Перейти на мобільну версію сайту


27.04.2018

РЕПОРТЕР ЗАВЕРШУЄ КРОКУВАТИ ПІДЗАМЧЕМ

жванецькаЦього разу починаємо свій похід від готелю «Ксенія» Жванецьким шосе. Це одна з головних вулиць мікрорайону.

ЖВАНЕЦЬКЕ ШОСЕ І ПРОВУЛОК
Вулиця отримала свою назву від населеного пункту, дорога якого веде на Жванець. Жванецьке шосе має 800 метрів і закінчується на межі з селом Довжок, але воно могло би і далі мати таку ж назву, та Довжок назвав його по іншому – вул.Смирнова.

На початку вулиці тротуари відсутні взагалі, єдина світла пляма на усій вулиці – це готельний комплекс «Ксенія». Тут проведено благоустрій, озеленена територія, а далі – все як у селі. Проте слід зазначити, що, на відміну від інших мікрорайонів міста приватного сектору, Підзамче більш престижний. 

Межею Жванецього шосе є провулок Довжоцький. Вулиця досить довга і має лише приватну забудову. На її початку взагалі немає тротуарів, лише широчезна зелена зона, яка не скрізь прибрана. Тротуар починається з правого боку лише після провулка Зелений. Колись тут був широкий тротуар, але з часом за ним ніхто не доглядав, через нього проводили комунікації і робили перекопи. Нині ж він став набагато вужчим, тобто його відремонтували смужкою, якої вистачає для пішоходів. До тротуару і після нього чимала зелена зона. Домоволодіння тут теж дуже різні – від маєтків до довжоцький провстареньких одноповерхівок. Щодо лівого боку, то тут взагалі тротуарів немає, домоволодіння відгороджує від дороги теж широченна зелена смуга, щоправда в деяких місцях є рів, можливо природній, тому для проїзду мешканці проклали містки, кожен біля свого домогосподарства. Чогось особливого на цій вулиці немає, правда були проблеми з пиріжковою біля магазину «Ольга». Багато кому ті пиріжки смакували, але люди чомусь не цікавилися, в яких умовах вони готуються, що до кіоску навіть води не підведено, а це означає, що руки мити немає де, окрім у відрі, також немає туалету. От і виходить, що помиї та сечу виливали за кіоск, тобто місцевим мешканцям під ворота. Але такі проблеми лише на цьому кутку, бо місце досить привабливе, адже там транспортна розв’язка і гарна прохідність.

ПРОВУЛОК ЖВАНЕЦЬКИЙ
Провулок Жванецький відходить від Жванецького шосе в напрямку вулиці Об’їзної. Він має 350 метрів. Дорога тут неасфальтована і з ямами, які позасипали місцеві жителі будівельним сміттям. Щоправда прилегла територія більш-менш прибрана. Домоволодіння тут різні – від забудови 50-х до сучасної. Зрозуміло, де сучасна забудова, там і благоустрій гарний. Провулок Жванецький розпочинається відразу за готельним комплексом «Ксенія».

ДОВЖОЦЬКИЙ ПРОВУЛОК
Довжоцький провулок відходить від Жванецького шосе і розділяє Підзамче і Довжок. Він має 230 метрів. Тут знаходиться приватна забудова. Дорога тут поганенька і вузька, її частина на рівнині, а частина йде вниз і змивається дощовими потоками. Назву він отримав від поближнього населеного приміського села Довжок. Домоволодіння тут старенькі.

SAM_5266СВИДНИЦЬКОГО ВУЛИЦЯ І ПРОВУЛОК
Свидницького вулиця розташована на Підзамчі, названа на честь Анатолія Патрикійовича Свидницького (1834-1871) – українського письменника, автора автобіографічного роману «Люборацькі», який у 1851-1856 роках навчався у Кам'янці-Подільському.

Вулиця Свидницького починається від середини Довжоцького провулка, має 400 метрів. Вулиця розташована на рівнині. Забудова приватного сектору тут почалася в 50-х роках, коли надавали наділи. Раніше тут були панські сади, принаймні про це повідомив тамтешній житель, нащадок того панського роду. Він розповів, що це були сади пана Василевського. Вони займали площу від спиртзаводу до замку. Після революції його син побудував родичам житло, нащадки яких й досі там мешкають. На цій вулиці нині багато дітей, тобто з народжуваністю тут все гаразд. Вздовж парканів люди висадили конвалію і тюльпани. 

киргизоваДорога тут колись була хороша, але якось її підсипали мучкою і цим тамтешні мешканці незадоволені, бо, виявляється навіть підсипати потрібно знати як, а не просто насипати та розгорнути. Близько до середини вулиці Свидницького відходить провулок Свідницького. Він йде різко вниз, дорога тут погана, її постійно вимивають дощові потоки. Будинки тут теж простенькі, є навіть захаращені. Провулок має 230 метрів.

Вулиця Свидницького впирається в Об’їзну, на ній й досі збереглася стара бруківка. Там неподалік була скотобаза, кладовища – польське і єврейське. 

ВУЛИЦЯ ОБ’ЇЗНА
Вулиця Об’їздна з’єднує Жванецьке шосе з Карвасарами. Перетинає річку Дібруху і до Карвасар тягнеться вздовж неї. Вулиця має 200 метрів, на її початку справа знаходиться стара приватна забудова. Дорога тут жахлива. Зліва кілька будинків, які не відносяться до Об’їзної, далі ліворуч – пустир. Колись там було старе єврейське кладовище. Довгий час знаходили людські кістки. Правий бік вулиці на початку – старенька забудова, тут багато пилюки і досить широка проїжджа частина. Далі зводиться нова сучасна забудова. Швидше за все, цей район неканалізований, але газ та вода є.

КИРГИЗОВА
Киргизова вулиця (офіційно Кіргізова) – первісна назва Татарська. Вулиця названа на честь Степана Григоровича Киргизова (1903-19440 – старшого лейтенанта, Героя Радянського Союзу, командира кулеметної роти, який 28 березня загинув у бою за с.Довжок.

Маріїнський колодязьСправа колись вона починалася з території меблевого цеху, зліва тут супермаєтки з височенною огорожею. В одному із них є колекція стаканів, яка увійшла в Книгу рекордів України. Біля цих домогосподарств проведено сучасний благоустрій, навіть тротуар є. Далі здебільшого стара приватна забудова. Колись, напевне тут була асфальтова дорога, а нині вона зійшла, і на окремих ділянках має вибоїни, які тамтешні мешканці закидають будівельним сміттям. Десь приблизно посередині одного з відрізків вулиця відходить ліворуч, тут кілька домоволодінь. Далі вона прямує до урвища каньйону. Тут взагалі кілька будинків-розвалюх з правого боку, а от зліва далі дбайливий господар зробив насип і вийшов чималий майданчик. Колись на цього господаря складали адмінпротоколи, а от тепер тут гарна облаштована територія. Не доходячи до цих будинків вузька дорога веде вгору, тут є права сторона забудови, зліва – захаращена територія. З вулиці Киргизова можна потрапити до Маріїнського джерела. Колись звідтіля люди на коромислах носили воду.

ВУЛИЦЯ ЗЛАГОДИ (КОЗИЦЬКОГО)
Вулиця Козицького 29.09.1970 р. отримала ім’я Миколи Григоровича Козицького (1880-1920 рр.) – радянського партійного діяча, що закінчив Кам’янець-Подільське міське училище. 1920 р. був головою Вінницького губвиконкому.

злагоди18 жовтня 2016 року за рішенням 19 сесії міської ради №111 вулицю Козицького в рамках декомунізації перейменували на вулицю Злагоди. Отже, вулиця Злагоди має 760 метрів, вона поєднує Жванецьке шосе з Орининським шосе у вигляді літери «Z». Взагалі вона могла претендувати на вулицю Васильянова, бо саме завдяки Дмитру Сергійовичу, депутату міської ради, більша частина цієї вулиці має хороше асфальтове покриття. Вулиця починається в районі АЗС, що на Жванецькому шосе. Вздовж школи дорожнє покриття вже гірше, хоча там є тротуар. Але про під’їзд до школи, напевне, має попіклуватися адміністрація школи і ті, хто на цьому відрізку проживають, а також батьки, які підвозять своїх дітей до цього навчального закладу. Домоволодіння тут охайні, городи прибрані і навколо осель теж немає купи різного хламу та стосів дров. Крім того, на вулиці Злагоди кожне домогосподарство має свою сучасну табличку з назвою вулиці. Такого на жодній вулиці міста не зустрічали, хіба що вулиця Руслана Коношенка на Смирнова. Вулиця Козицького має відгалуження на провулок Козицького, який становить 460 метрів.

ПРОВУЛОК СПОРТИВНИЙ
На провулок Спортивний можна потрапити, пройшовши кілька десятків метрів провулком Злагоди і повернувши ліворуч. Спортивний має 680 метрів, а Спортивний-І – 460 метрів. На відміну від вулиці Злагоди, тут немає асфальтового покриття. Будинки здебільшого збудовані в 50-ті роки, коли відбудовувалося Підзамче. Як вулиця Злагоди, так і Спортивний провулок знаходяться на рівнині, майже в усіх однакові земельні наділи. Тут є розвинута інфраструктура, тобто газ, вода, школа, дитячий садок, магазини. Життя затишне і безпечне.

зеленийПРОВУЛОК ЗЕЛЕНИЙ
Провулок Зелений напряму з'єднує Жванецьке шосе з Орининським. Він досить коротенький, має 220 метрів, але дуже проблемний. Тут у людей від величезного потоку великовантажного транспорту добряче полопали будинки. В одному із них величезна щілина наскрізь. З одного боку будинка можна побачити через стіну що робиться в іншому. Проблема ця має сорокарічну історію. Коли 1978 року завалилася частина Старої фортеці і перекрила там дорогу, рішенням міськвиконкому транспорт пустили через міст «Лань, що біжить», через село Довжок на Підзамче, через провулок Зелений. «... Временно на два месяца городской транспорт пустить по переулку Зеленый», – так значилося в рішенні. І це тимчасово перетворилося на 40 років проблеми для тамтешніх мешканців. Люди невдовзі можуть залишитися без дахів над головами. От тоді хтось має почухати потилицю. Крім того, тоді був інший шлях, як потрапити з Довжка на Орининське шосе, і це просто – з вулиці Унявко, повз Довжоцький спиртзавод на пряму через Довжок по вулиці Шкільна. Там же не було щільної житлової забудови, тому можна було транспорт безболісно спрямувати туди і при цьому зрізати петлю в 3 км. Але ж там школа і церква, тому ніхто не дозволить цього зробити. Отже, що робити зелений1мешканцям провулка Зелений – це питання висить у повітрі і чи його можна взагалі вирішити. Напевне, на місцевому рівні це нереально. Люди мають самі позиватися до суду, стукати в урядові двері, а може й перекривати рух, щоб їхні проблеми зрушили з мертвої точки. Крім того, кутовий будинок вже багато років потерпає від того, що водії фур не можуть впоратися з кермуванням і втрапляють просто в його огорожу. А однієї зими взагалі знесли півбудинка. Дорожнє покриття тут теж бажає кращого, щоправда минулого тижня почався ямковий ремонт.

Старожили розповідають, що коли вони будувалися на цьому місці, то викопували людські кістки. Виявляється, що в давнину там, де зараз на Жванецькому шосе АЗС, було лютеранське кладовище, і коли працювала будівельна техніка, то екскаваторник зачепив кущ бузку, в якому спав хлопчик, і дитина загинула. Тоді будівництво припинили на два роки, поки йшло слідство, а потім його відновили. Чоловіки згадують, що вони хлопчаками туди бігали і бачили розриті могили з людськими рештками, а одного разу натрапили на упочивальню генерала. У домовині був шикарний мундир з гарними ґудзиками, які вони повідривали і заховали вдома. Кажуть, що донедавна ті ґудзики траплялися на очі, але куди поділися невідомо, можливо, ще знайдуться, сподіваються колишні хлопчаки.

Отже, нині провулок Зелений – це чиряк, який от-от має прорватися...

спортивний спортивний1


Теги: крокуємо містом, Підзамче

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Земельну ділянку

Продам земельний участок 12 соток с. Лисогірка, Каменец-Подольский.
Лисогірка - 12 соток під індивідуальну забудову або дачу. По вулиці електромережа, є газопровід, водопровід для поливу. На території сад: вишні, абрикоси, груша, сливи, черешні, яблуні, смородина, дачний будиночок.




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.