Перейти на мобільну версію сайту


28.11.2014

ШЛЮБ УКРАЇНИ З НАТО - КОХАННЯ ЧИ РОЗРАХУНОК?

Найближчим часом українці мають всі шанси побувати на референдумі. Саме тут вирішуватиметься доля вступу України в НАТО. Принаймні, про це на початку тижня заявив президент Петро Порошенко під час спільної прес-конференції з президентом Литви Далею Грібаускайте.
«Рішення про вступ або невступ до НАТО - це виключно компетенція українського народу. Ми напрацювали критерії, за якими Україна буде відповідати вимогам НАТО. Тільки після їх досягнення український народ на референдумі зможе вирішити, вступати чи не ступати до НАТО», - наголосив Глава держави.

ВСТУПАЛИ І НЕ ВСТУПИЛИ
Відносини України і НАТО були встановлені в 1991 році з моменту вступу України до Ради північноатлантичного співробітництва, відразу після розпаду Радянського Союзу. Саме Україна стала першою країною СНД, яка 8 лютого 1994 р. стала учасницею програми «Партнерство заради миру». 9 липня 1997 р. у Мадриді було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного Договору. Відповідно до хартії, як головний механізм двостороннього діалогу було створено Комісію Україна-НАТО (КУН). У 1998 році в рамках КУН створено Спільну робочу групу Україна-НАТО з оборонної реформи. Мета робочої групи - розглянути різні ініціативи в області військово-цивільних відносин, демократичного і цивільного управління в збройних силах та інших силових відомствах, оборонного планування, політики, стратегії та концепції національної безпеки. А в 1999 році в Києві відкрилося Бюро зв'язку НАТО, яке мало на меті полегшити спілкування між українськими відомствами і блоком.
2002 р. президент Леонід Кучма робить офіційну заяву про намір України стати членом НАТО. Наступний президент Віктор Ющенко був найбільш активним прихильником приєднання України до Північноатлантичного блоку. 21 квітня 2005 р. на засіданні КУН на рівні міністрів закордонних справ у Вільнюсі держави Альянсу і Україна розпочали Інтенсифікований діалог про намір України вступити в НАТО.
21 серпня 2009 р. у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі було підписано Декларацію про доповнення Мадридської Хартії. Як зазначили в МЗС України, підписання Декларації стало черговим практичним кроком із реалізації рішень, ухвалених під час зустрічі Північноатлантичної ради НАТО та підтриманих на засіданні Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ у грудні 2008 року.
26 серпня 2009 р. офіційний представник альянсу Джеймс Аппатурай підтвердив, що підписана Україною і НАТО 21 серпня декларація дійсно передбачає можливість скликання Україною засідання Комісії Україна-НАТО. Однак НАТО не має наміру надавати Україні військову допомогу і допомагати їй у забезпеченні територіальної цілісності.
З приходом до влади Віктора Януковича питання про вступ України в НАТО було заморожене. 2 квітня 2010 р. Віктор Федорович ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки країни до вступу в НАТО і ліквідував національний центр з питань євроатлантичної інтеграції.
За станом на 2013 р. Україна є єдиною державою-партнером альянсу, яка бере участь у всіх його операціях.

«ЗА» і «ПРОТИ»
Що все таки заважає Україні вступити в НАТО? Що дасть нам цей вступ і взагалі чи він потрібен, «КлюЧ» шукав відповіді серед істориків, військових, - - -пересічних українців.
Віктор Жезицький, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії і філософії ПДАТУ:
- Розглядаю пропозицію чи то намір політичної влади щодо проведення референдуму з питання вступу України в НАТО достатньо неоднозначно.
По-перше, можна провести референдум хоч завтра і, безсумнівно, велика частина українців висловиться «За». Проте не забуваймо, що за межами можливості висловити думку опиняються Крим і схід України зі своїм традиційним «Проти». Промовчу про кількість противників на решті 241f1230d4e22e2b5f7668b3008a21d9.png.jpgтериторії України. Тож ми не отримаємо об’єктивної та легітимної картини. По-друге, не варто забувати про складні політико-правові і бюрократичні перепони європейських інститутів, зокрема НАТО. Навіть за умов відсутності військового конфлікту марно було би очікувати на швидкі результати після такого референдуму через те, що Північноатлантичний блок зважуватиме свої рішення з огляду на позицію Росії. Перебування України у фазі активного військового протистояння лише ускладнює це питання.
По-третє, пам’ятаймо, що країни Прибалтики як колишні радянські республіки і нинішні члени НАТО випали з орбіти Москви у ході суспільно-політичних та економічних процесів, що призвели до руйнації Радянського Союзу. На той момент естонці, латиші і литовці мали достатнє розуміння сутності власної державності і власної незалежності, оскільки потрапили в менш жорстоку за проявом і історично коротку фазу радянської дійсності, чого, на жаль, не можна сказати про Україну. Наслідки тотальної радянізації ми криваво відчуваємо на сході, навіть існує твердження, що там іде війна не з Росією, а з Радянським Союзом.
Тож можна припустити, що питання вступу України в НАТО автоматично вирішиться лише за умов суттєвих, я б сказав навіть руйнівних процесів на теренах Росії, як останнього найбільшого осколку Радянської імперії.

Степан Даніщук, кадровий військовий:
- Варто розуміти, що вступ України в НАТО - це, в першу чергу, економічні зміни в державі, а вже потім озброєння, преференції для армії тощо. Це надання гарантій безпеки для держави, це розвиток оборонного комплексу держави. Запрацюють нові заводи за новими технологіями.
Разом з цим, буде зовсім інше ставлення до військових. Військовослужбовці матимуть гарантії на рівні держави, які в нас на сьогодні, на жаль, не діють. Військовий НАТО - це поважна людина, забезпечена, має відповідний статус. Просто так, з вулиці, потрапити на службу неможливо - проводиться серйозний відбір. Загалом ми покращимо міжнародний інвестиційний імідж України, сьогодні лише інвестиції можуть врятувати економіку держави від краху.
До речі, саме завдяки НАТО було збережено найбільший у Європі полігон «Яворів» (Львівська область), до забезпечення діяльності якого залучається велика кількість цивільних осіб приватних компаній малого та середнього бізнесу, отримуючи постійну роботу та замовлення на надання побутових та інших послуг.

1643.jpgУ опитуванні «Чи підтримуєте Ви вступ України в НАТО?», яке газета «КлюЧ» проводила у соцмережах, всього за два дні взяло участь більше 1000 респондентів. Дискусія щодо цієї теми виявилась досить гарячою та, в основному, крутилася навколо взаємин України з Росією. Близько 80% із тих, хто взяли участь в опитуванні, підтримують вступ України в НАТО, майже 19% висловлюють своє категоричне «Ні!» з цього приводу. Як порівнювати з цими результатами, то кількість байдужих та тих, хто невизначився, надто мізерна. І якби президент Петро Порошенко ініціював проведення референдуму щодо вступу України в НАТО, то більшість українців була би за те, аби країна стала членом Альянсу.

НЕ ТІЛЬКИ НА СЛОВАХ
Для того, аби стати повноцінним членом Північноатлантичного альянсу, Україна має виконати низку необхідних кроків. Серед головних назвемо наступні:
* вирішувати міжнародні, міжетнічні та зовнішні територіальні суперечки мирним шляхом;
* демонструвати відданість принципам верховенства права та прав людини;
* встановити належний демократичний та цивільний контроль над своїми збройними силами;
* продовжувати надавати цілковиту підтримку та брати участь у роботі Ради євроатлантичного партнерства, в програмі «Партнерство заради миру», розвивати співробітництво з країнами-партнерами, що не є членами НАТО;
* дотримуватись принципів економічної свободи, соціальної справедливості та відповідальності за охорону довкілля;
* удосконалювати обороноздатність держави;
І все це має бути підкріплене не словами та запевненнями, як у нас звикли, а конкретними справами. Чи готова держава до таких непопулярних реформ та ще більшого затягування пасків?

ПЛЮСИ Й МІНУСИ
Якщо враховувати той факт, що Північноатлантичний альянс створювався групою країн з метоюю спільної протидії Радянському Союзу, а нині Росії відповідно, то, зважаючи на сьогоднішню непросту ситуацію, в якій опинилася Україна, і плюсів, і мінусів від вступу в НАТО матимемо майже рівнозначну кількість.
Серед основних переваг можна назвати гарантування безпеки та цілісності держави, чого нині так бракує нашій країні. У відповідності до засад НАТО, напад на Україну, якби вона була членом альянсу, розцінювався як напад на всіх членів НАТО. Рахуйте, війни би цієї не було, або вона розгорталась у зовсім іншому форматі, принаймні військові мали би чіткий план дій, а не рухалися як сліпі кошенята. Та й відповідне матеріальне і технічне забезпечення було би не на останньому місці й не силами волонтерів та всього українського народу.
Вступ України до Північноатлантичного альянсу означатиме остаточний вихід України з-під впливу Москви та ліквідацію можливості його відновлення в майбутньому. Розуміючи все це, Росія буде змушена налагоджувати партнерські відносини з Україною, або ж робити все можливе, аби цього не сталося.
До прикладу, Кіпр - єдиний член Євросоюзу, який не перебуває в НАТО. Туреччина, яка має давній конфлікт з Кіпром, всіляко перешкоджає співробітництву цієї держави з Північноатлантичним альянсом, та й конфлікт між цими країнами досі не вирішений.
Паралелі можна провести і у стосунках України з Росією, зважаючи на той факт, що минулого vehz665.jpgтижня глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що не бачить Україну членом Альянсу.
Вступ у НАТО - це ще й відповідний статус та можливість притоку іноземних інвестицій. Відповідно до статистичних даних, у Польщі, Угорщини та Чехії приплив іноземних інвестицій за рік після оголошення про вступ до НАТО збільшився у 3,5 рази.
Попри райдужні перспективи, не забуваймо й про недоліки. Якщо на територію альянсу буде здійснено напад, Україні змушена буде надавати збройну підтримку союзникам по НАТО. Вартість членського внеску держави до бюджету Північноатлантичного альянсу становитиме близько 40-50 мільйонів доларів США на рік (принаймні, такий внесок Польщі). Зважаючи на наш вкрай злиденний держбюджет та вічне ходіння з простягнутою рукою, виникає логічне питання, кому такі жебраки, як ми, потрібні? На геополітичному рівні, напевне, взагалі нікому.
Безумовно, в НАТО хочуть наблизити умовний кордон з Росією, який наразі знаходиться в Польщі та країнах Прибалтії. Україна може перетворитись на цей умовний кордон, стати так званою буферною зоною, принаймні, це чи не головне побоювання людей. Вступивши в НАТО ми однозначно погіршимо і без того складні стосунки з Росією як у економічному, так і політичному напрямках.
Нещодавно командувач сухопутними силами США в Європі, генерал-лейтенант Бен Ходжес заявив, що військовий контингент НАТО залишиться на території Польщі, Латвії, Литви та Естонії на стільки, на скільки це буде потрібно, щоб «стримати російську агресію й забезпечити безпеку наших союзників».
Контингент з декількох сотень солдатів армії США був направлений до Польщі та країн Прибалтії навесні 2014 року, після анексії Криму. Спочатку планувалося, що американські солдати пробудуть до кінця 2014 р., та плани у зв’язку із проведенням в Україні АТО змінилися.
Зрештою, українському народу варто б визначитися, він до «розумних чи гарних»...

Теги: НАТО, Північно-атлантичний альянс

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють індивідуальні знижки та на кварц - розпродаж!




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.