ігровими видами спорту? Окрім майданчиків є потреба у спортивному залі. До речі, депутат Слободян виступив із пропозицією звернутися до обласної ради за фінансовою підтримкою, аби завершити довгобуди спортзалів харчового і індустріального коледжів з передачею їх у користування громади міста.
А взагалі то, дуже образливо у молодіжному, студентському місті, яке має величезний спортивний потенціал і традиції, не мати повноцінного Палацу спорту, хоча, що говорити про Палац, якщо вже готовий стадіон роздерибанили, зробили з нього "генделик" та туалет у хащах. Колишні сподівання на Льдовий палац накрились мідним тазом і перетворили частину стадіону на риб’ячий скелет. Хоча і ті ребра власник вже почав розпродавати. Отже, не маємо ні Палацу, ні повноцінної спортивної арени, яка була раніше.

Теги: спортивний майданчик, Центральний стадіон

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.